Постанова № 6523477, 28.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2009                                                                                           № 40/208

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           Тищенко О.В.

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури: Гребеннікова О.І. посвідчення № 183 від 10.09.09.

дов. № 2790 від 15.09.09.

від позивача:           Ткаченко А.Т. дов. № 225-КР-1017 від 05.10.2009 року

від відповідача:           Картозія Л.Ш. дов. б/н від 07.01.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Гемма"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2009

у справі № 40/208 (суддя

за позовом                               Прокурор Печерського району м. Києва

до                                                   ТОВ "Гемма"

про                                                   звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

Прокурор Печерського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гемма” про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наступне:

- проведеною прокуратурою Печерського району м. Києва перевіркою дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що на підставі рішення Печерської районної у м. Києві ради від 18.10.2007 року за № 6 (п.10) між Печерською районною у м. Києві радою та відповідачем по справі - ТОВ «Гемма» 21.12.2007 року укладено договір оренди земельної ділянки по вул. Щорса, 15, корп. 3, розміром 42,0 кв.м., в тому числі під МАФ - кіоск 20 кв.м., для розміщення та експлуатації малої архітектурної форми. Відповідно до п. 3 вказаного договору оренди, строк його дії - 1 рік. Договір зареєстровано Печерською районною у м. Києві радою, про що зроблено запис від 21.12.2007 року за № 99 у книзі записів реєстрації договорів;

- інспектором по використанню і охороні земель м. Києва Буздуган Ю.І., у відповідності до вимог ст.ст. 187, 189 Земельного кодексу України, 18.02.2009 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Гемма», про що складено акт № 158/06;

- згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.02.09 № 158/06, складеного інспектором по використанню та охороні земель м. Києва Буздуганом вбачається, що ТОВ “Гемма” надана земельна ділянка, площею 42 кв.м. (в тому числі під кіоском - 20 кв.м.) для розміщення та обслуговування торгівельного кіоску згідно договору оренди земельної ділянки від 21.12.2007 року за адресою: вул. Щорса, 15, корп. 3 у Печерському районі м. Києва. Термін дії даного договору закінчився 21.12.2008 року. Документи, що посвідчують право власності або право користування на зазначену земельну ділянку , в тому числі на умовах оренди, передбачені вимогами ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України у ТОВ “Гемма” відсутні. Фактично ТОВ “Геммма” використовує за вказаною адресою земельну ділянку площею близько 20 кв.м. для розміщення та експлуатації торгівельного кіоску без правовстановлюючих документів на землекористування, а близько 5 кв.м. – самовільно для розміщення та експлуатації трьох холодильників для зберігання прохолоджувальних напоїв. На момент перевірки зазначеним кіоском користувався СПД –ФО Парунакян О.Г. (юр. адреса: Вул. Червоноармійська, 116, кв. 67).

- отже, зазначену земельну ділянку відповідач використовує без документів, що посвідчують право власності або користування, в тому числі і на умовах оренди, чим порушує вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

На підставі викладеного та посилаючись на ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ч. 1. п. «б» ст. 211, ст. 212 Земельного кодексу України, прокурор просить суд:

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Гемма”(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп.. 1, ідентифікаційний код 21459257) звільнити земельну ділянку по вул. Щорса, 15 кор. 3 у м. Києві та передати зазначену земельну ділянку Київській міській раді.

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Гемма”(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп.. 1, ідентифікаційний код 21459257) привести земельну ділянку по вул. Щорса, 15 кор. 3 у м. Києві у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.09.2009 року у справі № 40/208 позовні вимоги задоволено. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Гемма” звільнити земельну ділянку по вул. Щорса, 15 кор. 3 у м. Києві та передати зазначену земельну ділянку Київській міській раді. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Гемма” привести земельну ділянку по вул. Щорса, 15 кор. 3 у м. Києві у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гемма” до Державного бюджету України суму державного мита у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень нуль копійок) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн. (триста дванадцять гривень п’ятдесят копійок).

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що факт самовільного заняття земельної ділянки підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.02.09 № 158/06, складеного інспектором по використанню та охороні земель м. Києва Буздуганом Ю.І., з якого вбачається, що ТОВ “Гемма” надана земельна ділянка, площею 42 кв.м. (в тому числі під кіоском - 20 кв.м.) для розміщення та обслуговування торгівельного кіоску згідно договору оренди земельної ділянки від 21.12.2007 року за адресою: вул. Щорса, 15, корп. 3 у Печерському районі м. Києва. Термін дії даного договору закінчився 21.12.2008 року. Документи, що посвідчують право власності або право користування на зазначену земельну ділянку , в тому числі на умовах оренди, передбачені вимогами ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України у ТОВ “Гемма” відсутні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2009 року у справі № 40/208.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує що, суд першої інстанції не врахував постанову Верховного Суду України по справі № 11/167-06, в якій викладена аналогічна позиція. Крім цього, апелянт стверджує, що спір у даній справі не підвідомчий господарським судам України і провадження у справі підлягає припиненню. Відповідач стверджує, що володіє необхідними дозволами на підтвердження правомірного користування земельною ділянкою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 28.10.2009 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2009 року у справі №40/208 скасувати.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року у справі №40/208.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Печерського району м. Києва проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території Печерського району м. Києва.

Проведеною перевіркою встановлено, що на підставі рішення Печерської районної у м. Києві ради від 18.10.2007 року за № 6 (п.10) 21.12.2007 року між Печерською районною у м. Києві радою (орендодавець) та ТОВ “Гемма” (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки. (Надалі-Договір).

Згідно п.1.1. Договору орендодавець, на підставі рішення Печорської районної у місті Києві ради від 18.10.2007 року за № 6 (п.10), за Актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове те користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим Договором.

Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:

-          місце розташування - вул. Щорса, 15, корпус 3 у Печерському районі м. Києва;

-          розмір - 42,0 (сорок два) кв. м, в тому числі під МАФ - кіоск. 20, (двадцять) кв.м;

-          цільове призначення — для розміщення та експлуатації малої архітектурної форми;

-          кадастровий номер кварталу - 8 000 000 000 79:033. ( п.2.1 Договору).

В рамках зазначеного договору сторонами визначено, як порядок користування (сплату орендної плати), строк та умови повернення земельної ділянки (розділ 3,4,5,6 ,11 договору оренди).

За умовами зазначеного договору, строк оренди становить 1 рік ( п.3.1. договору). наслідком припинення дії договору (строку оренди) - повернення орендодавцеві земельної ділянки ( п.7.1. договору).

Відповідно до п.11.3 договору, договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його укладено.

Головним управлінням земельних ресурсів було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.02.2009 року № 158/06 з якого вбачається, що ТОВ “Гемма” надана земельна ділянка, площею 42 кв.м. (в тому числі під кіоском - 20 кв.м.) для розміщення та обслуговування торгівельного кіоску згідно договору оренди земельної ділянки від 21.12.2007 року за адресою: вул. Щорса, 15, корп. 3 у Печерському районі м. Києва. Термін дії даного договору закінчився 21.12.2008 року. Документи, що посвідчують право власності або право користування на зазначену земельну ділянку , в тому числі на умовах оренди, передбачені вимогами ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України у ТОВ “Гемма” відсутні. Фактично ТОВ “Геммма” використовує за вказаною адресою земельну ділянку площею близько 20 кв.м. для розміщення та експлуатації торгівельного кіоску без правовстановлюючих документів на землекористування, а близько 5 кв.м. – самовільно для розміщення та експлуатації трьох холодильників для зберігання прохолоджувальних напоїв. На момент перевірки зазначеним кіоском користувався СПД –ФО Парунакян О.Г. (юр. адреса: Вул. Червоноармійська, 116, кв. 67).

Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що рішення суду першої інстанції прийнято з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 126 Земельного кодексу України, п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. №7 встановлено, що право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Як встановлено судом, 21 грудня 2007 року між Печерською районною у м. Києві радою (орендодавець) та ТОВ “Гемма” (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною шостою статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В силу частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як зазначалося вище, згідно п. 3.1 Договору оренди від 21.12.2007 року строк оренди становить 1 рік.

Отже, 21.12.2008 року договір оренди землі припинено.

Щодо доводів відповідача з посиланням на ордер № 2001020063, як на підставу/доказ правомірного використання земельної ділянки, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

З огляду на підставу виникнення правовідносин, а саме договором оренди, сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов в т.ч. строку використання земельної ділянки(строком на 1 рік – п.3.1 Договору).

Ордер, на який посилається відповідач, містить умови та дозвіл щодо розміщення (встановлення) з тимчасовим порушенням благоустрою кіоску на ділянці по вул. Щорса 15 корпус 3.

Отже, ордер виданий 14.03.01р., в розумінні ст.ст. 125,126 ЗК України не вважається документом, що підтверджує правомірність користування земельною ділянкою після припинення дії договору від 21 грудня 2007р.

Згідно із ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок – це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Як вбачається з п. 1.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. N 312 державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальні органи.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі в роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. N 1958 4. Держземінспекція відповідно до покладених на неї завдань зокрема організує і здійснює державний контроль за: дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами земельного законодавства; вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

Згідно п. 5. вказаного Положення, Держземінспекція та державні інспектори з контролю за використанням і охороною земель в межах своїх повноважень мають право зокрема : складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Як вбачається з п. 5.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. (п.6.1, 6.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель).

Як вже зазначалось вище, актом перевірки дотримання вимог земельного від 18.02.2009р. №158/06, складеного інспектором по використанню та охороні земель м. Києва Буздуганом Ю.І. підтверджується факт фактичного використання відповідачем спірної земельної ділянки площею 42. м.кв. (в тому числі під кіоском - 20 кв.м.) за адресою: вул. Щорса, 15, корп. 3 у Печерському районі м. Києва без відповідних правовстановлюючих документів на неї.

В матеріалах справи відсутні, а також відповідачем не подано в порядку ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, передбачених ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може відбуватись у тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Стаття 211 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги прокурора є обґрунтованими і підтвердженими належними та допустимими доказами, а отже, такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 р. №04-5/120 передбачено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності.

Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства (п. 15 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. №04-5/120).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року по справі №40/208 прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Гемма” , з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гемма” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року у справі №40/208 залишити без змін.

Матеріали справи № 40/208 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Тищенко О.В.