Ухвала суду № 65234415, 07.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 138/1776/15-ц Провадження № 22-ц/772/227/2017Головуючий в суді першої інстанції Цибульський О. Є.Категорія 27Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А., суддів:Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В., при секретаріКирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 2 листопада 2016 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося в суд 24 червня 2015 року.

Зазначало, що 09 січня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № МКМП-275.

Згідно договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язався надати відповідачу - ОСОБА_6 кредит у розмірі 17000 доларів США на термін до 03 січня 2013 року. Відповідач в свою чергу зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати ОСОБА_6 повинна надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_6 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_6 за договором МКМП-275 від 09 січня 2008 року між ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки. Відповідно до умов договору поруки, а саме п.5, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за кредитним договором МКМП-275.

Згідно з п.6 договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п'яти календарних днів з моменту її отримання. Вимога, що була пред'явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов'язання, залишена без задоволення.

Позивач зазначав, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі. В порушення умов кредитного договору, ОСОБА_6 свої зобов'язання не виконала, не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_6 станом на 28 квітня 2015 року має заборгованість - 51373,17 Доларів США, які складаються з наступного: 12648,47 доларів США - заборгованість за кредитом; 19861,58 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 247,21 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 18615,91 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 лютого 2011 року з відповідачів на користь позивача ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було стягнуто 18460,69 доларів США, а тому від суми боргу слід відняти 18460,69 доларів США.

Борг становить 32912,48 доларів США. Штрафи відповідно до договору: 10,92 доларів США - штраф (фіксована частина); 1645,62 доларів США - штраф (процентна складова). Всього 34569,03 доларів США, що за курсом 22,89 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28 квітня 2015 року складає 791285,00 грн.

Посилаючись на ці обставини та положення статей що регулюють питання виконання зобов'язання, а саме статті 525, 527, 530, 610, 554, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № МКМП-275 від 09 січня 2008 року у розмірі 34569,03 доларів США, що за курсом 22,89 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.04.2015 року складає 791285,00 грн., та судові витрати.

Під час розгляду справи, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, надано відповідний розрахунок, згідно з яким позивач просив стягнути за тих же обставин з відповідачів в солідарному порядку:

заборгованість по процентах у розмірі 16625,31 доларів США, що за курсом 24,81 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.07.2016 року складає 412473,94 грн., пеню в розмірі 409021,15 грн., та процентну складову штрафу в розмірі 20623,81 грн.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 2 листопада 2016 року збільшені позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредитному договору № МКМП-275 від 09 січня 2008 року, що складається з:

- заборгованості по процентах в сумі 16625 доларів США 31 цент, що за курсом НБУ станом на 28.07.2016 складає 412473,94 грн.;

- пені в сумі 313808 грн. 54 коп.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 3654 гривні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу з нього.

ОСОБА_6 та її представник частково підтримали вимоги апеляційної скарги, а саме підтримали доводи апеляційної скарги в частині щодо неправильності розрахунку та стягнення відсотків і пені. В частині щодо не підписання ОСОБА_7 договору поруки заперечували посилаючись на попередні судові рішення, де останній визнавав підписання ним договору поруки.

Представник позивача заперечував доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просив апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи із наступного.

У відповідності до положень статті 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із судового рішення вбачається, що воно по суті є правильним і справедливим, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що згідно кредитної угоди №МКМП-275 від 09.01.2008 року; договору про видачу траншу №МКМП-275 від 09.01.2008 року; додатку №1 до договору про видачу траншу №МКМП-275 від 09.01.2008 року (а.с.15-19), відповідач ОСОБА_6 09.01.2008 року отримала строковий кредит у розмірі 17000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.01.2013 року. Даним кредитним договором передбачено нарахування відсотків за користування кредитними коштами, неустойки (пені та штрафів) за порушення відповідачем зобов'язань, зокрема п.4 та п.6 кредитної угоди.

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки №МКМП-275/3 від 09.01.2008 року (а.с.21 том 1), згідно з п.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язанням ОСОБА_8, які виникають з умов її кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів. Згідно п.4 даного договору у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед банком.

Відповідачами не були виконано належним чином зобов'язання за договорами, а тому рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 01 лютого 2011 року за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» стягнуто солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором №МКМП-275 від 09.01.2008 року в сумі 18460,69 доларів США, а саме: 13560,18 доларів США - заборгованість за кредитом; 3236,27 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 264,38 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 490,78 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,49 доларів США - штраф (фіксована частина); 877,58 доларів США - штраф (відсоткова складова) (а.с.4-5). Рішення набрало законної сили.

Встановлено, що відповідачі продовжують невиконувати свої зобов'язання за договорами, а тому за розрахунком банку станом на 28 квітня 2015 року утворилась заборгованість, яка в межах трирічного строку (з 10.05.2012 року) становить 16486, 15 доларів США пені, що відповідає по курсу валют НБУ 409 021, 15 грн., а також 20623, 81 грн. процентну складову штрафу

Задовольняючи частково позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_8, ОСОБА_7, суд правильно виходив із того, що позивачем доведені ті обставини, на які він посилався обгрунтовуючи свої вимоги, а саме наявність договірних відносин за кредитним договором та договором поруки, невиконання зобов'язань за цими договорами ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а також доведено розмір заборгованості по процентам 412473,94 грн., штрафних санкцій (пені за прострочення виконання зобов'язання) у розмірі, який судом зменшено до 313808, 54 грн. (крім штрафу 20623,81 грн.).

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і до таких висновків суд дійшов при правильному застосуванні норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. У апеляційній скарзі не наведено доводів про порушення судом норм матеріального і процесуального права, які дають підстави для скасування чи зміни судового рішення.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що банк не мав права нараховувати проценти за ставкою 32%, а тому рішення підлягає скасуванню.

Як вбачається із пункту 4.3 кредитної угоди, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених пунктами 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.10 цієї угоди, а також пунктами 1.3, 2.2.3 договорів про видачу траншу позичальник сплачує банку відсотки за користування траншем кредиту у розмірі: 32 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до пункту 4.4 кредитної угоди сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктом 4.4 даної угоди, здійснюється 10 числа кожного місяця, наступного за місяцем, у якому виникла прострочена заборгованість, починаючи з дати підписання даної угоди.

При непогашенні траншу кредиту в термін, встановлений договором про видачу траншу, заборгованість в частині вчасно непогашеної суми траншу кредиту вважається прострочена, на залишок заборгованості по простроченій сумі траншу кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до пункту 4.3 цієї угоди, а також пункт 4.3 договорів про видачу траншів.

Виходячи із цього умови договору передбачають обов'язок позичальника, після спливу терміну повернення кредиту, сплатити відсотки за його користування нараховані за ставкою 32% річних, а обставини у цій справі відмінні від обставин у справі №6-1412цс16 за якими Верховним Судом України ухвалено постанову від 7 вересня 2016 року. Через це підстав для урахування вказаної постанови при вирішенні цієї справи немає.

Не дають підстав для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги про неправильне нарахування пені через урахування позивачем комісії.

Апелянт при цьому посилається на пункт 3.6 Постанови Національного Банку України №168 від 10 травня 2007 року вказуючи на те, що пункт договору про сплату комісії є нікчемним. Разом із тим, з часу укладення вказаної кредитної угоди відповідач не ставив питання про зміну договору в цій частині чи визнання його недійсним з цих підстав, зважаючи на те, що банк не погоджується з позицією відповідача щодо неправомірності нарахування комісії.

Крім того, як вже зазначалось вище, стягнення заборгованості за кредитною угодою було предметом розгляду у справі №2-70/11р. Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області у якій постановлено рішення 1 лютого 2011 року (а.с.4-5 том 1). Цим рішенням з цих самих відповідачів стягнуто солідарно заборгованість за цією ж кредитною угодою №МКМП-275 від 9 січня 2008 року, в тому числі і заборгованість за комісією.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 поручителем не виступав, договір поруки №МКМП - 275/3 не укладав, оскільки його не підписував, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема відповідач ОСОБА_7 у судовому засіданні у Могилів-Подільському міськрайонному суді Вінницької області при розгляді справи з участю тих же осіб та за таким же позовом але за інший період несплати боргу у справі №2-70/11р. визнав, що підписував цей договір. Судовим рішенням цей факт встановлений і рішення суду від 1 лютого 2011 року у вказаній справі набрало законної сили.

Суд першої інстанції спростовуючи вказані доводи ОСОБА_7 вказав на його пояснення у оскаржуваному судовому рішенні.

Зміну пояснень ОСОБА_7 щодо укладення договору поруки слід розглядати як його намагання ухилитись від виконання зобов'язань по договору поруки, а також як спосіб цивільного захисту у цивільній справі.

Отже, оскаржуване рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 2 листопада 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ І.В. Міхасішин

/підпис/ Ю.Б. Войтко

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук