Ухвала суду № 65227276, 09.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року справа № 805/3863/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Терзі Д.А., за участю, представника відповідача 1 - ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/3863/16-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій щодо реєстрації ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 зобов'язавши скасувати реєстрацію, -

В С Т А Н О В И В :

20 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій щодо реєстрації ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 зобов'язавши скасувати реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, що підтверджено рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28.04.2010 року про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Другим співвласником даної квартири є ОСОБА_5. Позивач вказує на те, що в червні 2016 року йому стало відомо, що відповідачем 06.11.2013 року за згодою ОСОБА_5 була проведена державна реєстрація місця проживання у вищезазначеній квартирі ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей - ОСОБА_6, ОСОБА_7. Проте, позивач зазначає, що згоди ані в усній, ані в письмовій формі на реєстрацію місця проживання вказаних осіб в квартирі АДРЕСА_1 він не давав. Таким чином, вважає, що реєстрацію вказаних осіб проведено в порушення п. 2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні. Просив визнати протиправними дії Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області щодо реєстрації ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Білицьку міську раду скасувати реєстрацію ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/3863/16-а позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Добропільського міського відділу Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області щодо реєстрації ОСОБА_3, її неповнолітніх дітей - ОСОБА_6, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1. Скасовано реєстрацію місця проживання ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1.

Третя особа ОСОБА_3 не погоджуючись з зазначеною постановою суду подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови порушено норми матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт звертає увагу, що судом не застосовані наслідки пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та представник відповідача № 1 підтримали доводи апеляційної скарги.

Позивач до судового засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга третьої особи ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи ч.2 ст. 99 КАС України встановлений шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 20.10.2016 року, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області щодо реєстрації ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Білицьку міську раду скасувати реєстрацію ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції порушив норми процесуального закону, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС України після одержання позовної заяви не з'ясував чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Колегія суддів зазначає, що 05 листопада 2013 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із цивільним позовом про виселення ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей з квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2014 року у справі № 227/6240/13-ц у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У вказаному рішенні, судом зазначено, що ОСОБА_3, за згодою іншого співвласника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 зареєструвалась у ній разом із дітьми на підставі поданої заяви від 06.11.2013 року. ОСОБА_4 та його представник були присутніми в судовому засіданні при ухваленні зазначеного судового рішення. Крім того, після отримання копії зазначеного судового рішення, ОСОБА_4 його оскаржував до апеляційного суду Донецької області.

Колегія суддів зазначає, що про факт реєстрації ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1, позивачу ОСОБА_4 було відомо, ще в березні 2014 року.

З адміністративним позовом до суду ОСОБА_4 звернувся в жовтні 2016 року, тобто з пропуском передбаченого частиною другою статті 99 КАС строку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги твердження позивача про те, що йому стало відомо про порушення його прав лише в червні місяці 2016 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Так, у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 09 квітня 2013 року зазначив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про визнання дій протиправними та скасування реєстрації місця проживання, підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

Керуючись ст. 99, ст. 100, ст. 155 ч.1 п.9, ст.195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.4, ст.203 ч.1, ст.205 ч.1 п.4, ст. 206, ст. 212, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/3863/16-а - задовольнити частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/3863/16-а - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій щодо реєстрації ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 зобов'язавши скасувати реєстрацію - залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 10 березня 2017 року.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок