Ухвала суду № 65228086, 09.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1221/16

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

09 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

Представника позивача: ОСОБА_2

Представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому, з врахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 08.07.2016 за №000186200 та №000187200.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем було заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 1040224,00 грн., відображеного в податковій декларації з ПДВ, поданій за квітень 2016.

17.06.2016 ДПІ у м. Хмельницькому було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "роскурівбудмеханізатор" у податковій звітності з податку на додану вартість - щодо правомірності нарахування ПДВ за квітень 2016, за наслідками якої складений акт від 17.06.2016 №1517/12-02/39702233.

Камеральною перевіркою зроблено висновки про те, що:

- з врахуванням зібраної інформації відповідно до вимог п.72.1 ст.72, ст.74 Податкового кодексу України ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку (ряд.20.2.1, ряд.20.2), задекларованого у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016. в сумі 1040224,00 грн., відповідно до абз."в" п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України;

- в порушення абз."в" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України платником за квітень 2016 занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1040224,00 грн.

При цьому, доходячи висновку про протиправність формування сум бюджетного відшкодування з ПДВ, податковий орган виходив з того, що аналіз зібраної інформації свідчить про відсутність у ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" земельної ділянки для будівництва та дозволів на виконання будівельних робіт.

Як встановлено, з метою дослідження правомірності заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, податковим органом було направлено запити до: управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області; управління земельних ресурсів та земельної реформи, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області та виконавчому комітету упарвління містобудування та архітектури Рівненської міської ради.

Відповідями на заявлені запити повідомлено про відсутність відомостей про видачу дозволів на виконання будівельних робіт ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" з 01.01.2011, а також не передавання у власність, оренду чи постійне користування земельних ділянок для ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" на території м. Хмельницького, а відтак відповідачем було прийнято рішення про прийняття стосовно позивача податкових повідомлення-рішеннь Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 08.07.2016 за №000186200 та №000187200.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

Суд І інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Колегія суду погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п.п. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, слід дійти висновку, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків (та інші дані, визначені п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України), зокрема, - правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

При цьому, будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться.

У разі ж, якщо дослідженню підлягають документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситись до категорії камеральної перевірки. За наявності підстав та для цілей з'ясування обставин формування відповідних показників податкової звітності на підставі іншої податкової інформації, ніж передбачені п.п.75.1.1 ПК України, у встановлених ПК України випадках (зокрема визначених у п. 78.1. ПК України), проводиться документальна перевірка з відповідним інформуванням платника податків про її проведення, що, у свою чергу, надає право останньому надавати пояснення та їх документальне підтвердження.

Разом з тим, згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до даних системи електронного адміністрування ПДВ податковий орган підтвердив сформований податок на додану вартість (податковий кредит був сформований за 2015 рік, а від'ємне значення виникло за період липень-грудень2015), водночас, податкове законодавство не містить обмеження у здійсненні бюджетного відшкодування у зв'язку з наявністю чи відсутністю у платника податків права користування земельною ділянкою чи декларації про початок виконання будівельних робіт; їх відсутність не є підставою для позбавлення платника податків права на бюджетне відшкодування.

Крім того, при здійсненні камеральної перевірки відповідач повинен був провести її виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ, натомість в матеріалах справи знаходяться податкові накладні, якими підтверджується здійснення господарських операцій з придбання ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" товарно-матеріальних цінностей - будівельних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, в тому числі з мінімальним та обмеженим терміном зберігання і використання, а також будівельних робіт, які відповідають усім вимогам визначення первинних документів.

Враховуючи зазначене, дії позивача свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідають дійсному економічному змісту, у зв'язку із цим суд І інстанції дійшов вірного висновку про скасування податкових повідомленнь-рішеннь Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 08.07.2016 за №000186200 та №000187200.

Крім того, в матеріалах справи наявна ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, якою було надано висновок щодо оскаржуваних періодів по камеральній перевірці та ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року - без змін.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення в силі постанови суду І інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5