Ухвала суду № 65227587, 07.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 876/1869/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львов апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року у справі № 813/4424/16-а за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов про стягнення виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И В :

15 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати Постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 431 801, 33 грн №ВП48388588, видану 24.10.2016 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного теритиоріального управління юстиції у Львівській області державним виконавцем Шелінською Ю.А.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 відмовлено у відкритті провадження.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, в результаті чого порушені процесуальні норми права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає те, що спору про цивільне право немає, а є спір, який стосується оскарження рішення органу владних повноважень, а саме постанови про стягення виконавчого збору в розмірі 431 801, 33 грн №ВП 48388588 від 24.10.2016 року винесеної відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного теритиоріального управління юстиції у Львівській області державним виконавцем Шелінською Ю.А.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 15 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати Постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 431 801, 33 грн №ВП48388588, видану 24.10.2016 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного теритиоріального управління юстиції у Львівській області державним виконавцем Шелінською Ю.А.

Відмовляючи у відкритті провадження , суд першої інстанції виходив з того, що частиною 1 ст. 181 цього Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Як слідує з матеріалів адміністративного позову, позивач оскаржує рішення державного виконавця, прийняте при виконанні рішення Сихівського районного суду міста Львова у цивільній справі №464/11058/13-ц.

Статтями 383 та 384 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

З даного приводу Верховний Суд України в постанові від 13.01.2016 року встановив, що "за приписами статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК України).

Отже, у випадку оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України, розгляд таких скарг здійснюється за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та із вказаними в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду підставами для відмови у відкритті провадження, додатково зазначивши, що аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2187цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-30цс16, від 24 лютого 2016 року у справі № 6-3077цс15.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 181 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 30 червня і 1 грудня 2015 року та 22.03.2016 року (№№ 21-278а15, 21-3404а15, 808/3666/15).

За правилами статті 383 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 384 ЦПК скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 ЦПК).

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної ухвали вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 199 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 199, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року у справі № 813/4424/16-а за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов про стягнення виконавчого збору - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2017 року.