Постанова № 65226776, 02.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 березня 2017 р. № 820/4969/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тимошенко О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Харківській області, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.06.2016 р. № НОМЕР_1 та №0000731402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 24271057.

Фахівцями відповідача на підставі наказу № 975 від 12.04.2016, направлень від 22.04.2016 №2188, №2189, №2190, №2191, №2192, №2193, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 75, ст. 77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» (податковий номер 24271057) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

Результати перевірки викладені в акті №267/20-40-14-02-07/24271057 від 31.05.2016.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено:

1) по податку на прибуток:

- завищено суму доходів на 20 988 924,00 грн. за 2014 рік у тому числі на 12198333 гри., в частині взаємовідносин з ТОВ «Каіс» у грудні 2014 року з реалізації товарів, придбаних у ТОВ «СП «Агросфера М», на 7790591,00 грн. в частини взаємовідносин з СТОВ «Агрофірма «Україна Нова - 1835456,5 грн.», ТОВ «АФ «Подолівська» - 1289726,00 грн., СТОВ «Лан» - 1201292,00 грн.. ТОВ «АПК Зачепилівське» - 675399,50 грн., ТОВ «АПК Донець» - 346714,50 грн.. ПОСП «Бурлуцьке» - 514082,00 грн., СТОВ АФ «Барвінківська» - 1428769,50 грн., ТОВ «Агрозем» - 499150,50 грн. у серпні 2014 року з реалізації товарів, придбаних у ТОВ «Нертус».

- занижено суму доходів на 585 190,00 грн, за 2014 рік, в частині списання птиці без документального підтвердження;

- завищено суму доходів у розмірі 10 296 012,00 грн. за 2015 рік, у тому числі на 9321000,00 грн., в частині взаємовідносин з ТОВ «Фідленс-Україна», код - 36426518 за березень 2015 року, з реалізації товарів, придбаних у ПСП «Огульчанське» у березні-квітні 2015 року; на 975012,00 грн.. в частині взаємовідносин з ТОВ «Кернел-трейд», код - 31454383 за квітень 2015 року з реалізації товарів, придбаних у ПСП «Огульчанське» у березні-квітні 2015 року

- занижено суму доходів на 661 832,00 грн. за 2015 рік, в частині списання птиці без документального підтвердження;

- завищено витрати на 19 383 625,00 грн. за 2014 рік, у тому числі на 11783333,00 грн.. в частині взаємовідносин з ТОВ «СП «Агросфера М» у грудні 2014 року, на 7600292,00 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ «Нертус» у серпні 2014 року;

- завищено витрати (адміністративні витрати) на 1 758 444,00 грн. за 2014 рік, у частині взаємовідносин з ТОВ «СІГМАБЛЕЙЗЕР УКРАЇНА»;

- завищено витрати у розмірі 9 800 154,00 грн. за 2015 рік. у частині взаємовідносин з ПСП «Огульчанське» у березні-квітні 2015 року.

Що призвело до завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток в сумі 904309 грн. за 2015 рік.

2) по податку на додану вартість:

- занижено податкові зобовязання на загальну суму 249 406,00 грн., у тому числі за січень 2014 року 10283,00 грн., лютий 2014 року 7988,00 грн., березень 2014 року 5212,00 грн., квітень 2014 року 6075,00 грн., травень 2014 року 4317,00 грн., червень 2014 року 6441,00 грн., липень 2014 року 7669,00 грн., серпень 2014 року 12935,00 грн., вересень 2014 року 18837,00 грн.,. жовтень 2014 року 18021,00 грн., листопад 2014 року 8832,00 грн., грудень 2014 року 10430,00 грн., січень 2015 року 15998,00 грн., лютий 2015 року 9991,00 грн., березень 2015 року 12231,00 грн., квітень 2015 року 13639,00 грн., травень 2015 року 8083,00 грн., червень 2015 року 5232,00 грн., липень 2015 року 364,00 грн., серпень 2015 року 14333,00 грн., вересень 2015 року 17988,00 грн., жовтень 2015 року 10911,00 грн., листопад 2015 року 11711,00 грн., грудень 2015 року 11885,00 грн., в частині списання птиці з балансу без належного документального підтвердження;

- занижено податкові зобовязання на загальну суму 155 683,00 грн., у тому числі за січень 2015 року 84808,00 грн., лютий 2015 року 70875,00 грн., в частині неправомірного застосування ставки «О» при експорту товарів з кодом УКТ ЗЕД 10011900;

