Постанова № 65234418, 07.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/3674/16-п

Провадження № 33/772/20/2017

Категорія: 147

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О. І.

Доповідач: Гончарук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 р. м. Вінниця

Суддя Апеляційного суду Вінницької області Гончарук М.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11. 2016 року про притягнення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, працює водієм ТОВ «Рембудзв'язок»,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11. 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп. в прибуток держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

З постанови суду першої інстанції вбачається, що 14.10.2016 року о 02 год. 15 хв. в смт. Турбів, ОСОБА_2 керував автомобілем «Шевроле Лачетті» /д.н.з. НОМЕР_1/ з явними ознаками наркотичного сп'яніння: почервоніння очей, зіниця ока не реагує на промінь світла, порушена мова та координація рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в приміщенні КЗ «ВОНД «Соціотерапія».

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

На постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11. 2016 року ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу, в якій він вказує, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, оскільки винесена без дослідження усіх обставин адміністративного правопорушення. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, розглянувши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції не дотримався зазначених положень, та приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, допустив неповноту при з'ясуванні обставин справи, а також однобічність у дослідженні доказів по справі.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці обставини, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Обґрунтовуючи висновок про наявність доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, послався виключно на дані, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та висновку медичного огляду №1394 від 14.10.2016 року.

Проте, із матеріалів провадження про адміністративне правопорушення вбачається, що 14.10.2016 року о 02 год. 15 хв. в смт. Турбів, поліцейським роти ДПС ГУНП у Вінницькій області ст. сержантом поліції ОСОБА_3 був зупинений транспортний засіб «Шевроле Лачетті» /д.н.з. НОМЕР_1/ під керуванням водія ОСОБА_2 в якого, на думку співробітників поліції, були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння (почервоніння очей, зіниця ока не реагує на промінь світла, порушена мова та координація рухів). В зв'язку з чим водій був доставлений в заклад охорони здоров'я для проходження медичного огляду на стан сп'яніння.

В закладі охорони здоров'я лікарем наркологом ОСОБА_4 о 03 годині 00 хвилин було складено висновок №1394 про те, що водій ОСОБА_2 від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився в медичному закладі.

Однак, в судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційного суду ОСОБА_2 провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України ( відмова від проходження огляду на стан сп'яніння) не визнав та пояснив, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду, а поїхав на вимогу інспектора поліції до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча за змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.( п.12)

Пунктом 13 вказаної Інструкції передбачено, що в разі неможливості взяти у обстежуваної особи для дослідження біологічних середовищ, вказаних й п.12 цього розділу) для дослідження може використовуватись кров.

Аналіз протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1) свідчать про те, що ОСОБА_2 на вимогу поліцейського погодився проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння і такий огляд фактично пройшов, про свідчить висновок щодо результатів огляду від 14.10.2016 року.

Як вбачається з матеріалів, ОСОБА_2 не було надано можливості здати інший вид біологічного середовища для аналізу, що прямо передбачено пп. 12.13 Інструкції та складено протокол за відмову від проходження огляду, що не відповідає дійсності.

Крім того, в суді апеляційної інстанції лікар-нарколог ОСОБА_4 пояснила, що 14.10.2016 в 02 год. 50 хв. інспектором роти ДПС ГУНП у Вінницькій області ст. сержантом поліції ОСОБА_3 було доставлено ОСОБА_2 до КЗ Вінницького наркологічного диспансеру «Соціотерапія». Під час обстеження зовнішнього вигляду ОСОБА_2 зовнішніх пошкоджень не виявлено, будь-яких скарг на стан здоров'я від нього не поступало, ОСОБА_2 був свідомості та впевнено орієнтувався на місці та часі, у нього були відсутній запах алкоголю з рота, інших симптомів виявлено не було. Зазначені покази лікаря-нарколога свідчать про те, що огляд ОСОБА_2 був проведений, що спростовує відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 №906354 від 14.10.2016 року, та порушення ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР України ( відмова водія від проходження медичного огляду).

Згідно ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до положень п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року№1103 із подальшими змінами, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Однак, із протоколу про адміністративне правопорушення серія АП1 №906354 від 14.10.2016 року вбачається, що інспектором поліції при складанні протоколу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення п.2.5 ПДР України ( відмова водія від проходження медичного огляду) свідки не залучались.

Крім того, у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції поліцейський роти ДПС ГУНП у Вінницькій області ст. сержант поліції ОСОБА_3 не зміг назвати причину зупинки ОСОБА_2, на запитання про причину його зупинки поліцейський сказав : «Не знаю, мабуть були причини.»

Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а викладені в постанові судді висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.

З огляду на наведене апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді - скасуванню, а справа - закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 293, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11. 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11. 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження по справі - закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Вінницької області

З оригіналом згідно

суддя М.М. Гончарук