Ухвала суду № 65230448, 06.03.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" березня 2017 р. Справа № 911/4502/15

Суддя Конюх О.В., розглянувши матеріали заяви комунального підприємства Білоцерківської міської ради Київської області "Білоцерківтепломережа" від 22.02.2017 № 332 про відстрочку виконання рішення суду у справі № 911/4502/15

за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідачакомунального підприємства Білоцерківської міської ради Київської області "Білоцерківтепломережа", м. Біла Церква

про стягнення 3 892 558,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача):ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 25.04.2016 №14-81;

від відповідача (боржника): ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 02.03.2017 №20;

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Київської області від 22.12.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016, позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково; стягнуто з комунального підприємства Білоцерківської міської ради Київської області "Білоцерківтепломережа" на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 059 453,58 грн. основного боргу, 671 840,77 грн. пені, 55 406,45 грн. 3% річних, 1 103 019,46 грн. інфляційних та 58 345,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

23.02.2017 до господарського суду Київської області від комунального підприємства Білоцерківської міської ради Київської області "Білоцерківтепломережа" надійшла заява від 22.02.2017 № 332 про надання відстрочки, у якій заявник, посилаючись на ст. 121 ГПК України, просить суд відстрочити боржникові виконання рішення господарського суду Київської області від 22.12.2015 до 01.10.2017.

Заява про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Київської області по справі №911/4502/15 обґрунтована тим, що між сторонами по справі має відбутись процедура погашення заборгованості у відповідності до вимог Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Наслідком завершення процедури врегулювання заборгованості є зупинення виконавчих проваджень, що передбачено Прикінцевими та перехідними положеннями згаданого закону та п.10 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження". Заявник твердить, що для здійснення та завершення такої процедури погашення заборгованості перед НАК "Нафтогаз України", та відповідно до ст. 5 та ст. 7 Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок затвердження Типового договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ та Типового договору про реструктуризацію заборгованості та порядок списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних. При цьому процедура погашення заборгованості, у відповідності до вимог зазначеного Закону не проводиться, оскільки Кабінетом Міністрів України ще не затверджено вказані типові договори та не встановлено порядку здійснення процедури погашення заборгованості сторонами. Враховуючи наведене, заявник твердить, що реалізація вказаного закону фактично є неможливою з незалежних від сторін причин. В той же час, виконання наказу по даній справі може повністю паралізувати господарську діяльність заявника, що не дасть можливості завершити опалювальний сезон, а підприємство може бути доведене до банкрутства.

Ухвалою суду від 24.02.2017 розгляд заяви комунального підприємства Білоцерківської міської ради Київської області "Білоцерківтепломережа" про відстрочку виконання рішення суду призначено до розгляду на 06.03.2017.

В судове засідання 06.03.2017 з'явився представник заявника, яких в усних поясненнях заяву від 22.02.2017 про відстрочку виконання рішення підтримав повністю та просив суд задовольнити її. В судове засідання 06.03.2017 також з'явився представник стягувача (позивача), в усних поясненнях заперечив проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення у справі №911/4502/15 також свою позицію виклав в письмових запереченнях на заяву про відстрочку виконання рішення суду від 03.03.2017 №1415-249в. Заперечення мотивовані тим, що відстрочка виконання рішення суду завдасть шкоди майновим інтересам стягувача внаслідок тривалого перенесення терміну виконання зобов'язань відповідачем. Стягувач також має велику заборгованість перед своїми контрагентами, що спричиняє судові позови, і як наслідок додаткове фінансове навантаження у вигляді штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних втрат.

Також стягувач просить суд врахувати, що у зв'язку із втратою контролю над ПАТ "Чорноморнафтогаз" та іншими підприємствами, що знаходяться на окупованій території АР Крим та в зоні АТО, позивач відобразив у своїй звітності знецінення інвестицій у вказані підприємства, знецінення запасів природного газу, розташованого у підземних сховищах АР Крим. Враховуючи наведене, позивач вказує, що не має можливості погоджувати відстрочення виконання рішення, оскільки сам знаходиться у скрутному фінансовому становищі, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Суд дослідивши заяву комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" від 22.02.2017 №332 про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області по справі №9111/4502/15 дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і відовідведення за спожиті енергоносії" дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і відовідведення за спожиті енергоносії" учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - реєстр), - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства;

Відповідно ч.1 ст. 3 вказаного закону для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Твердження заявника про те, що наслідком завершення процедури врегулювання заборгованості є зупинення виконавчих проваджень, є помилковим. Наслідком згідно наведеного закону є реструктуризація та погашення заборгованості та списання штрафних та фінансових санкцій.

Разом із тим, наведеним Законом №1730-VІІ внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження", які врегульовують ситуацію, що склалася, іншим шляхом, ніж надання судом розстрочки виконання рішення в порядку ст. 121 ГПКУ.

Так, відповідно до п.10 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);

Для такого включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону№1730-VІІ відповідачу достатньо подати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства належним чином складені документи, перелік яких наведений в частині 2 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", і до якого затверджені Кабміном типові договори не віднесені.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Водночас, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 р., при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відтак, на основі аналізу суб'єктного складу і характеру спірних правовідносин, враховуючи наведені норми Законів України "Про виконавче провадження" та "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", які відповідач трактує невірно, оскільки даними законами передбачено інший механізм правового врегулювання ситуації, що склалася з виконавчим провадженням з виконання рішення господарського суду у справі №911/4502/15, суд дійшов висновку, що вимога про відстрочку виконання рішення з наведених у заяві від 22.02.2017 №332 підстав задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ :

Заяву комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" від 22.02.2017 №332 про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області по справі №911/4502/15 залишити без задоволення.

Суддя О.В. Конюх