Ухвала суду № 65228324, 07.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 березня 2017 року м. Київ К/800/630/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року

за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю

у справі № 591/2315/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про стягнення матеріальної шкоди, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з заявою про застосування ч. 3 ст. 107 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за невиконання судового рішення, що набрало законної сили, та для припинення протиправної бездіяльності Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області та порушень його конституційних прав, ухвалити постанову, що передбачена ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у даній справі: зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області подати до суду у 3-х денний строк з дати отримання судового рішення звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 06 жовтня 2016 року про встановлення судового контролю скасовано, у задоволені заяви відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з доданого до касаційної скарги судового рішення суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, який мотивував тим, що Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21 серпня 2014року, яка набрала законної сили, визнано незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції при винесенні постанови ВП № 28112928 від 05 лютого 2013 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію інші доходи боржника, та її скасував. 26 серпня 2014 року начальником відділу ДВС прийнято постанову про скасування постанови ВП № 28112928 від 05 лютого 2013 року з виконання наказу № 14/196-09 від 12 липня 2012 року.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 22 червня 2016 року у справі № 591/2315/16-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року, вимоги позивача задоволено частково.

Зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 травня 2016 року та 26 травня 2016 року. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

06 жовтня 2016 року за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю ухвалою Зарічного районного суду м. Суми встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення, постанови Зарічного районного суду м. Суми від 22 червня 2016 року у справі № 591/ 2315/16-а, провадження № 2-а/591/271/16, зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області подати до суду у 3-х денний строк з дати отримання судового рішення звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язати Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 02 травня 2016 року та 26 травня 2016 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого п. 4 ч. 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення по суті.

При цьому, згідно з вказаних норм права зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.

За таких обставин, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до норми п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Крім того, заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на відсутність коштів, передбачених на його сплату є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити, звільнити позивача від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 591/2315/16-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед