Ухвала суду № 65234598, 13.03.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/262/17

УХВАЛА

іменем України

"13" березня 2017 р. м. Вознесенськ

Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., при секретарі Алдушиній І.Я., за участю слідчого Старинець В.С., захисника підозрюваного адвоката Вишневського А.В., розглянувши без застосування фіксації процесу технічними засобами на підставі ч.4 ст.107 КПК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Вознесенську клопотання слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області про арешт майна у кримінальному провадженні №12017150190000110 від 22.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Вознесенським відділом поліції ГУ НП в Миколаївської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017150190000110, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному проваджені, а саме на мобільний телефон «Samsung GT-E 2152» IMEI-1 НОМЕР_3/1, ІМЕІ-2 НОМЕР_4/9 з сім-картою мобільного оператору «МТС» з номером НОМЕР_5, вилучений під час особистого обшуку затриманого за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення - ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 22.01.2017 близько 03.00 години ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими особами, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу проникли на охоронювану територію тракторної бригади ПАТ «Зелений Гай», що розташована за адресою: Миколаївська область м.Вознесенськ вул.Ніколаєва, 1. Перебуваючи на вказаній території, невстановлені особи, удвох, шляхом вільного доступу проникли до приміщення будівлі, в якій знаходився охоронець ОСОБА_3 З метою усунення перешкоди у вчиненні злочину, невстановлені особи нанесли не менше двох ударів в область голови ОСОБА_3, який впав на підлогу після чого йому зв'язали руки та ноги кабелем. Після вчинення вказаних дій, невстановлена особа за допомогою ключів відкрила ворота тракторної бригади. ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, незаконно заволоділи транспортними засобами - трактором МТЗ-82 д.н. НОМЕР_1, вартістю 380000 гривень та трактором МТЗ-82 д.н. НОМЕР_2, вартістю 180000 гривень, запустили двигун одного з тракторів, другий трактор причепили за допомогою буксирного тросу до першого, виїхали з тракторної бригади та поїхали в невідомому напрямку. В результаті дій ОСОБА_2 та невстановлених осіб, ПАТ «Зелений Гай» спричинено матеріальні збитки на загальну суму 560000 гривень.

09.03.2017 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289 КК України.

Згідно із протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 09.03.2017 року - у ОСОБА_2 було вилучено мобільний телефон, на який просить накласти арешт слідчий.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна - ОСОБА_2 до суду не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив розглянути клопотання про арешт майна без його участі, претензій не має, не заперечує проти арешту його мобільного телефону.

Захисник підозрюваного Вишневський А.В. не заперечував проти задоволення клопотання про арешт майна.

Заслухавши пояснення слідчого та захисника підозрюваного ОСОБА_2, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню.

Стаття 167 КПК України передбачає, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Стаття 168 КПК України передбачає, що тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. При цьому, відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовим доказом. Так, ч.1 ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З матеріалів провадження, вбачається, що вилучений мобільний телефон з сім-картою, на які просить накласти арешт слідчий, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК, а також те, що слідчим доведено підстави необхідності накладення арешту на мобільний телефон «Samsung GT-E 2152» IMEI-1 НОМЕР_3/1, ІМЕІ-2 НОМЕР_4/9 з сім-картою мобільного оператору «МТС» з номером НОМЕР_5, відповідно ч.2 ст.173 КПК України, а саме: наявна правова підстава для арешту мобільного телефону за сукупності підстав та розумних підозр вважати, що даний мобільний телефон є предметом, доказом злочину; можливість використання вказаного телефону як доказу у даному кримінальному провадженні; слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12017150190000110 від 22.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 3 КК України, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області Савенко С.Ю. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017150190000110 від 22.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.3 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно: мобільний телефон «Samsung GT-E 2152» IMEI-1 НОМЕР_3/1, ІМЕІ-2 НОМЕР_4/9 з сім-картою мобільного оператору «МТС» з номером НОМЕР_5.

Майно, на яке накладений арешт відповідно до цієї ухвали, залишити на зберіганні при матеріалах провадження як речовий доказ.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору, власнику майна, на яке накладено арешт.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя (підпис) Н.Б.Зубар

Згідно оригіналу: Суддя: