Ухвала суду № 65232726, 09.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 712/6210/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мельник І.О Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

09 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Сорочка Є.О., Степанюка А.Г, розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Як зазначено в п. 41 Рішення Європейського Суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року (остаточне 29 січня 2016 року) у справі «Устименко проти України», зокрема, суд неодноразово постановляв, що такі спори стосовно пільг, які сплачуються відповідно до систем соціального забезпечення, є суто технічними, а тому їх краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань (див., наприклад, рішення у справах «Міллер проти Швеції» (Miller v. Sweden), заява № 55853/00, п. 29, від 8 лютого 2005 року, та «Шулер-Цграгген проти Швейцарії» (Schuler-Zgraggen v. Switzerland), від 24 червня 1993 року, п. 58, Series A № 263). Справа заявника підпадає під цю ж категорію.

Згідно з частиною другою ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Крім того, зазначені у частині першій ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст. 183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.

Проте, порушення судом першої інстанції особливості провадження у справі, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Позивач 25 квітня 2016 року звернувся до Відповідача з Заявою щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року (надалі Закон - №1788-ХІІ), за результатом розгляду якої Листом Відповідача від 12 травня 2016 року №95/Б-10, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.7), Позивачу у зазначеному відмолено.

Згідно зі ст. 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядку №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до пункту 4.3. Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи; до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Позивач перебував у закордонному відрядженні в МНР та працював з 05.12.1985 року по 02.12.1990 року на посаді монтажника по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій на будівництві нових будівель та споруд 5 розряду повний робочий день в особливих умовах праці на роботах, передбачених Списком №2, та його стаж роботи, який дає право на відповідне пільгове пенсійне забезпечення складає 4 роки 11 місяців 15 днів, що підтверджується Довідками Всесоюзного виробничого об'єднання з будівництва об'єктів за кордоном ВВО «Закордонбуд» від 14.12.1990 року № 23-48 (а.с.10) та Компанії «Закордонбуд у Монголії» № 241 від 04.06.2005 року (а.с.12).

Як вбачається з Довідки від 01.07.2005 року № 7/06 (а.с.11), Позивач перебував у закордонному відрядженні в Монголії в якості спеціаліста та працював в Російсько-Монгольській будівельній компанії «Мастер Хайндс» на посаді монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій з 1998 - 2005 роки, звільнений у зв'язку з закінченням терміну дії трудового Договору.

А як зазначено в архівній Довідці від 01.10.2012 № 2252 (а.с.23), за документами Черкаського домобудівного комбінату тресту «Черкасжитлобуд» комбінату «Черкаспромбуд», з травня 1988 року перейменованого у Проектно-будівельне об'єднання «Черкасжитлобуд», з листопада 1991 року - в Орендне підприємство «Черкасжитлобуд», з лютого 1996 року - у Відкрите акціонерне товариство «Черкаський домобудівний комбінат», що знаходяться на зберіганні в архівному відділі, встановлено, що Позивач працював на підприємстві. Наказом від 19 січня 1982 року № 8-к Позивача прийнято бетонником 2 розряду потоку № 3 з 18 січня 1982 року. Наказом від 1 березня 1983 року № 29-к, у зв'язку із-закінченням повного курсу навчання при Навчально-курсовому комбінаті комбінату «Черкаспромбуд» та на підставі Протоколу № 7 від 03.03.1983 року екзаменаційної комісії, присвоєно 4 розряд монтажника залізобетонних конструкцій з 3 березня 1983 року. Наказом від 27 листопада 1985 року № 262-к Позивача, як монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій, виключено зі списку комбінату та направлено на роботу у Монгольську Народну Республіку з 27 листопада 1985 року.

Як вбачається з архівної Довідки від 01.10.2012 року № 2251 (а.с. 22), за документами Черкаського спеціалізованого будівельно-монтажного управління монолітного домобудування, з 1994 року перейменованого в Орендне підприємство «Черкасимонолітбуд», що знаходяться на зберіганні в архівному відділі, Позивач працював на підприємстві. Наказом від 21 січня 1991 року № 7-к прийнято монтажником-бетонником 4 розряду з 21 січня 1991 року. Наказом (розпорядженням) від 6 вересня 1994 року № 35 Позивача, монтажника-бетонника 5 розряду дільниці № 2, звільнено за власним бажанням з 6 вересня 1994 року. Табелі обліку робочого часу на зберігання до архівного відділу не надходили. Згідно з передмовою до опису, підписаної керівником ДП «Укрмонолітспецбуд»: «...Всі працівники протягом 1990-1997 рр. працювали повний робочий день». Книги обліку роботи працівників у шкідливих умовах та документи про атестацію робочих місць праці на зберігання до архівного відділу не надходили, місцезнаходження їх невідоме. У відомостях нарахування заробітної плати працівникам ОСОБА_2 значиться монтажником-бетонником.

Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що надані Довідки не відповідають Порядку №637 та відсутні дані після 21.08.1992 року про проведення атестації робочого місця.

Проте, згідно з п. 1 Порядку №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, Наказом «Про результати атестації робочих місць по умовам праці для виявлення права працівників на пільгове неп сійне забезпечення» від 14 листопада 1996 року № 44 (а.с.24), затверджено перелік робочих місць робіт, професій працівникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

24.09.2016 року Позивачеві виповнилося 59 років, що підтверджується паспортом, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 8). Отже, Позивач має 15 років 7 місяців 13 днів пільгового стажу на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідачем протиправно відмовлено Позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Сорочко Є.О.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Степанюк А.Г.

Сорочко Є.О.