Постанова № 6523170, 27.10.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.10.2009 р.                                                             справа №37/127

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:

за участю представників сторін: від позивача:Аллахвердян Я.О. - за дов. від 23.01.2009р. №25, від відповідача:Жуковська Т.Р. - за дов. від 25.06.2009р. б/н,

Прокопенко-Демешев Є.І. - директор, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” м.Донецьк

на рішення господарського суду:Донецької області

від:08.09.2009 року

по справі:№37/127

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА” м.Донецьк

до:Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” м.Донецьк

про:стягнення заборгованості за договором постачання №08/02-211 від 21.02.2008р. в сумі 4542959,32грн. В С Т А Н О В И В: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором постачання №08/02-211 від 21.02.2008р. в сумі 4542959,32грн. Рішенням від 08.09.2009р. у справі №37/127 господарський суд Донецької області (головуючий суддя: Попков Д.О., судді: Іванченкова О.М., Ягічева Н.І.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.193, ст.202, ст.265 Господарського кодексу України, ст.11, ст.509, ст.530, ст.598, ст.625, ст.692 Цивільного кодексу України; тим, що укладений між позивачем та відповідачем договір постачання №08/02-211 від 21.02.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами; тим, що позивачем були виконані зобов’язання з постачання (передання у власність) відповідачу в порядку п.п.3.4, 3.5. договору постачання продукції у період з 09.03.2008р. по 24.10.2008р. на загальну суму 85702679,32грн. з урахуванням товарно-транспортних витрат та ПДВ.; тим, що грошові зобов’язання відповідача з оплати отриманого згідно видаткових накладних товару станом на момент розгляду справи не виконані у повному обсягу, в зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 4542959,32грн., яка, зокрема, визначена довідкою від 03.07.2009р. №07/55; тим, що довідкою ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 11.02.2009р. №215/23-2/35484610 „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Метінвест-Україна” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ „Євротехсервіс” за період: березень-липень, вересень 2008р.” не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ „Євротехсервіс” щодо фактичного отримання металопродукції, її транспортування (номери вагонів, квитанцій, товарно-транспортних витрат), розрахунків та видаткових накладних за відповідний період; тим, що факт нездійснення покупцем повної сплати у визначений строк у сумі 12106050грн. разом із ПДВ, достовірно підтверджений рухом грошових коштів за наданими до справи банківськими виписками, із наявністю якої (повною оплатою) обумовлюється виконання обов’язків постачальника із поставки металопродукції в розумінні ч.1 ст.538 Цивільного кодексу України, зумовлює виникнення у останнього права на відмову від виконання свого обов’язку.

При прийнятті рішення господарський суд першої інстанції також виходив з того, що через недостатність платежів (період з 05.03.2008р. по 06.03.2008р.), які містять посилання на рахунки №МИУ-а-00016801 від 29.02.2008р., для належного погашення грошових зобов’язання за двома визнаними відповідачем специфікаціями №1/03, датованими 29.02.2009р. на загальну суму 17388690грн., позивач, відмовляючись від виконання однієї специфікації, був вправі зарахувати ці платежі за іншою згідно приписів ст.534 Цивільного кодексу України; що узгодженість зазначеного зарахування сторонами вбачається із відсутності жодних розбіжностей у фіксації взаємного майнового обігу відносно подальших періодів, підтверджених актом звіряння розрахунків №533 від 01.05.2008р.; що матеріали справи свідчать, що фактично постачальником здійснювалося, а покупцем приймалося виконання згідно умов специфікації №1/03 від 29.02.2008р. на загальну суму 5282640грн.; що згідно положень п.1.2. договору постачання №08/02-211 від 21.02.2008р., які визначають специфікації невід’ємними частинами договору, оцінка їх достовірності (чинності) має здійснюватися в контексті чинності та достовірності відповідних частин договору, що не є предметом спору по даній справі; що заперечення відповідачем оприбуткування поставленої продукції за наявними в матеріалах справи видатковими накладними, також сам факт їх підписання уповноваженою особою судом відхиляються як юридично і доказово не обґрунтовані; тим, що відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку зі здійснення платежу за поставлену продукцію згідно видаткових накладних відповідно до умов договору постачання №08/02-211 від 21.02.2008р., а саме –протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунків.

В рішенні місцевий господарський суд також зазначив, що в контексті встановлених обставин відповідач не тільки не довів достатніх аргументів щодо необхідності призначення судової експертизи, але й наявні в матеріалах справи інші докази належним чином дозволяють надати правову оцінку спірним правовідносинам; що суперечливість між позицією постачальника і покупця само по собі не зумовлює обов’язковість призначення експертизи, оскільки відповідні докази на користь кожної позиції судом можуть бути оцінені в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” м.Донецьк, з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2009р. у справі №37/127 не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що за специфікацією №1/03 від 29.02.2008р. рахунок №МИУ-а-00016801 від 29.02.2008р. був частково сплачений відповідачем в розмірі 5322720грн. на умовах попередньої оплати; на те, що матеріалами справи не підтверджено факт того, що позивач в березні 2008р. в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов’язань за специфікацією №1/03 від 29.02.2008р. на суму 12106050грн.; на те, що відповідач відповідно до умов договору частково здійснив оплату в період з 05.03.2008р. по 06.03.2008р.; на те, що позивач поставку продукції почав здійснювати 09.03.2008р., а 11.03.2008р. направив відповідачу рахунок №МИУ-а-00019711 від 07.03.2008р., який відповідає специфікації №1/03 на суму 5282640грн. і який сплачувався відповідачем з 11.03.2008р.; на те, що є невірним висновок господарського суду першої інстанції стосовно того, що позивач мав право суму попередньої оплати за специфікацією від 29.02.2008р. №1/03 зарахувати в рахунок оплати за іншою специфікацією від 29.02.2008р. №1/03 на суму 5282640грн.; на те, що акт звірення розрахунків не є належним доказом наявності або відсутності зобов’язань сторін.

Заявник апеляційної скарги також наполягає на тому, що підписання специфікацій не уповноваженою особою або невідомою особою за умовою наявності печатки не дає підстав робити висновок щодо достовірності або допустимості специфікації як доказу; на те, що специфікації №2/03 та №1/06 підписані особою, яка не мала на те повноважень або невідомою особою; на те, що матеріали справи та фактичні обставини свідчать про те, що для правильного вирішення спору, є потреба в призначенні та проведенні почеркознавчої експертизи.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА” м.Донецьк, у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника апеляційної скарги відхилив з огляду на те, що в строк до 06.03.2008р. відповідач за специфікацією від 29.02.2008р. №1/03 згідно рахунку №МИУ-а-00016801 перерахував позивачу 5322720грн., а зобов’язаний був перерахувати суму в розмірі 12106050грн.; на те, що відповідачем не надано доказів щодо 100% попередньої оплати за специфікацією від 29.02.2008р. №1/03 за умовами 5.3 договору; на те, що позивач правомірно зарахував платежі за період з 05.03.2008р. по 06.03.2008р. в оплату продукції, поставленої за специфікацією від 29.02.2008р. №1/03 на суму 5282640грн. та в повному обсязі відмовився від виконання специфікації від 29.02.2008р. №1/03 на суму 12106050грн.; на те, що акт звірення розрахунків від 01.05.2008р. не визначає наявність або відсутність зобов’язань сторін, але даний акт підтверджує стан взаємних розрахунків між сторонами.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА” м.Донецьк також посилається на те, що згідно ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; на те, що в силу приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; на те, що не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення неявка колишніх керівників Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС”; на те, що неявка осіб, викликаних в судове засідання в порядку ст.30 ГПК України, не перешкоджає розгляду спору по суті; на те, що відповідач не довів в порядку ст.41 ГПК України достатніх підстав щодо необхідності призначення судової експертизи.

Заявником апеляційної скарги на стадії апеляційного провадження заявлено клопотання щодо витребування доказів.

