Постанова № 65226913, 06.03.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року справа № 823/192/17

15 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

за участю: представника позивача Надьон А.Л. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення суми позову від 06.03.2017 року, просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» (далі - відповідач) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 447 359 грн 72 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівнику якої призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на їх виплату та доставку. Обов'язок щодо такого відшкодування встановлений п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначається позивачем щорічно у розрахунках пенсійних витрат, які надсилаються відповідачеві до двадцятого січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. В порушення вказаного обов'язку відповідач не сплатив позивачеві розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених його працівникам, по Списку № 2 за період з вересня 2015 року по січень 2017 року на загальну суму 447 359 грн 72 коп.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, позов просила задовольнити повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений про місце, дату та час проведення судового засідання, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заяв про розгляд справи за відсутності представника відповідача суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Відкрите акціонерне товариство «Первомайський кар'єр «Граніт», ідентифікаційний код 00292356, зареєстроване як юридична особа 17.07.1995 року.

Позивач відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Список № 2), згідно з вимогами п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_20, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 за період з вересня 2015 року по січень 2017 року на загальну суму 480 276 грн 19 коп.

Вказані особи працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах.

Зазначені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були направлені відповідачу, проте станом на 27.02.2017 року відповідач означену суму заборгованості сплатив частково і, з урахуванням часткової сплати, сума заборгованості відповідача становить 447 359 грн 72 коп. (480 276 грн 19 коп. сума заборгованості - 32 916 грн 47 коп. сума часткової сплати).

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV було передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, встановленого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладене вище, вбачається, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цьому працівнику.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Згідно п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду України повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язок страхувальника по відшкодуванню витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій визначений законом та виникає в підприємства незалежно від отримання самого розрахунку таких витрат, оскільки він визначає лише конкретний їх розмір до сплати щомісячно.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 статті 1 та абзацом четвертим пункту 1 статті 2 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону, вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, на підставі аналізу вищезазначених норм права суд дійшов висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті 106 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, не застосовуються.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 25.11.2015 року у справі №21-3122а15.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідачу були направлені та вручені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Список №2) за період з вересня 2015 року по січень 2017 року на загальну суму 480 276 грн 19 коп.

Станом на 27.02.2017 року відповідач означену суму заборгованості сплатив частково і, з урахуванням часткової сплати, сума заборгованості відповідача становить 447 359 грн 72 коп. (480 276 грн 19 коп. сума заборгованості - 32 916 грн 47 коп. сума часткової сплати).

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується відповідними витягами з картки особового рахунку відповідача.

Статтями 14, 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Статтею 64 цього Закону України передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. N 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

За приписами ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» (18016, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Маршала Красовського, 8, ідентифікаційний код 00292356) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 37930126) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з вересня 2015 року по січень 2017 року на загальну суму 447 359 (чотириста сорок сім тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн 72 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 10.03.2017.