Рішення № 6522689, 22.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

22.10.09

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

“22” жовтня 2009 року справа № 12/143

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001

По довіреності Філія "Відділення Промінвестбанку в м. Ніжин Чернігівської області",

16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 5а

Відповідач:          Приватне аргопромислове підприємство агрофірма "Ніжинська",

вул. Воздвиженська 183, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область,16400

Предмет спору: про стягнення заборгованості 14407,47 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Старостенко Ю.А. довіреність № б/н від 18.05.2009 р. представник, була присутня в судовому засіданні 15.10.09р., 22.10.09р. в судове засідання представник не з”явився.

відповідач: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 14407,47 грн. , з яких: 3593,84 грн. ( за серпень 2009 року в сумі 2025,62 грн., з 01.09.2009 року по 24.09.2009 року в сумі 1568,22 грн.) - відсотки за користування кредитом; 59,90 ( за серпень 2009 року в сумі 33,76 грн., з 01.09.2009 року по 24.09.2009 року в сумі 26,14 грн.) - комісійна плата; 10725,97 - пеня за неправомірне користування кредитними коштами; 27,30 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків; 0,46 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, згідно кредитного договору №680 від 27.12.2007 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1444277, але повноважного представника в судове засідання не направив, документів витребуваних ухвалою суду від 29.09.2009 року та від 15.10.09р. суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 15.10.2009 року, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заву про зменшення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом та комісії, у зв"язку з оплатою відповідчем, що підтверджується виписками по рахунках. У зв"язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 10753,73 грн., з яких: пеню в розмірі 10725,97 грн за непровамірне користування кредитними коштами за період з 25.11.2008 року по 14.05.2009 року; пеню в сумі 27.30 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.09.2009 року по 24.09.2009 року; пеню в сумі 0,46 грн. за несвоєчасну сплату комісійної винагороди з 01.09.2009 року по 24.09.2009 року.

Заява позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом та комісії була прийнята судом, оскільки подання такої заяви є правом сторони і це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Суд задовольнив заяву позивача, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони.

Ухвалою суду від 15.10.09р. сторони були попереджені, що не з’явлення в судове засідання повноважного представника не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом та комісії, яка прийнята судом, а тому суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.12.2008р. по справі № 14/158 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є позивач відповідно до п. 1. Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) 21.05.2009 року, протокол № 25, погодженого Національним банком України 10.07.2009р. та зареєстрованого державним реєстратором державної адміністрації Шевченківського району у м. Києві 13.08.2009 року № запису 10741050063013048, до Приватного агропромислового підприємства агрофірма „Ніжинська” про стягнення з відповідача 174634грн.27коп. заборгованості, згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії №680 від 27.12.07р., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не житлове приміщення гараж, яке знаходиться за адресою Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Вертіївка, вул. Воздвиженська, 183г, згідно іпотечних договорів, посвідчених 27.12.2007 року приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Голік Л.В. та зареєстрованих в реєстрі за №1200 та № 1198, та предмет застави, згідно договору застави від 27.12.07., посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Голік Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1197, яке набрало законної сили 23.03.09р. , відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду по справі № 14\158, було встановлено наступне:

27.12.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є позивач відповідно до п. 1. Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) 21.05.2009 року, протокол № 25, погодженого Національним банком України 10.07.2009р. та зареєстрованого державним реєстратором державної адміністрації Шевченківського району у м. Києві 13.08.2009 року № запису 10741050063013048 та відповідачем було укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №680, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 200000грн. (ліміт кредитної лінії). Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –14.11.2008 року. Позичальник зобов’язався повернути кредит частинами у відповідності до наступного графіку: 70000 грн. –не пізніше 01.10.2008 року; 50000 грн. –не пізніше 01.11.2008 року; 80000 грн. –не пізніше 14.11.2008 року та сплатити позивачу, відповідно до п. 3.2. Кредитного договору, відсотки за користування кредитом в розмірі 17,5 % річних, відсотки за неправомірне користування кредитом в розмірі 30 % річних (п. 3.4. кредитного Договору).

Судом також встановлено факт надання банком кредиту позичальнику в розмірі 200000 грн. та факт невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №680, щодо сплати заборгованості по кредиту та пені за прострочення повернення кредиту в період з 01.10.2008 року по 24.11.2008 року, і було відповідно встановлено заборгованість по кредиту в сумі 128869грн.00коп., 3665грн.21коп. пені за прострочку повернення кредиту за період з 01.10.08р. по 24.11.08р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 року рішення господарського суду Чернігівської області від 16.12.2008 року по справі № 14/158 було змінено, виключено пункт перший резолютивної частини рішення господарського суду Чернігівської області від 16.12.2008р. у справі № 14/158 яким припинено провадження у справі в частині стягнення боргу по кредиту в сумі 38500 грн., комісійної плати у сумі 62,66 грн., процентів за користування кредитними коштами у сумі 3537,40 грн. В решті рішення залишити без змін.

Таким чином рішення господарського суду Чернігівської області від 16.12.2008р. у справі № 14/158 набрало законної сили 24.03.2009 року.

Відповідно до п. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи , відповідач в період з 05.01.09р. по 09.07.09р. сплатив в рахунок погашення кредиту 49369 грн., заборгованість на час розгляду даної справи становить 79500 грн.

Згідно п.3.2 кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17,5% річних. Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів, при розрахунку процентів використовується метод факт/факт, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Сторони у п.3.2 договору домовилися, що відсотки нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця, за період з першого по останній календарний день поточного місяця, сплата відсотків здійснюється авансом щомісячно з 15 числа по останній робочий день місяця на рахунок, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця з поточного рахунку позичальника (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника).

За серпень 2009р. відповідач зобов”язаний був сплатити відсотки в розмірі 2025 грн. 62 коп. в строк до 31.08.09р.

Як вбачається із матеріалів справи, виписок із особового рахунку , які надані до матеріалів справи, фактично відповідачем відсотки за серпень 2009р. сплачені 06.10.09р.

Окрім того, у п.3.2 договору сторони передбачили, що за управління кредитом у формі кредитної лінії та його подальший супровід позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 0,5 відсотків річних від залишку заборгованості за кредитом. Комісійна винагорода нараховується банком щомісячно в останній робочий день місяця, за період з першого по останній календарний день поточного місяця на рахунок. Сплата комісійної винагороди здійснюється авансом щомісячно з 15 числа по останній робочий день місяця на рахунок, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця з поточного рахунку позичальника (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника).

За серпень 2009р. відповідач зобов”язаний був сплатити комісійну винагороду в розмірі 33 грн. 76 коп. в строк до 31.08.09р.

Як вбачається із матеріалів справи, виписок із особового рахунку , які надані до матеріалів справи, фактично відповідачем комісійна винагорода за серпень 2009р. сплачена 14.10.09р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором .

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 10725,97 грн. за неправомірне користування кредитними коштами за період з 25.11.2008 року по 14.05.2009 року; пеню в сумі 27,30 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.09.2009 року по 24.09.2009 року; пеню в сумі 0,46 грн. за несвоєчасну сплату комісійної винагороди з 01.09.2009 року по 24.09.2009 року.

Пунктами п. 5.1., 5.3. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов Договору зобов’язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим Договором.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Приймаючи до уваги, що відповідачем була допущена прострочка щодо сплати кредиту за період з 25.11.2008 року по 14.05.2009 року та прострочка щодо сплати відсотків за період з 01.09.2009 року по 24.09.2009 року, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована відповідачеві пеня в сумі 10725,97 грн. за непровамірне користування кредитними коштами за період з 25.11.2008 року по 14.05.2009 року та пеня в сумі 27,30 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.09.2009 року по 24.09.2009 року.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 0,46 грн. за несвоєчасну сплату комісійної винагороди з 01.09.2009 року по 24.09.2009 року задоволенню не підлягають, оскільки умовами кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №680 від 27.12.2007 року сторони не передбачили стягнення пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, тобто відсутня письмова форма щодо встановлення забезпечення виконання зобов”язання у вигляді сплати пені в частині сплати комісійної винагороди, а відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є різновидом забезпечення виконання зобов”язання . Правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється в письмовій формі, згідно ч. 1 ст.547 Цивільного кодексу України. Правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов кредитного договору та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, і допустив прострочку щодо сплати кредиту та прострочку щодо сплати відсотків, суд, з урахуванням вищевикладеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 10725,97 грн. пені за непровамірне користування кредитними коштами та пені в сумі 27,30 грн. за несвоєчасну сплату відсотків. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 107 грн. 53 коп. та витрати в сумі 236 грн. за інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 1046, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22,35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного аргопромислового підприємства агрофірма "Ніжинська", вул. Воздвиженська 183, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16400 (р.26008303835499 в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ніжин Чернігівської області”, код 00414836, МФО 353434) на користь Публічого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001 (р/р 290929071 в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ніжин Чернігівської області”, код 09353438, МФО 353434) 10725,97 грн. пені за непровамірне користування кредитними коштами, 27,30 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 107 грн. 53 коп. державного мита та витрати в сумі 236 грн. за інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                   Л.М. Лавриненко