Постанова № 6523449, 27.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2009                                                                                           № 35/105

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Студенця В.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Неділько В.П.;

відповідача – Кривда Т.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Адамант"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.07.2009

у справі № 35/105 (суддя

за позовом                               ВАТ "Дванадцятий Київський авторемонтний завод"

до                                                   ТОВ "Адамант"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 205128,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Дванадцятий Київський авторемонтний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю “Адамант” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 205128,63 грн., з яких: сума основного боргу – 173245,97 грн., де: 166201 грн. – заборгованість по орендній платі (66755,95 грн. за вересень, 57372,60 грн. за жовтень, 42073,24 грн. – за 22 дні листопада), 7044, 18 грн. – комунальні витрати, 24569,08 грн. – штрафні санкції: з яких 20348,93 грн. – пеня за період з березня 2008 року по 09 лютого 2009 року; 2558,02 грн. – 3% річних, що нараховані за період з березня 2008 року по 09 лютого 2009 року; інфляційні нарахування в розмірі 8975,71 грн., та стягнення судових витрат.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Адамант” (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73; поштова адреса: 08741, с. Халеп’я, Обухівський район, Київська область, вул. Шевченка, б. 210; р/р 26008155201 “Інтеграл – Банк” м. Києва, МФО 320735, код ЄДРПОУ 16307545) на користь відкритого акціонерного товариства “Дванадцятий Київський авторемонтний завод” (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73; р/р 2600976784 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, код ЄДРПОУ 05482452), а у випадку відсутності коштів – з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 121172,73 грн. (сто двадцять одна тисяча сто сімдесят дві гривні 73 коп.) – заборгованості по орендним та комунальним платежам за договором оренди нежитлового приміщення № УНК-206-0508 від 01 червня 2007 року, 10494,49 грн. (десять тисяч чотириста дев’яносто чотири гривні 49 коп.) – пені, 1445,88 грн. (одна тисяча чотириста сорок п’ять гривень 88 коп.) – 3% річних, 4706,43 грн. (чотири тисячі сімсот шість гривень 43 коп.) – інфляційних втрат, 1478,19 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят вісім гривень 19 коп.) – державного мита, 84,96 грн. (вісімдесят чотири гривні 96 коп.) – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Адамант” заборгованості в розмірі 10000,00 грн., припинено провадження на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “Адамант” та відкрите акціонерне товариства “Дванадцятий Київський авторемонтний завод” подали апеляційні скарги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відкрите акціонерне товариство „Дванадцятий Київський авторемонтний завод” вказує, що рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року в частині відмови у стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю „Адамант” заборгованості з орендної плати за листопад 2008 року не підтверджено належними доказами, а в частині зменшення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, є незаконним та необґрунтованим. Оригінали додаткової угоди № 3 від 31.10.2008 року до договору оренди № УНК-206-0508 від 01.06.2007 року та акту приймання-передачі від 31.10.2008 року для огляду суду у судовому засіданні не надавались.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Адамант” просить частково скасувати рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року в частині стягнення з відповідача пені в сумі 10494,49 грн., 3% річних в сумі 1445,88 грн. та 4706,43 грн. інфляційних втрат. З моменту підписання додаткової угоди № 3 від 31.10.2008 року до договору оренди № УНК-206-0508 від 01.06.2007 року та акту приймання-передачі від 31.10.2008 року сторони не вважаються такими, що пов’язані будь якими правами та зобов’язаннями. Стягнення одночасно пені, 3% річних суперечить законодавству.

Ухвалами Київського апеляційного господарського від 06.08.2009 року апеляційні скарги прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 01.10.2009 року.

Розпорядженням від 30.09.2009 року голови Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з зайнятістю судді Смірнової Л.Г. у розгляді інших справ, розгляд апеляційної скарги у справі № 35/105 доручено колегії суддів у складі: Студенця В.І. – головуючий суддя, суддів Баранця О.М., Зеленіна В.О.

Через канцелярію Київського апеляційного господарського суду 30.09.2009 року від представника відповідача надійшло клопотання №282 від 29.09.2009 року, в якому останній просить відкласти розгляд даної справи на іншу дату.

Представником позивача подано клопотання, в якому останній просить суд зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю “Адамант” надати в судове засідання для огляду оригінали додаткової угоди № 3 від 01.06.2007 року до договору оренди № УНК-206-0508 від 01.06.2007 року та Акт приймання-передачі приміщення від 31.10.2008 року до договору оренди № УНК-206-0508 від 01.06.2007 року, дане клопотання є обґрунтованим та колегією суддів задоволено, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 27.10.2009 року.

В судовому засіданні 27.10.2009 року представником позивача подано письмові пояснення та уточнення, в яких останній просить суд задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Дванадцятий Київський авторемонтний завод” в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 01.06.2007 року між відкритим акціонерним товариством “Дванадцятий Київський авторемонтний завод” та товариством з обмеженою відповідальністю “Адамант” було укладено договір оренди № УНК –206 -0508, згідно до умов якого (п. 1.1.) орендодавець передає орендарю на строк, зазначений в п. 5.1. договору, в строкове платне користування без права викупу нежитлові приміщення: - приміщення літери “А”№№ з 2-1 по 2-10 загальною площею 213 кв.м.; - приміщення літери “А”№ 1,3,7 площею 366 кв.м. та приміщення літери “З” №№ 8,9 та частина приміщення № 6 площею 957 кв.м.; - асфальтоване покриття площею 200 кв.м., що розташовані в будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73.

Згідно матеріалів справи факт передачі позивачем відповідачу приміщення підтверджується актом приймання – передачі від 01.06.2007 року.

Відповідно до п. 3.4. договору щомісячний розмір орендної плати, зазначених в п. 1.1 цього договору орендованих приміщень складає 68957,75 грн., крім того ПДВ 20% - 13791,55 грн., всього з урахуванням ПДВ 82749,30 грн.

Відповідно до п. 3.6 договору орендар зобов’язаний щомісяця оплачувати орендодавцеві вартість наданих орендареві послуг, у зв’язку з використанням приміщення й будівлі: комунальні послуги та експлуатаційні витрати за експлуатаційні послуги, тобто вартість робіт і послуг по утриманню й технічному обслуговуванню орендодавцем систем забезпечення й загальної частини будівлі (у тому числі прибирання загальних площ, вивіз сміття й снігу, охорона тощо) пропорційно загальній площі приміщення до площі всіх приміщень будівлі.

Згідно пп. 3.2., 3.3. договору оренди відповідач зобов’язаний щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місяця на підставі пред’явленого орендодавцем до оплати рахунку, сплачувати орендну плату за користування приміщенням та вартість наданих послуг у зв’язку з використанням приміщення, та не пізніше 3 числа поточного місяця щомісячно до настання терміну оплати, отримати у орендодавця виставлені до оплати рахунки.

Згідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційна інстанція погоджується з висновками, викладеними в рішенні господарського суду м. Києва у цій справі щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи 31 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору оренди про припинення дії договору оренди нежитлового приміщення № УНК –206 –0508 від 01.06.2007 року з 31 жовтня 2008 року.

Відповідно до вищевказаної додаткової угоди, відповідачем було передано позивачу зі строкового платного користування нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання – передачі від 31.10.2008 року.

11.11.2008 року на адресу відповідача позивачем була надіслана претензія з вимогою виконання договірних зобов’язань, а саме погасити заборгованість по орендним платежам, сплатити пеню, сплатити комунальні платежі та повернути приміщення.

В процесі розгляду справи позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог, в якій останній зазначив, що відповідачем було сплачено 10000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Договору за прострочення виконання орендарем грошових зобов’язань у встановлений цим Договором строк, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 1% від суми боргу, але не більше подвійної ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що стягненню підлягає заборгованість по орендній платі в розмірі 114 128,55 грн. за вересень та жовтень 2008 року та комунальні витрати в розмірі 7044,18 грн.. Щодо заборгованості по орендній платі в розмірі 42073,24 грн. за листопад 2008 року, нарахування останньої є безпідставним та необґрунтованим, оскільки як вже згадувалось 31.10.2008 року між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору оренди про припинення дії договору оренди нежитлового приміщення № УНК–206–0508 від 01.06.2007 року з 31.10.2008 року, на підставі якої відповідачем було передано позивачу зі строкового платного користування нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту приймання – передачі від 31.10.2008 року.

          Перевіривши зроблені судом першої інстанції розрахунки та відповідності висновків викладених в рішенні вимогам законодавства та матеріалам справи, колегія суддів підтримує викладені судом першої інстанції висновки щодо правомірності та обґрунтованості часткового задоволення вимог щодо стягнення пені в розмірі 10494,49 грн. (десять тисяч чотириста дев’яносто чотири гривні 49 коп.), 1445,88 грн. (одна тисяча чотириста сорок п’ять гривень 88 коп.) – 3% річних та 4706,43 грн. (чотири тисячі сімсот шість гривень 43 коп.) – інфляційних втрат.

Щодо висновку суду першої інстанції про припинення на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі щодо інших позовних вимог, колегія суддів погоджується з наступних підстав.

П. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Враховуючи, що відкрите акціонерне товариство “Дванадцятий Київський авторемонтний завод” на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшило розмір позовних вимог, які було прийняті господарським судом м. Києва, суд першої інстанції повинен був вирішити спір враховуючі позовні вимоги позивача згідно заяви про зменшення. Але колегія суду дослідивши подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог встановила, що розміри сум, що підлягають оплаті помісячно, та інші вимоги зазначені в заяві в сукупності становлять суму розмір якої не змінився тобто позивачем не було зазначено, яка саме сума (розмір) заборгованості по орендній платі підлягає зменшенню на 10000,00 грн., тому остання не може підтверджувати факт зменшення.

В судовому засіданні представник відкритого акціонерного товариства „Дванадцятий Київський авторемонтний завод” підтвердив вказані обставини, та вказав необхідність вирішення спору враховуючи первісні вимоги.

Тому, наявні підстави для припинення провадження у справі у частині стягнення 10000,00 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку зі сплатою відповідачем частини заборгованості по орендній платі.

Колегія суддів оглянула в судовому засіданні оригінали додаткової угоди № 3 від 31.10.2008 року до договору оренди № УНК-206-0508 від 01.06.2007 року та акту приймання-передачі від 31.10.2008 року. Розрахунок стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованим. Відсутність розрахунку в мотивувальній частині рішення не впливає на законність спірного рішення у випадку його відповідності фактичним обставинам справи.

Підписавши додаткову угоду № 3 від 31.10.2008 року до договору оренди № УНК-206-0508 від 01.06.2007 року сторони не вважаються пов’язаними будь-якими правами та зобов’язаннями що виникли у зв’язку з договором крім здійснення остаточних розрахунків.

Тому, стягнення позивачем заборгованості по орендній платі, пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірним та відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року у справі № 35/105.

Доводи наведені апелянтами в апеляційних скаргах колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необгрунтованми та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року у справі № 35/105 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

          2. Справу № 35/105 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

02.11.09 (відправлено)