Вищезазначене клопотання судовою колегією відхиляється в порядку ст.101 ГПК України за необгрунтованістю. Крім того, зазначені письмові пояснення та докази були предметом оцінки місцевого господарського суду.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

За матеріалами справи, 21.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА” (“Постачальник”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” (“Покупець”) укладено договір постачання №08/02-211, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА” (“Постачальник”) зобов’язується поставити, а Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” (“Покупець”) прийняти та оплатити металопродукцію на умовах даного договору. Сума даного договору визначається як сума за всіма специфікаціями, які є невід’ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1 вищезазначеного договору встановлено, що кількість, асортамент та номенклатура продукції визначаються в специфікаціях до договору, які з моменту підписання є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.1 продукція поставляється на умовах постачання, зазначених в специфікаціях.

Всі витрати, понесені постачальником за доставку продукції до станції призначення (залізничний тариф, охорона вантажу тощо) включаються в загальний рахунок-фактуру окремим рядком і відшкодовуються покупцем у повному обсязі (п.3.2.1 договору). Покупець також відшкодовує постачальнику різницю залізничного тарифу з перевезення вантажу до станції призначення, що додатково виставляється вантажовідправником постачальнику за перевезення вантажу в орендованих вантажовідправником вагонах (п.3.2.2).

За п.3.3 договору строки поставки продукції визначаються в специфікаціях. За домовленістю з Покупцем, Постачальник має право відвантажити продукцію в інші строки.

Пунктами 3.4 і 3.5 договору передбачено, що датою постачання при перевезенні залізничним транспортом є дата на штемпелі станції відправлення в залізничній накладній. Продукція переходить у власність покупця після її передачі постачальником перевізнику або представнику покупця.

В п.4.1 договору зазначено, що ціна на продукцію визначається в специфікаціях.

Оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, визначений в договорі (п.5.2. договору).

Покупець здійснює попередній платіж в розмірі 100% вартості продукції за специфікацією, протягом 5-ти банківських днів з дня підписання відповідної специфікації на підставі виставленого рахунку (п.5.3. договору).

Пунктом 5.4 договору постачання від 21.02.2008р. №08/02-211 передбачено, якщо вартість поставленої продукції перевищує суму авансового платежу, покупець доплачує постачальнику різницю протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку постачальником.

Згідно п.5.5 за взаємною згодою сторін, постачальник має право здійснити відвантаження продукції без попередньої оплати, при цьому покупець гарантує здійснити оплату за поставлену продукцію протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” (“Покупець”) отримано визначений специфікаціями до договору товар на загальну суму 85702679,32грн. (з урахуванням товарно-транспортних витрат та ПДВ), про що свідчать видаткові накладні (14-16арк.4т.справи).

Господарським судом першої інстанції встановлено, що постачання продукції протягом спірного періоду - з 09.03.2008р. по 24.10.2008р. здійснювалося за специфікаціями:

-          №1/03 від 29.02.2008р. на загальну суму 5282640грн.,

-          № 2/03 від 07.03.2008р. на загальну суму 8441994грн.,

- №3/03 від 18.03.2008р. на загальну суму 629970грн.,

- №2/04 від 24.04.2008р. на загальну суму 312297,6грн.,

-          №1/04 від 26.03.2008р. на загальну суму 20789188,2грн.,

- №1/05 від 24.04.2008р. на загальну суму 17239051,5грн.,

-          №1/06 від 26.05.2008р. на загальну суму 28760810,4грн.,

-          №1/09 від 16.09.2008р. на загальну суму 11133078грн.;

- №1/10 від 03.10.2008р. на загальну суму 8361408грн.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” (“Покупець”) частково сплачено за поставлену продукцію (з урахуванням товарно-транспортних витрат та ПДВ) в сумі 81159720грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” (“Покупець”) взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлений товар у встановлені терміни не виконав, чим порушив умови договору. Сума основного боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” (“Покупець”) складає 4542959,32грн., що не спростовано заявником апеляційної скарги.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА” (“Постачальник”) на адресу відповідача направлено претензію 17.04.2009р., що підтверджується квитанцією та описом вкладення, в якій міститься вимога про оплату відповідачем за поставлену продукцію відповідно до умов договору в розмірі 5022959,32грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” в апеляційній скарзі посилається на те, що за специфікацією №1/03 від 29.02.2008р. рахунок №МИУ-а-00016801 від 29.02.2008р. був частково сплачений відповідачем в розмірі 5322720грн. на умовах попередньої оплати відповідно до умов договору постачання від 21.02.2008р. №08/02-211.

