Ухвала суду № 65229085, 06.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 р.Справа № 820/6414/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Мосьпанівське" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017р. по справі № 820/6414/16

за позовом Фермерського господарства ОСОБА_1

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича третя особа: Публічне акціонерне товариство "Мосьпанівське"

про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фермерське господарство ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспарян Гамлета Аветіковича, третя особа: Публічного акціонерного товариства «Мосьпанівське», в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Гаспаряна Гамлета Аветіковича: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31071695 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31020532 від 19.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31067007 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31015496 від 19.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31018666 від 19.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31691865 від 04.10.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31066210 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31063740 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31056944 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31014462 від 19.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31057352 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31475309 від 20.09.2016 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Зоткіна Сергія Володимировича: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31068378 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31068979 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31058216 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31057408 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31057829 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31055913 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31043133 від 22.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31070788 від 23.08.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року по справі № 820/6414/16 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції третьою особою подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач та відповідачі не скористалися своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між Фермерським господарством ОСОБА_1 (орендар) та громадянами (орендодавцями) у 2004-2005 році укладено договори оренди землі строком на 10 років які зареєстровані у 2007 році.

З метою продовження використання земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції, Фермерське господарство ОСОБА_1 почало укладати додаткові угоди до договорів з метою продовження строку дії первісних договорів.

У проведенні державної реєстрації права оренди на 20 земельних ділянок було відмовлено у зв'язку з тим, що заявлене речове право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як вбачається з інформаційної довідки, яка міститься в матеріалах справи, право оренди на 20 земельних ділянок, орендарем яких є Фермерське господарство ОСОБА_1, зареєстровано за ПАТ «Мосьпанівське», а сааме - державним реєстратором Гаспарян Гамлетом Аветіковичем та Державним реєстратором Зоткіним Сергієм Володимировичем.

Оскільки право оренди на зазначені земельні ділянки виникло у Фермерського господарства ОСОБА_1 на підставі договорів оренди, укладених протягом 2005-2012 років з фізичними особами-власниками земельних ділянок, договори оренди не розірвані та не скасовані, чинні на теперішній час та зареєстровані у відповідності до законодавства, яке діяло на момент їх реєстрації, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач здійснив повторну державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки, оскільки право оренди вже зареєстровано за Фермерським господарством ОСОБА_1.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі - Закон України № 1952-ІV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п. 1 ч.1 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 3 Закону України № 1952-ІV).

Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації встановлені ст. 4 Закону України № 1952-ІV. Так, згідно ч. 1 вказаної статті Закону, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Згідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі», що регулював правовідносини на момент укладення договорів оренди землі між позивачем та власниками земельних ділянок станом на 01.01.2007 року, укладений договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Крім того, згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закон України № 1952-ІV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Так, відповідно до п. 6 Порядку № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав (п. 9 Порядку № 1127).

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 18 Закону України №1952-ІV).

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України № 1952-ІV, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 10 Закону України № 1952-ІV зобов'язано державного реєстратора встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Крім того, державним реєстратором під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав встановлюється відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями (п. 12 Порядку № 1127).

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 року по справі № 802/37191.

Як підтверджено матеріалами справи, які містять витяги з держаного земельного кадастру, згідно яких вбачається, що на момент прийняття відповідачами оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на зазначені земельні ділянки значились відомості щодо права користування даними земельними ділянками за Фермерським господарством ОСОБА_1 на підставі договорів оренди землі, укладеними між Фермерським господарством ОСОБА_1 та власниками земельних ділянок, які були зареєстровані відповідно до вимог діючого законодавства.

Також, з прикінцевих положень вказаних договорів оренди землі вбачається, що ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

У відповідності до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно до положень ч. ч. 1, 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

На підставі ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду даної справи ані в суді першої, ані в сулі апеляційної інстанції відповідачами не було надано будь-яких доказів розірвання сторонами вказаних договорів або їх скасування у судовому порядку.

Тобто, на даний час вказані договори є діючими, а у позивача наявне встановлене законом право оренди земельної ділянки, що зареєстровано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 30.03.2016 року по справі №814-3015-14, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України № 1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у ст. 24 Закону України № 1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Таким чином, колегіґ суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в порушення вимог чинного законодавства України, державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Гаспаряном Гамлетом Аветіковичем прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31071695 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31020532 від 19.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31067007 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31015496 від 19.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31018666 від 19.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31691865 від 04.10.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31066210 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31063740 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31056944 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31014462 від 19.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31057352 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31475309 від 20.09.2016 року; та державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Зоткіним Сергієм Володимировичем прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31068378 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31068979 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31058216 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31057408 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31057829 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31055913 від 23.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31043133 від 22.08.2016 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31070788 від 23.08.2016 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 25.01.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мосьпанівське" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017р. по справі № 820/6414/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 10.03.2017 р.