Ухвала суду № 65229557, 07.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 березня 2017 року Справа № 914/1661/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Самусенко С.С.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р. у справі № 914/1661/16 господарського суду Львівської області на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2016 р. про розгляд скарги Приватного підприємства "Компанія "Перспектива Плюс" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" до Приватного підприємства "Компанія" Перспектива Плюс" про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и в:

Подана Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 4 Закон України "Про судовий збір" (в редакції згідно Закону України №484-VІІІ від 22.05.2015 р.), встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В даному випадку, на 1 січня 2016 року було встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1378,00 грн.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позову), встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат) та позовної заяви немайнового характеру (1 розмір мінімальної заробітної плати).

Як видно з матеріалів справи, з касаційною скаргою до апеляційного суду Заявник звернувся 10.01.2017 року.

Водночас, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII, чинними на момент подання касаційної скарги) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено з 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600,00 грн.

Звертаючись з касаційною скаргою Заявником не додано доказів сплати судового збору, при цьому, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на те, що Заявник - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області є бюджетною установою, фінансується з Державного бюджету України і на момент звернення з касаційною скаргою не має відкритих асигнувань на сплату судового збору.

Статтею 8 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, вказаною статтею Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі.

Колегія суддів вважає, що клопотання про відстрочку сплати судового збору не підлягає задоволенню оскільки Заявником, не наведено переконливих доводів та не надано будь-яких доказів того, що фінансове становище останнього робить неможливим на теперішній час сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Крім того, з поданого клопотання не вбачається, що у Заявника до ухвалення рішення у справі з'явиться можливість сплатити судовий збір, як встановлено ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".

При цьому, статтею 129 Конституції України, встановлено, що однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та з відсутністю відповідних коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням приписів п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що подана Заявником касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відстрочення сплати судового збору при поданні касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року у справі № 914/1661/16.

2. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р. у справі № 914/1661/16 господарського суду Львівської області без розгляду.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Самусенко С.С.

Владимиренко С.В.