Ухвала суду № 65228081, 07.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/1352/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Піхало Н.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

07 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівців з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 13 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 є пенсіонером за вислугою років праці в органах прокуратури та з 16 жовтня 2006 року перебуває на відповідному обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Чернівецькій області, отримуючи пенсію відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру».

У зв'язку із звільнення з органів прокуратури, 16 квітня 2014 року позивач з метою проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років та до вказаної заяви додавав оригінал та копію трудової книжки і довідку про заробітну плату №18/495 від 16.06.2014 року та №18/494 від 16.06.2014 року, виданих прокуратурою Чернівецької області.

При цьому, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з розпорядження від 25 червня 2014 року (а.с. 22), відповідач провів перерахунок пенсії, однак не повідомив позивача про порядок його здійснення та розмір пенсії, зокрема розмір відсоткового розрахунку від заробітку.

Крім того, як вказував позивач, оскільки пенсія була нарахована йому у більшому розмірі, а тому будь-яких сумнівів у правильності проведеного розрахунку в нього на той час не виникало.

З метою приведення розміру нарахованої пенсії у відповідність до закону, позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років. До вказаної заяви ним додано оригінал та копію трудової книжки і довідку про заробітну плату №18/495 від 16.06.2014 року та №18/494 від 16.06.2014 року, виданих прокуратурою Чернівецької області та у даній заяві просив встановити її у розмірі 84 % середньомісячного заробітку, а саме в розмірі 6813 грн. 06 коп., що підтверджується копією звернення позивача (а.с. 18-19).

На дане звернення позивача, управління Пенсійного Фонду України в м. Чернівцях, листом від 21.03.2016 року №4008/10 повідомило позивачу, що пенсія була призначена в розмірі 84 % суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Однак, оскільки 16.06.2014 року позивач звернувся із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку із звільненням, надавши оригінал та копію трудової книжки та оригінали довідок №18/495 вих від 16.06.2014 року та №18/494 вих від 16.06.2014 року, виданих прокуратурою Чернівецької області, пенсія на підставі положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до стабілізації економічної ситуації в країні внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру» була перерахована з 16.06.2014 року, виходячи із 70 % заробітної плати (а/с 21).

Вказані обставини зумовили звернення ОСОБА_2 з цим адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, при перерахунку пенсії позивачу неправомірно виходив з 70 % розміру заробітної плати. При цьому, право позивача підлягає захисту саме з моменту його звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки відповідач не мав відповідних даних про зміну розміру пенсії та порядку її перерахування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурором у разі реалізації ними такого права.

В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких пенсія прокурорам призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюються положеннями ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» до яких Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та «;Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни не вносились.

Так, відповідно до вимог ч. 13, 18 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на момент звернення позивача із заявлю про перерахунок пенсії, щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

При цьому, як убачається із копії розпорядження №192443 від 25.06.2014 року та матеріалів оглянутої в судовому засідання пенсійної справи, із заявою про перерахунок пенсії позивач подавав довідку про зміну розміру заробітної плати, у зв'язку з чим перерахунок пенсії ОСОБА_2 повинен був здійснюватись на підставі ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та виходячи з положень ст. 22 Конституції України, з розрахунку 84 % середньомісячного розміру заробітної плати, проте позивачем не правомірно було застосовано норму законодавства, яка погіршувала існуюче становище пенсіонера та перераховано позивачу пенсію, виходячи з 70 % середньомісячного заробітку.

Крім того, ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічна правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року №21-420а13.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, при перерахунку пенсії позивачу неправомірно виходив з 70 % розміру заробітної плати.

Водночас, суд першої інстанції вірно зазначив, що підстави для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок у розмірі 90 % відсутні виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із заяви позивача, поданої до УПФУ в м. Чернівцях, позивач з метою приведення розміру нарахованої пенсії у відповідність до закону просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з розміру призначеної пенсії, а саме в розмірі 84 % середньомісячного заробітку, що становить 6813 грн. 06 коп.(а.с. 18-19).

При цьому, із заявою до відповідача про здійснення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії саме в розмірі 90 % середньомісячного заробітку, позивач не звертався й відповідно відповідачем будь-яких рішень про відмову з цього приводу не приймалося та дане питання у встановленому законом порядку не вирішувалося. До того ж доказів на спростування вказаного позивачем суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що враховуючи те, що позивач не звертався до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок розміру пенсії у зв'язку із зміною трудового стажу й відповідно Пенсійним фондом дане питання не розглядалося та будь-яких рішень не приймалося, у тому числі й відмови у проведенні відповідного перерахунку, а відтак, вимоги позивача в частині здійснення перерахунку пенсії виходячи з розрахунку 90 % від середньомісячного заробітку задоволенню не підлягають.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 березня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6