Постанова № 65226780, 07.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 березня 2017 р. № 820/6904/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті Слобожанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області на підставі акту камеральної перевірки від 08.07.2016 №474/20-11-13-01-01/НОМЕР_1 податкові повідомлення-рішення №0009911301 від 31.07.2016 в повному обсязі та податкове повідомлення-рішення №0010391301 від 21.07.2016 частково, в частині донарахування штрафу в розмірі 20% в сумі 10065,36 грн., як такі, що прийняті с порушенням діючого податкового законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.07.2016 року Слобожанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість в період з 01.03.2014р. по 07.07.2016р. За результатами перевірки, 08 липня 2016 року був складений акт № 474/20/-11-13-01-01/НОМЕР_1. Згідно висновків акту, перевіркою було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 приписів п.57.1. статті 57 Податкового Кодексу України, узгоджені суми податкових зобов'язань з ПДВ по деклараціям з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 07.07.2016 року було сплачено з порушенням граничних строків. На підставі чого, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі від 10% до 20% від суми прострочення, на загальну суму 22 253,76 грн. згідно наданого розрахунку та винесені податкові повідомлення-рішення від 21 липня 2016 року № 0010391301 та № 0009911301, які було винесено на підставі акту перевірки. Вважає, що податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, що є підставою для визнання їх протиправним та скасування.

В судове засідання позивач не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, правом надати письмові заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, (код НОМЕР_1) та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Слобожанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

Як свідчать матеріали справи, 08.07.2016 року, Слобожанською ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області, на підставі ст.20, п.75.1 ст.75 та п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, в приміщенні Слобожанської ОДПІ проведено документальну позапланову (камеральну) перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100), фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп -НОМЕР_1) за період з 01.03.2014 р. по 07.07.2016 р.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт № 474/20/-11-13-01-01/НОМЕР_1 від 08 липня 2016 року про результати документальної позапланової невиїзної (камеральної) перевірки щодо своєчасності та повноти сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с. 10, 11).

Згідно з висновками акту встановлені порушення: п. 57.1 ст. 57 , ст. 200 та ст.203 Податкового кодексу України в частині порушення ФОП ОСОБА_1 граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 01. 03.2014 р. по 07.07.2016 р.

За результатами акту перевірки Слобожанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 21 липня 2016 року № 0010391301 та № 0009911301.

Так, податковим повідомленням-рішенням № 0009911301 від 21 липня 2016 року, Слобожанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській обл. було встановлено порушення п.57.1 ст.57, ст.. 50 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України визначено суму штрафу у розмірі 10% в сумі 6028,40 грн.; податковим повідомленням-рішенням № 0010391301 від 21 липня 2016 року, Слобожанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській обл. було встановлено порушення п.57.1 ст. 57, ст. 50 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України визначено суму штрафу у розмірі 20% в сумі 16225, 36 грн. (а.с. 12, 13).

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, не погодившись з винесеними Слобожанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області податковими повідомленнями-рішеннями від 21 липня 2016 року № 0010391301 та № 0009911301 подав відповідну скаргу 08.08.2016 року до ГУ ДФС України в Харківській області та до ДФС України.

16 листопада 2016року позивачем отримано Рішення ДФС України про результати розгляду повторної скарги за 11762/42/99-99-11-02-01-14 від 08.11.2016 року, яким було підтверджено рішення ГУ ДФС у Харківській області про результати розгляду скарги і було відмовлено у задоволенні скарги в повному обсязі.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 474/20/-11-13-01-01/НОМЕР_1 від 08 липня 2016 року, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по справі №820/5151/15 адміністративний позов Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задоволено в повному обсязі; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 68299,27 грн. на користь Державного бюджету України.

Зазначена заборгованість виникла за 2014 рік.

Станом на дату перевірки Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було сплачено частину боргу у сумі 30800,00грн., з яких 25800,00 грн. - шляхом перерахування з поточного рахунку, та 5000,00 грн. - за заявою позивача за рахунок від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту.

Таким чином, станом на дату перевірки позивачем допущено порушення терміну сплати узгодженого боргу з ПДВ на суму 30800,00грн., позивач повинен сплатити штраф в розмірі 20%, тобто 6160,00 грн.

Що стосується висновків акту перевірки, і відповідно загальної суми штрафу.

При проведенні перевірки відповідачем не враховано, що з лютого 2015року, в зв'язку зі змінами діючого податкового законодавства, було змінено порядок та механізм зі сплати ПДВ. Введено систему електронного адміністрування цього податку, в рамках якої було відкрито рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок списання коштів в рахунок сплати податків було встановлено п. 2001.7 ст. 2001 ПК України: кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом .5 статті 200і цього Кодексу. А право використовувати ці кошти на погашення податкового боргу, було встановлено лише з 29 липня 2016року (зміни внесено Законом України №643-УШ від 16.07.15 року).

Починаючи з березня 2015року, ФОП ОСОБА_1 сплачував ПДВ, що підтверджується наступними документами: декларація за лютий 2015 на суму 5084 грн. поповнено спецрахунок на суму 5084 грн. (платіжне доручення № 2469 від 26.03.2015р. на суму 5084 грн.); декларація за квітень 2015 на суму -1012 грн. ( до відшкодування) сплачувати не потрібно; декларація за червень 2015 на суму 5641 грн. поповнено спецрахунок на суму 5641 грн. (платіжне доручення № 2613 від 08.07.2015р. на суму 1928 грн., платіжне доручення № 2615 від 9.07.2015р. на суму 80 грн., платіжне доручення № 2614 від 09.07.2015р. на суму 540,00 грн., платіжне доручення № 2617 від 10.07.2015р. на суму 2850 грн., платіжне доручення № 2618 від 10.07.2015р. на суму 243 грн.), декларація за липень 2015 на суму 0 грн. сплачувати не потрібно; декларація за серпень 2015 на суму -699 грн. (до відшкодування) сплачувати не потрібно; декларація за вересень 2015 на суму -2000 грн. (до відшкодування) сплачувати не потрібно; декларація за жовтень 2015 на суму -668 грн. (до відшкодування) сплачувати не потрібно; декларація за листопад 2015 на суму -1000 грн. (до відшкодування) сплачувати не потрібно; декларація за грудень 2015 на суму -633 грн. (до відшкодування) сплачувати не потрібно; декларація за січень 2016 на суму 234 грн. поповнено спецрахунок на суму 234 грн. (платіжне доручення № 2618 від 10.07.2015р. на суму 234 грн.); декларація за лютий 2016 на суму 324 грн. поповнено спецрахунок на суму 324 грн. (платіжне доручення № 2618 від 10.07.2015р.. на суму 80 грн., платіжне доручення № 14 від 27.10.2015р.. на суму 241 грн.), декларація за березень 2016 на суму 33946 грн. поповнено спецрахунок на суму 33946 грн. (платіжне доручення № 14 від 27.10.2015р. на суму 1759 грн., платіжне доручення № 7 від 15.02.2016р. на суму 2300 грн., платіжне доручення № 14 від 21.03.2016р. на суму 3000 грн.,платіжне доручення № 19 від 23.03.2016р. на суму 6900 грн., платіжне доручення № 25 від 28.03.2016р. на суму 14400 грн., платіжне доручення № 2 від 07.04.2016р. на суму5587грн.), декларація за квітень 2016 на суму 53488 грн. поповнено спецрахунок на суму 53488 грн. (платіжне доручення № 2 від 07.04.2016р. на суму14465 грн., платіжне доручення № 14 від 22.04.2016р. на суму 1000 грн., платіжне доручення № 1 від 26.04.2016р. на суму 3000 грн., платіжне доручення № 8 від 28.04.2016р. на суму 29750 грн., платіжне доручення № 9 від 04.05.2016р. на суму 5233грн.),декларація за травень 2016 на суму 40622 грн. поповнено спецрахунок на суму 40622 грн. (платіжне доручення № 9 від 04.05.2016р. на суму 767грн, платіжне доручення № 18 від 12.05.2016р. на суму 12000 грн., платіжне доручення № 38 від 25.05.2016р. на суму 20000 грн., платіжне доручення № 46 від 06.06.2016р. на суму 5000 грн., платіжне доручення №47 від 07.06.2016р. на суму 2895 грн.), залишок на спецрахуноку 13005 грн. поповнено платіжне доручення № 47 від 07.06.2016р. на суму 605грн, платіжне доручення № 50 від 14.06.2016р. на суму 1000 грн., платіжне доручення № 59 від 16.06.2016р. на суму 3200 грн., платіжне доручення № 60 від 17.06.2016р. на суму 3500 грн., платіжне доручення №65 від 23.06.2016р. на суму 3700 грн., платіжне доручення №74 від 29.06.2016р. на суму 1000 грн.(а.с. 40-94)

Згідно зі ст. 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності до ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

Зміст графи "призначення платежу" у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, законодавець наділив правом податковий орган застосовувати штраф до платника податку згідно з цією нормою у випадку сплати суми грошового зобов'язання, зазначеної в платіжному дорученні з затримкою сплати, проте не наділив правом податковий орган застосовувати штраф при виконанні п. 9 ст. 87 Податкового кодексу України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.,

Вказані норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою.

Збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із ст.9 Конституції України, оскільки стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з підстав викладених вище.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Слобожанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області на підставі акту камеральної перевірки від 08.07.2016 №474/20-11-13-01-01/НОМЕР_1 податкові повідомлення-рішення №0009911301 від 31.07.2016 в повному обсязі та податкове повідомлення-рішення №0010391301 від 21.07.2016 частково, в частині донарахування штрафу в розмірі 20% в сумі 10065,36 грн., як такі, що прийняті с порушенням діючого податкового законодавства України.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, 62340, АДРЕСА_1)сплачену суму судового збору в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (62301, м. Дергачі, вул. Садова, 10).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Тітов О.М.