- занижено податкові зобовязання на загальну суму 2 194 335,00 грн., у тому числі за квітень 2014 року, в частині неправомірного застосування пільги з ПДВ;

- безпідставно сформовано суму податкових зобов'язань на загальну на суму 2 639 667,00 грн. суму, в частині взаємовідносин з Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс», код 20023279,за грудень 2014 року;

- безпідставно сформовано суму податкових зобов'язань на загальну суму 1 558 118,10 грн.. в частині взаємовідносин з контрагентами-покупцями за серпень 2014 року;

- завищено суму податкових зобовязань на загальну суму 2 059 202,00 грн., в тому числі за березень 2015 року в сумі 1864200,00 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ «Фідленс-Україна», код - 36426518, за квітень 2015 року в сумі 195002,00 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ «Кернел - трейд», код - 31454383, з реалізації товарів придбаних у ПСП «Огульчанське», код - 30486854 (порушення встановлено актом №206/20-20-14-08/24271057 від 13.04.2016 року, винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р1»);

- завищено суму податкового кредиту на загальну суму 351 689,00 грн., у тому числі, за березень 2014 року 19746,00 грн., квітень 2014 року 52458,00 грн., травень 2014 року 82139,00 грн.. червень 2014 року 50186,00 грн., липень 2014 року 18992,00 грн., серпень 2014 року 50439,00 грн.. вересень 2014 року 77729,00 грн., в частині взаємовідносин з ТОВ «СІГМАБЛЕЙЗЕР УКРАЇНА»;

- завищено суму податкового кредиту на загальну суму 2 356 667,00 грн, у тому числі за грудень 2014 року, у частині взаємовідносин з ТОВ СП «Агросфера М» (порушення встановлені актом №328/20-20-22-08/24271057 від 30.04.2015 року);

- завищено суму податкового кредиту на загальну суму 1 520 058,48 грн., у тому числі серпень 2014 року, у частині взаємовідносин з ТОВ «Нертус» (порушення встановлено актом №962/20-20-22-08/24271057 від 18.12.2014 року);

- завищено суму податкового кредиту на загальну суму 1 960 031,00 грн., у тому числі за березень 2015 року 1773600,00 грн., за квітень 2015 року 186431,00 грн, у частині взаємовідносин і ПСП «Огульчанське» (порушення встановлено актом №206/20-20-14-08/24271057 від 13.04.2016 року, винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р1»).

Це в сукупності призвело до заниження суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 578 956,00 грн., у тому числі заниження за березень 2014 року 56723,00 грн., квітень 2014 року 2140495,00 грн., травень 2014 року 200356,00 грн., серпень 2014 року 130002,00 грн., за вересень 2014 року 114460,00 грн., жовтень 2014 року 9078,00 грн., завищення за квітень 2015 року 72158,00 грн., а також заниження відємного значення на 1580,00 грн.

На підставі зазначених вище висновків контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000721402 від 22.06.2016, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 904 309,00 грн., та №0000731402 від 22.06.2016, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на 2 578 956,00 грн. та за штрафними санкціями на 2 839 074,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргою, в результаті розгляду якої рішенням №19151/16199-99-11-01-01-25 від 05.09.2016 р. скаргу залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №267/20-40-14-02-07/24271057 від 31.05.2016, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Щодо висновків контролюючого органу стосовно порушення ТОВ «Європейський фонд розвитку» пп. 44.1 ст. 44, пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, п. 137.16 ст. 137 ПК України, враховуючи норми пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, внаслідок чого занижено суму доходу за 2014 рік на суму 585190 грн. в частині списання птиці без документального підтвердження, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачем надано до суду копію постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/17548/14 від 17.02.2015 за позовом ТОВ «Європейський фонд розвитку» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яка набрала законної сили.

Вказаною постановою стосовно позивача встановлено наступне. Видами діяльності за КВЕД позивача є: оптова торгівля хімічними продуктами; мисливство, відловлювання тварин і надання пов'язаних із ними послуг; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля фруктами і овочами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Так, зокрема, позивач здійснює діяльність з вирощування в природних умовах та виключно із застосуванням натуральних кормів і допоміжних матеріалів дикої птиці.