За матеріалами справи, 29.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА” (“Постачальник”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” (“Покупець”) підписано специфікації №1/03 на суму 12106050грн. та №1/03 на суму 5282640грн. Рахунок №МИУ-а-0016801 на попередню оплату був виставлений постачальником 29.02.2008р.

За умовами п.5.3 договору постачання від 21.02.2008р. №08/02-211 покупець здійснює попередній платіж в розмірі 100% вартості продукції за специфікацією, протягом 5-ти банківських днів з дня підписання відповідної специфікації на підставі виставленого рахунку.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що фактично постачальником здійснювалось, а покупцем приймалось виконання згідно умов специфікації №1/03 від 29.02.2008р. на загальну суму 5282640грн., що у тому числі підтверджується співпаданням реквізитів отримувачів вантажів і кількості вантажу (металопродукції) за вказаною специфікацією та залізничними квитанціями про прийняття вантажу.

Відповідачем в строк –до 06.03.2008р. перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти, але не в повному обсязі (12106050грн.), а частково в розмірі 5322720грн.

При цьому господарський суд першої інстанції правомірно визначився, що факт нездійснення покупцем повної сплати у визначений строк в сумі 12106050грн. зумовлює виникнення у постачальника права на відмову від виконання свого обов’язку відповідно до положень ч.1 ст.538 Цивільного кодексу України. Позивач, відмовляючись від виконання однієї специфікації, був вправі зарахувати ці платежі за іншою згідно приписів ст.534 Цивільного кодексу України.

За наявними матеріалами справи позивач в повному обсязі відмовився від виконання специфікації №1/03 від 29.02.2008р. на суму 12106050грн. і не здійснював поставку за цією специфікацією.

Апеляційна інстанція відхиляє доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що специфікації №2/03 від 07.03.2008р. на загальну суму 8441994грн. та №1/06 від 26.05.2008р. на загальну суму 28760810,4грн підписані з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” особою, яка не мала на те повноважень або невідомою особою з огляду на те, що всупереч положенням ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано жодних доказів, які б надавали достовірні підстави припускати ймовірність підписання зазначених специфікацій сторонньою особою (втрата печатки, звернення до правоохоронних органів про її викрадення або підробку і результати розгляду звернень тощо).

Відповідно до положень ст.43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В статті 43 ГПК України встановлено процесуальні принципи оцінки доказів. Зокрема, зазначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст.41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Тому неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Крім того, наявні в матеріалах справи докази належним чином дозволяють надати правову оцінку спірним правовідносинам.

Таким чином, судова колегія відхиляє клопотання заявника апеляційної скарги щодо призначення судової почеркознавчої експертизи.

Враховуючи те, що ані під час розгляду справи місцевим господарським судом, ані під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, відповідачем не було надано доказів виконання зобов'язання щодо оплати за поставлену металопродукцію в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав позивача на момент судового розгляду спору, з посиланням на норми ст. ст.526 ЦК України, ч.1 ст.193 ГК України, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 4542959,32грн. за договором постачання №08/02-211 від 21.02.2008р. були правомірно задоволені господарським судом першої інстанції.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно зі ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийняті без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду від 08.09.2009р. у справі №37/127.

Результати апеляційного провадження у справі №37/127 оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.50-51, ст.811, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2009р. у справі №37/127 - залишити без зміни.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОТЕХСЕРВІС” м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2009р. у справі №37/127 - залишити без задоволення.

Головуючий:          

Судді: