Постанова № 65231083, 07.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Справа№ 910/17047/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Зеленіна В.О.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Лисенко В.О. за довіреністю від 03.01.2017;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС: Триліська А.А. за довіреністю від 29.12.2016;

Розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2016

у справі № 910/17047/15 ( суддя О.В. Чинчин)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ"

про стягнення заборгованості в розмірі 92912434 грн. 28 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі №910/17047/15 скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України по справі №910/17047/15 - задоволено повністю.

Визнано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №52494058 від 31.10.2016 року - неправомірною.

Постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №52494058 від 31.10.2016 року - скасувано.

Зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича поновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу №910/17047/15, виданого 27.10.2015 Господарським судом міста Києва, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованості.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 та прийняти нове рішення, яким залишити скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" без задоволення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Зеленіна В.В., Кропивної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.03.2017.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання 07.03.2017 з'явились представники позивача та ВДВС. Представники відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача.

Представник ВДВС у судовому засіданні просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 та прийняти нове рішення, яким залишити скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у справі №910/17047/15 позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитом в розмірі 24963672грн, 365333 долари США 33 центи, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 еквівалентно 7561757 грн. 68 коп.; заборгованість за процентами у розмірі 13601880грн 13 коп., 205398 доларів США 47 центів, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 еквівалентно 4251387грн 24 коп.; 3% річних за користування кредиту у розмірі 56241 долар США 31 цент, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 еквівалентно 1164096грн. 25 коп.; 3% річних за користування кредиту в розмірі 3840985грн 80 коп.; 3% річних за користування процентами у розмірі 19136 доларів США 71 цент, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 еквівалентно 396096грн 26коп, 3% річних за користування процентами у розмірі 1238829грн 90 коп., інфляційні за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 17722039 грн. 00 коп. та інфляційні за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 7372309 грн. 93 коп. В іншій частини позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 64585грн 78 коп.

На виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у справі №910/17047/15, 27 жовтня 2015 року видано Накази.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. від 31.10.2016 року повернуто наказ №910/17047/15 виданий Господарським судом м. Києва від 27.10.2015 року стягувачу на підставі п.2,5 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.п. 2,5 ч.1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.2); у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника) (п.5). Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Як встановлено cудом, 04.10.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №910/17047/15 виданого Господарським судом м. Києва від 27.10.2015, а вже постановою державного виконавця від 31.10.2016 було повернуто наказ №910/17047/15 виданий Господарським судом м. Києва від 27.10.2015 стягувачу на підставі п.2,5 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Всупереч пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документу стягувачу менше, ніж через місяць з моменту відкриття виконавчого провадження №52494058, оскільки виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження №52494058 наявні: лист Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" №116/3559-2/07 від 09.12.2015 про прийняття до розгляду постанови ВП №48984406 від 30.11.2015 про арешт коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ", листи №05-09/3136 від 07.12.2015, №01-11/3679 від 28.12.2015 Державної інспекції сільського господарства в Київській області про відсутність зареєстрованої техніки у боржника, вимоги державного виконавця від 18.11.2015 про виконання боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ" наказу №910/18586/16 від 15.09.2015, запити державного виконавця №48984406/18 до Київського міського бюро технічної інвентаризації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві про наявність зареєстрованого майна боржника, постанова про арешт коштів боржника від 30.11.2015 ВП №48984406, лист Головного управління держпраці у Київській області №3831 від 24.12.2015, листи №16412 (И-2015) від 17.12.2015 та лист від 15.12.2015 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Суд не приймає до уваги вказані документи в якості належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. виконавчих дій з примусового виконання наказу №910/17047/15 виданого Господарським судом м. Києва від 27.10.2015 в межах виконавчого провадження №52494058, оскільки всі ці документи стосуються іншого виконавчого провадження, а саме ВП №48984406 з примусового виконання наказу №910/18586/15 виданого 15.09.2015 Господарським судом міста Києва, в якому боржником також виступає Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ".

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. не вживались заходи щодо примусового виконання наказу №910/17047/15 виданого Господарським судом м. Києва від 27.10.2015 в межах виконавчого провадження №52494058.

Отже, дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. щодо винесення постанови від 31.10.2016 про повернення наказу №910/17047/15, виданого 27.10.2015 Господарським судом м. Києва стягувану, на підставі п.2,5 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" є такими, що суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки державним виконавцем не були здійснені протягом року заходи щодо розшуку майна боржника та з'ясування місцезнаходження боржника - юридичної особи. Крім того, всупереч частини 2 статті 37 Закону державним виконавцем не був складений акт у разі наявності обставин для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 2-6 частини першої цієї статті.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України по справі №910/17047/15 у повному обсязі.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі №910/17047/15.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі №910/17047/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі №910/17047/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/17047/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

В.О. Зеленін