Діяльність здійснюється за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Бахметівка, вул. Леніна, 115 Б., на орендованих об'єктах та із застосуванням власних основних засобів, для здійснення такої діяльності на підприємстві також наявний штат відповідних працівників, що підтверджується копіями договорів оренди землі, копіями свідоцтв та витягів про право власності на будівлі та вольєри для тварин, копіями технічних паспортів на них.

В обґрунтування висновків акту планової перевірки про порушення ТОВ «Європейський фонд розвитку» вимог пп. 44.1 ст. 44, пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, п. 137.16 ст. 137 ПК України включенням до складу витрат підприємства собівартість загиблої птиці в загальній сумі 585190,00 грн. (аркуш акту 14) перевіряючі зазначили, що на підприємстві відсутні висновки ветеринарного лікаря про причини загибелі (падежу), протоколи (акти) патологоанатомічного розтину трупів тварин, наказ (розпорядження) керівника підприємства про встановлення винної особи, документи уповноважених державних органів, що підтверджують факт стихійного лиха (довідка метеорологічної чи сейсмологічної служби, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про стихійне лихо); відсутні акти органу пожежного нагляду про пожежу та її наслідки; документи про відправлення біологічних відходів на ветсанутильзавод для утилізації, акти захоронення трупів птиці та інших біомас у діючих скотомогильниках чи біотермічних ямах, акти про термічне знешкодження (спалення) туш загиблих птиць. На підприємстві відсутні документи щодо огляду ветлікарем трупів, його розпорядження щодо прибирання трупів, збирання трупів, передача на утилізацію в біотермічній ямі та безпосередньо утилізації в ній.

Судовим розглядом встановлено, що на протязі 2014 р. на підприємстві відбувалось поступова гибель птахів (диких качок та фазанів), всього за цей час загинуло 19856 одиниці птахів на загальну суму 585190,44 грн., вказане підтверджується актами на вибуття поточних біологічних активів тваринництва, картками обліку руху птиці (для спеціалізованих господарств) і службовими записками працівників підприємства, які додані до матеріалів справи. Собівартість загиблої птиці в загальній сумі 585190,44 грн. включена позивачем до складу витрат підприємства.

В ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» вказано, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги викладені в п. 2.4 Положення про порядок документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

Позивач на підтвердження факту падежу (загибелі) птиці (диких качок та фазанів) під час її вирощування і відгодівлі надав акти на вибуття поточних біологічних активів тваринництва, картки обліку руху птиці (для спеціалізованих господарств) і службові записки працівників підприємства.

Вказані акти містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції (вибуття внаслідок падежу і списання птиці), одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, акти, якими оформлено списання активів (птахів) у зв'язку із їх загибеллю, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і п. 2.4 Положення про порядок документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що до компетенції відповідача не відноситься здійснення контролю за дотриманням ветеринарного та санітарного законодавства. У випадку встановлення наявності порушень позивачем вимог законодавства у вказаних сферах компетентні контролюючі органи, можуть вжити передбачених законом заходів реагування та притягти винних осіб до відповідальності саме за порушення ветеринарного та санітарного законодавства.

Однак, порушення законодавства у вказаних сферах не можуть бути підставою для відповідальності позивача як за порушення податкового законодавства і донарахування йому податків.

З аналогічних підстав суд вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», пп. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, внаслідок чого занижено суму доходу за 2015 рік на суму 661832,00 грн. в частині списання птиці без документального підтвердження за 2015 рік.

Крім того, позивачем було надано до матеріалів справи копію рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №640/17238/16 від 17.11.2016, в якому ТОВ «Європейський фонд розвитку» брало участь в якості відповідача. Вказане рішення набуло законної сили.

Київським районним судом встановлено, що ТОВ «Європейський фонд розвитку» здійснює діяльність з вирощування диких качок і фазанів.

Оскільки в процесі вирощування не використовуються штучні корми та ліки, а птиця утримується в природних умовах існування, то відбувається її природна загибель під час вирощування.

На підприємстві відбулася загибель диких качок і фазанів від природних причин під час вирощування. За фактами загибелі птиці, яка настала внаслідок природних причин в ході її вирощування, було складено акти списання.

