Постанова № 65228923, 01.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року Справа № 810/2244/16

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Харченко С.В., суддів: Басая О.В., Волкова А.С., при секретарі: Пільчевській Ю.В., за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА"до третя особа:1) Державної фіскальної служби України, 2) Головного управління ДФС у Київській області, 3) Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Міністерство фінансів України, провизнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНІКА" звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі відповідач-1), Головного управління ДФС у Київській області (далі відповідач-2), Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі відповідач-3), третя особа: Міністерство фінансів України, про визнання незаконними та скасування: рішення (лист) Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 11.12.2015 № 13845/10/10-13-11-02-10; рішень відповідача-2 від 22.02.2016 № 413/10/10-36-11-01-10 та відповідача-1 від 10.05.2016 № 10269/6/99-99-08-02-01-15 про результати розгляду скарг.

Крім того, позивач просить суд зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області включити відомості з поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "АНІКА" копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2015 року до облікових даних щодо цього товариства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області стосовно відсутності у позивача обовязку подавати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2015 року, що викладені у листі (рішенні) від 11.12.2015 № 13845/10/10-13-11-02-10, не відповідають дійсності, а відтак зазначене рішення територіального органу доходів і зборів, а також винесені за результатами його оскарження в адміністративному порядку рішення відповідача-2 від 22.02.2016 № 413/10/10-36-11-01-10 та відповідача-1 від 10.05.2016 № 10269/6/99-99-08-02-01-15 про результати розгляду скарг, на думку позивача, не відповідають вимогам закону та є такими, що порушують його права як платника податків.

У судовому засіданні, призначеному на 01.11.2016, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідачів позов не визнав та зазначив, що посадові особи органів доходів і зборів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принцип рівності сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНІКА" (ідентифікаційний код 33077997, місцезнаходження: 08152, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Територія технікуму, буд. 16) зареєстроване в якості юридичної особи 03.08.2004 (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 94-96).

Як платник податків на момент подання податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2015 року позивач перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

Судом встановлено, що 10.12.2015 уповноваженою особою позивача особисто подано до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на флеш-носії копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за наведений вище звітний період із супровідним листом від 10.12.2015 № 218/12-15.

Листом від 11.12.2015 № 13845/10/10-13-11-02-10 Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області повідомила, що внаслідок змін, внесених до Податкового кодексу України, починаючи з 01.01.2015 подання копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних не передбачено.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області фактично відмовила позивачу у прийнятті копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Отримавши наведене вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на його оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України.

Скарги позивача рішеннями Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2016 № 413/10/10-36-11-01-10 та Державної фіскальної служби України від 10.05.2015 № 10269/6/99-99-08-02-01-15 залишено без задоволення, а рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, викладене у формі листа від 11.12.2015 № 13845/10/10-13-11-02-10, без змін.

Не погоджуючись з рішенням Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, а також рішеннями Головного управління ДФС у Київській області і Державної фіскальної служби України, що приймались ними за результатом розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА", позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача зазначає, що контролюючий орган протиправно відмовив позивачу у прийнятті копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2015 року з посиланням на відсутність у платника податків з 01.01.2015 такого обов'язку.

Позивач стверджує, що подання контролюючому органу копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний звітний період є безпосереднім обовязком платника податків, передбаченим Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 958 (далі Порядок № 958).

У свою чергу відсутність у Податковому кодексі України норми про обовязок платника податків подавати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний звітний період, на думку позивача, не свідчить про наявність підстав для невиконання вказаного обовязку, оскільки такий обовязок чітко передбачений Порядком № 958.

Під час судового розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що договір про визнання електронних документів, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНІКА" та контролюючим органом 12.01.2015, на час подання наведеної вище податкової звітності був чинним, дія вказаного договору не призупинялась.

Жодних обставин, які б свідчили про наявність перешкод для подання податкової звітності з податку на додану вартість засобами електронного зв'язку та/або реєстрації податкових накладних представником позивача не наведено, докази існування таких обставин в матеріалах справи відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015) платник податку повинен був вести реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та щомісячно подавати до контролюючого органу копії записів у них.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", згідно з яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість та передбачено подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі.

В результаті запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість Єдиний реєстр податкових накладних, що ведеться Державною фіскальною службою України в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, замінив собою реєстр виданих та отриманих податкових накладних, що формувались кожним платником податків та щомісячно подавались контролюючим органам в електронному вигляді.

У звязку з цим, з 01.01.2015 з пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України виключено положення щодо ведення реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та щомісячного подання до контролюючих органів копій записів у них.

Таким чином, починаючи з 01.01.2015, подання копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних Податковим кодексом України не передбачено.

Разом з тим представник позивача посилається на положення Порядку № 958, якими передбачено обовязок платника податків подавати органам доходів і зборів копії записів у реєстрах виданих та отриманих накладних.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин положення Порядку № 958 є такими, що суперечать нормам Податкового кодексу України.

В силу приписів частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (частина четверта статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, приписи Порядку № 958 як такі, що суперечать пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), в даному випадку застосуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення від 11.12.2015 № 13845/10/10-13-11-02-10 про відмову у прийнятті копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних на флеш-носії Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області діяла правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України, що прийняті контролюючими органами вищого рівня за результатами оскарження в адміністративному порядку рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 11.12.2015 № 13845/10/10-13-11-02-10, а також позовних вимог про зобов'язання територіального органу доходів і зборів включити відомості з поданих позивачем копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2015 року до облікових даних щодо цього товариства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України, суд зазначає, що вони є похідними від вимоги про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відмову у прийнятті копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, а тому відмова у задоволенні первинних вимог є підставою для відмови у задоволенні і похідних від них вимог.

Посилання позивача на порушення Головним управлінням ДФС у Київській області та Державною фіскальною службою України вимог чинного законодавства під час розгляду скарг, поданих платником податків в порядку статті 56 Податкового кодексу України, не приймаються судом до уваги, оскільки вказані скарги були розглянуті контролюючими органами вищого рівня на підставі та у відповідності до приписів статей 55, 56 Податкового кодексу України, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єктів владних повноважень, а доказів понесення ними витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:С.В. Харченко

Судді:О.В. Басай

ОСОБА_4

Постанову складено у повному обсязі 28 листопада 2016 року.