Рішення № 65232429, 20.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2017Справа №910/426/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Тихоход М.М. - за довіреністю від 23.11.2016;

від відповідача: Кудрявський С.М. - за довіреністю від 12.12.2016;

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в судовому засіданні 20.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт» (позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (відповідач) про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/426/17. Розгляд справи призначено на 30.01.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 розгляд справи відкладено на 20.02.2017.

Через відділ канцелярії господарського суду 16.02.2017 від відповідача надійшло клопотання (вих. № ГО401/510 від 13.02.2017), в якому відповідач просив суд долучити до матеріалів справи копії сторінок журналу вхідної кореспонденції.

Від позивача через відділ канцелярії господарського суду 20.02.2017 надійшли пояснення по справі № 910/426/17 (вих. б/н від 20.02.2017).

В судове засідання 20.02.2017 представники сторін з'явилися. Представник відповідача в судовому засіданні надав суду доповнення до відзиву АТ «СГ «ТАС» (приватне) на позовну заяву (вих. б/н від 20.02.2017). Крім того, представники сторін надали суду усні пояснення по суті справи, в який позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.11.2015 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль "Фольксваген Тоуран", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, а цивільно-правова відповідальність винної особи за вказаною подією була застрахована за договором обов'язкового страхування у ПрАТ "Страхова група "ТАС" (поліс АІ/8485848), отже, останній має сплатити страхове відшкодування позивачу у сумі 50 000, 00 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивачем був пропущений річний строк подання заяви про страхове відшкодування, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно з п. 37.1.4. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно, на думку відповідача, вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджено, що 15.08.2015 між власником автомобіля "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, автомобіля "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (поліс АІ/8485848). Строк дії даного полісу визначений з 15.08.2015 по 14.08.2016.

Також підтверджено, що 20.11.2015 в м. Одесі на вул. М'ясоєдовська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Фольксваген Тоуран", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу - Приватному акціонерному товариству "Дунайсудноремонт", під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, застрахованого у відповідача, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб, що належить позивачу.

Водій автомобіля "Фольксваген Тоуран", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 24.11.2015 надав відповідачу повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 09.02.2016 у справі № 521/20414/15-п водія автомобіля "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні вказаної ДТП і притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначена постанова була залишена без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 16.11.2016.

Заявою про страхове відшкодування (вих. б/н від 16.11.2016) позивач просив відповідача сплатити йому страхове відшкодування за полісом АІ/8485848 в найкоротший термін. Вказана заява була направлена позивачем відповідачу службою кур'єрської доставки ФОП ОСОБА_6 ІПН НОМЕР_4, що підтверджується накладною від 17.11.2016 № 1003211. Як вбачається із копії вказаної накладної, а саме із граф «опис вкладення» та «інформація про вручення», заява про страхове відшкодування з додатками на 8 аркушах була вручена 28.11.2016 в 13:00 за адресою: Київ, пр -т Перемоги, 65 організації АТ «Страхова група «ТАС».

Як зазначає позивач, в грудні 2016 року позивач отримав від відповідача листа вих. № 6913 від 21.11.2016, в якому відповідач повідомляв, що уважно розглянув надані документи стосовно дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 20.11.2015, за участю автомобілів "Фольксваген Тоуран", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, та у зв'язку з тим, що позивачем було перевищено термін подачі заяви про страхове відшкодування, відмовляє позивачу у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі.

Відповідно до висновку від 26.02.2016 про величину матеріального збитку, причиненого власнику легкового універсала "Фольксваген Тоуран", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 величина відповідного збитку станом на дату оцінки 20.11.2015 становить 244 469, 45 грн.

Доказів виплати відповідачем позивачу страхового відшкодування за дорожньо - транспортною пригодою, що сталася 20.11.2015 в будь - якому розмірі матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати позивачеві, як потерпілому суму матеріальної шкоди, завданої в результаті такої дорожньо - транспортної пригоди, розмір якої з урахуванням ліміту відповідальності встановленого п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 50 000, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже підставою для відшкодування шкоди згідно чинного законодавства є наявність вини у її заподіювача.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ст. 1188 ЦК України).

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» введене обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Отже, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Як встановлено судом, цивільно - правова відповідальність власника автомобіля "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на момент здійснення дорожньо - транспортної пригоди (на 20.11.2016) була застрахована у відповідача за договором внутрішнього страхування, що посвідчується полісом АІ/8485848. Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Таке повідомлення було зроблено водієм позивача 24.11.2015, докази чого наявні в матеріалах справи.

Згідно з п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до положень ст. 255 ЦК України письмові зави та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем заява до відповідача про здійснення страхового відшкодування була направлена кур'єрською службою доставки ФОП ОСОБА_6 ІПН НОМЕР_4 впродовж строку встановленого п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Так, позивач здав відправлення кур'єрській службі 17.11.2016, що підтверджується накладною від 17.11.2016 № 1003211 (копія якої наявна в матеріалах справи).

Враховуючи положення ст. 255 ЦК України та дату накладної № 1003211 у відповідача не було підстав для відмови позивачу у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) на підставі п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Суд також вважає за необхідне зазначити, що остаточно вина водія автомобіля "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_5 у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди 20.11.2015 була встановлена постановою Апеляційного суду Одеської області від 16.11.2016 у справі № 521/20414/15-п, тобто за чотири дні до закінчення строку визначеного п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". При цьому, в силу положень ст. 1166, 1188 ЦК України вина є необхідною умовою для визначення зобов'язання щодо відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 кожна особа має вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Стаття 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює правовідносини щодо відмови від добровільної сплати страхового відшкодування (в поза судовому порядку). Річний строк, передбачений даною статтею не являється процесуальним та не являється строком позовної давності, а тому не впливає на вирішення обґрунтованості позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування судом.

Судом, також, прийнято до уваги положення п. 36.1. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якого рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну позивача становить 224 469, 45 грн, що підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода в розмірі 224 469, 45 грн, завдана при дорожньо - транспортній пригоді транспортному засобу "Фольксваген Тоуран", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належним чином доведена.

Згідно п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000, 00 грн на одного потерпілого.

З розрахунку позовних вимог вбачається, що позивачем враховано ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну, а тому визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 50 000, 00 грн.

Враховуючи викладене вище, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а також положеннями чинного законодавства, в тому числі і доводи стосовно того, що кур'єрська служба доставки ФОП ОСОБА_6 ІПН НОМЕР_4 не є установою зв'язку.

За приписами ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 65; ідентифікаційний код 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства "Дунайсудноремонт" (68607, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1; ідентифікаційний код 35855645) страхове відшкодування в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.03.2017 року.

Суддя Ю.В. Цюкало