Рішення № 65235299, 27.02.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9699/16-ц

Провадження № 2/161/690/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2017 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Царюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути суму заборгованості 87297,50 гривень та судові витрати з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обємі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомляв, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом при розгляді справи встановлено, що 01 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики (а.с. 7). Відповідно до умов укладеного між сторонами договору позики позивач надав відповідачу позику у сумі 16 000,00 гривень. Відповідач зобовязався повернути позивачу суму позики до 30 грудня 2014 року. На підтвердження факту отримання ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_1, відповідач склав письмову розписку (а.с. 5).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 належним чином взяті на себе зобовязання з повернення грошових коштів до 30 грудня 2014 року не виконала. При цьому, 04 вересня 2015 року відповідачем було повернуто позивачу частину основного боргу в сумі 1500,00 гривень. В результаті чого в неї, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 14500,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому, не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення 72797,50 гривень відсотків з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено і це вбачається із розрахунку процентів за позикою, наданого позивачем, що позивач обраховує розмір відсотків за кожен місяць користування позикою, довільно та хибно використовуючи показник облікової ставки НБУ. Оскільки позивачем обраховано розмір процентів за кожен місяць користування відповідачем позикою в розмірі річної процентної облікової ставки НБУ. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 873,00 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 551,20 гривень, що становить мінімальний розмір судового збору за звернення до суду з вимогою майнового характеру, станом на день звернення позивача з позовною заявою до суду.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином взяті на себе зобовязання з повернення грошових коштів до 30 грудня 2014 року не виконала. При цьому, 04 вересня 2015 року відповідачем було повернуто позивачу частину основного боргу в сумі 1500,00 гривень. В результаті чого в неї, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 14500,00 гривень. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, стягнення на користь позивача виниклої заборгованості та судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 625, 1046, 1047, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 212 215, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 14500,00 гривень заборгованості згідно договору позики № б/н від 01 жовтня 2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути зОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В.В. Ковтуненко