Ухвала суду № 65232374, 11.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.07.2016Справа № 910/10565/16

За позовом Приватного підприємства "Будпостач"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Кацинський О.В. - за довіреністю від 27.01.2016 року;

від відповідача: Дещенко Ю.А. - за довіреністю від 15.12.2015 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В червні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Будпостач" (позивач) надійшла позовна заява до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (відповідач) про стягнення 1 381 750,70 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/10565/16. Розгляд справи призначено на 29.06.2016 року.

В судовому засіданні 29.06.2016 року у справі оголошено перерву до 11.07.2016 року.

В судовому засіданні 11.07.2016 року у справі оголошено перерву до 29.07.2016 року.

24.06.2016 року через канцелярію до суду від відповідача надійшла заява про припинення провадження у справі, у якій останній просить провадження у справі припинити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки п. 10.4. Договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902 від 06.02.2015 року сторони погодили передачу спору між ними, який виникне з вказаного правочину, на вирішення третейського суду,

01.07.2016 року через канцелярію до суду від позивача надійшло письмове заперечення на зазначену заяву відповідача, у яких той вказує, що третейське застереження, викладене в п. 10.4. Договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902 від 06.02.2015 року, не обмежує його право на захист своїх прав у господарському суді.

Розглянувши заяву про припинення провадження у справі, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 06.02.2015 року між Приватним підприємством "Будпостач" (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (страховик) укладено Договір добровільного страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902 від 06.02.2015 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 10.4. Договору сторони погодились внести до договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст. 12 Закону України «Про третейські суди» про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим договором та розгляд і вирішення всіх не вирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань внесення зміни, розірвання ними договору відбувається у Постійному суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його регламенту. Розгляду у Постійному суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його регламенту підлягають в т.ч., але не виключно, предметом яких є виконання (невиконання, неналежне виконання), припинення (розірвання) договору, стягнення неустойки, зміна договору, відшкодування завданих порушенням договору збитків, укладеність договору, неукладеність договору, відновлення становища, яке існувало до порушення договору тощо.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

При цьому, одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 № 3-рп/2004). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди").

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 02.11.2004 № 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України). Отже, з аналізу положень Закону України "Про третейські суди випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Таким чином, у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок на звернення до третейського суду. Для такого звернення, необхідна наявність волі обох сторін (тобто наявність угоди про передачу даного (саме цього) спору на розгляд третейського суду. Лише за наявності волі обох сторін про розгляд спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі. Проте, з такою заявою до суду звернувся відповідач. За відсутності волі на звернення до третейського суду у позивача чинне законодавство України не позбавляє його права на вирішення спору господарським судом. Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України юридичним та фізичним особам гарантовано право на звернення до господарського суду, згідно із встановленою підвідомчістю справ.

Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

Таким чином, заява відповідача про припинення провадження у справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись тільки третейським судом, прямо порушує норми Конституції України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України № 5023/6007/12 від 09.04.2013 року).

Враховуючи викладене, за наявності спірних правовідносин суд не вправі відмовити особі в розгляді позовної заяви, якщо з матеріалів справи вбачається, що даний спір підвідомчий господарському суду, що зумовлює залишення заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" без задоволення.

Керуючись статтями 43, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про припинення провадження у справі відмовити.

Суддя Ю.В. Цюкало