Київським районним судом м. Харкова встановлено, що загальна кількість фактично загиблої птиці відповідає кількості, яка зазначена в актах списання №СпТ-000157 від 31.01.2014, №СпТ-000158 від 28.02.2014, №СпТ-000159 від 31.03.2014, №СпТ-000160 від 30.04.2014, №СпТ-000015 від 31.05.2014, №СпТ-000161 від 31.05.2014, №СпТ-000016 від 30.06.2014, №СпТ-000162 від 30.06.2014, №СпТ-000046 від 31.07.2014, №СпТ-000163 від 31.07.2014, №СпТ-000164 від 31.08.2014, №СпТ-000165 від 30.09.2014, №СпТ-000166 від 31.10.2014, №СпТ-000167 від 30.11.2014, №СпТ-000168 від 31.12.2014, №СпТ-000026 від 31.01.2015, №СпТ-000067 від 28.02.2015, №СпТ-000068 від 31.03.2015, №СпТ-000069 від 30.04.2015, №СпТ-000086 від 31.05.2015, №СпТ-000137 від 30.06.2015, №СпТ-000160 від 31.07.2015, №СпТ-000178 від 31.08.2015, №СпТ-000189 від 30.09.2015, №СпТ-000231 від 31.10.2015, №СпТ-000296 від 30.11.2015, №СпТ-000320 від 31.12.2015.

Викладена в актах списання інформація щодо кількості загиблої птиці і причин гибелі підтверджується актами на вибуття поточних біологічних активів тваринництва, картками обліку руху птиці (для спеціалізованих господарств) і службовими записками працівників підприємства.

Загальна вартість фактично загиблої від природних причин птиці в ході її вирощування на підприємстві склала 1 247 022,00 грн.

Таким чином, Київським районним судом м. Харкова було встановлено, що бухгалтери ТОВ «Європейський фонд розвитку» склали податкову звітність у чіткій відповідності до вимог закону, і правомірно віднесли до складу витрат підприємства собівартість загиблої птиці в загальній сумі 1 247 022,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» (далі - Положення № 30), яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 р. № 790 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 грудня 2005 р. за N 1456/11736, вказано, що біологічні перетворення - процес якісних і кількісних змін біологічних активів; група біологічних активів - сукупність подібних за характеристиками, призначенням та умовами вирощування тварин або рослин; поточні біологічні активи - біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі.

В п. 17 Положення № 30 вказано, що витрати, пов'язані з біологічними перетвореннями біологічних активів, визнаються витратами основної діяльності.

Втрати від падежу птиці слід враховувати в складі собівартості продукції по окремій статті «Непродуктивні витрати» (пп. 3.19 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 р. № 132).

Витрати на утримання худоби і птиці (без витрат на незавершене виробництво) на кінець року включаються до собівартості продукції тваринництва (пп. 9.1 Методрекомендацій № 132).

В п. 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» вказано, що до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Інші прямі витрати включаються до виробничої собівартості продукції відповідно до п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку витрати.

Відповідно до п.п. 14.1.228 п. 14.1 ПК України в редакції, яка була чинною в період, що перевірявся відповідачем, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В п. 138.8 ст. 138 ПК України в редакції, яка була чинною в період, що перевірявся відповідачем, було вказано, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат;прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 140.5 ст. 140 ПК України в редакції, яка була чинною в період, що перевірявся відповідачем, установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в розділі ІІІ ПКУ, не дозволяється.

Таким чином, висновок про те, що ТОВ «Європейський фонд розвитку» на порушення вимог пп. 44.1 ст. 44, пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, п. 137.16 ст. 137 ПК України, враховуючи норми пункту 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»; ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», пп. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» до складу витрат підприємства неправомірно включено собівартість загиблої птиці в загальній сумі 1 247 022,00 гривень, є необґрунтованим.

З таких самих підстав є необґрунтованим і висновок контролюючого органу про заниження податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 249 406,00 грн. в частині списання птиці з балансу без належного документального підтвердження.

Між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та ТОВ «СП «Агросфера М» було укладено договори поставки №31214/1 від 03.12.2014р. та №181214/1 від 18.12.2014р.

Відповідно до договору поставки №31214/1 від 03.12.2014р. та договору поставки №181214/1 від 18.12.2014р ТОВ «СП «Агросфера М» передало у власність ТОВ «Європейський фонд розвитку» зерно кукурудзи загальною кількістю 7000 тон на загальну суму 14 140 000,00 грн. в т. ч. ПДВ у розмірі 2 356 666,67 грн.

Факт поставки зазначеної кукурудзи підтверджується видатковими накладними №33 від 12.12.2014р. на 1000 тон, №34 від 17.12.2014р. на 5400 тон, №35 від 19.12.2014р. на 600 тон, всього 7000 тон. ТОВ «Європейський фонд розвитку» повністю розрахувалось з ТОВ «СП «Агросфера М» за поставлений товар.

Транспортування кукурудзи не здійснювалось, згідно актів приймання-передачі та складських квитанцій переоформлення права власності здійснювалось на елеваторі ТОВ «Власівський мірошник», що підтверджується складськими квитанціями серії АХ№061229 від 12.12.2014, серії АХ№061238 від 17.12.2014, серії АХ №061247 від 19.12.2014, актами приймання-передачі №ВМ14000084 від 12.12.2014, №ВМ14000088 від 17.12.2014, №ВМ 14000092 від 19.12.2014.

ТОВ «СП «Агросфера М» здійснювало зберігання кукурудзи в кількості 7000 тон на ТОВ «Власівський мірошник» згідно договору складського зберігання від 04.12.2014 №60.

Отриману кукурудзу позивач реалізував Українсько-американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс».

Між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та УАСП ТОВ «Каіс» було укладено договори поставки №1112 ЄВ від 11.12.2014, №1512ЄВ від 15.12.2014, №1912ЄВ від 19.12.2014 на поставку кукурудзи в загальній кількості 7000 тон.

Транспортування кукурудзи не здійснювалось, переоформлення здійснено згідно актів приймання-передачі №ВМ140000085 від 12.12.2014, №ВМ140000089 від 17.12.2014, №ВМ140000093 від 19.12.2014 на елеваторі ТОВ «Власівський мірошник».

На виконання договорів позивач отримував від ТОВ «СП «Агросфера М» товари, які в подальшому поставлялись УАСП ТОВ «Каіс». При поставці було оформлено відповідні первинні документи: видаткові накладні, супровідні документи на товар, податкові накладні.

Розрахунок за товар було проведено у безготівковий спосіб через установи банків.

Між ТОВ «СП «Агросфера М» і ПП «Агрохолдінг Торнадо» було укладено договори комісії від 20.10.2014р. та від 22.10.2014р.

Згідно умов вказаних договорів комісії, ПП «Агрохолдинг Торнадо» зобов'язалось від свого імені, але за рахунок та в інтересах ТОВ СП «Агросфера М» укласти договір складського зберігання зерна кукурудзи З класу загальною кількістю 7000 тон.

На підтвердження виконання зазначених договорів комісії, зокрема в частині сплати за зберігання, ТОВ «СП «Агросфера М» надало ТОВ «Європейський фонд розвитку» копію договору переведення боргу від 11.12.2014р., згідно з яким ТОВ СП «Агросфера М» перевела на себе заборгованість ПП «Агрохолдинг Торнадо» за договором складського зберігання зерна №48 від 23.10.2014р.

В акті перевірки контролюючий орган вказує, що господарська ПП «Агрохолдінг Торнадо» має ознаки нереальності, оскільки підприємство не має основних фондів, працівників в штаті, фізичних, технічних можливостей і виробничих потужностей для реалізації сільськогосподарської продукції кукурудзи в кількості 7000 тон. Це підтверджує обставини, на які посилається позивач стосовно того, що між ПП «Агрохолдінг Торнадо» та ТОВ «СП Агросфера М» існували відносини комісії, що підтверджується відповідними договорами комісії, оскільки для виконання обовязків за договором комісії ПП «Агрохолдінг Торнадо» не потрібні основні фонди і виробничі потужності як для виробництва і реалізації кукурудзи.

Податкова інспекція жодним чином не спростовує наявність відносин комісії між ПП «Агрохолдінг Торнадо» та ТОВ «СП Агросфера М», як і не наводить доказів неможливості ТОВ «СП Агросфера М» поставити ТОВ «Європейський фонд розвитку» кукурудзу в обсягах, вказаних в первинних документах.

Щодо складських квитанцій та актів приймання-передачі кукурудзи, які надані ТОВ «Власівський мірошник» контролюючому органу, і підтверджують перехід права власності на 7000 тон кукурудзи від ПП «Агрохолдинг Торнадо» до ТОВ СП «Агросфера М», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Оскільки на підставі вищевказаних договорів комісії, ПП «Агрохолдинг Торнадо» уклало з ТОВ «Власівський мірошник» договір складського зберігання 7000 тон кукурудзи, яка належить на праві власності ТОВ СП «Агросфера М», та від свого імені фактично передало зазначену кукурудзу на зберігання на елеватор, то на підтвердження прийняття на зберігання такої кукурудзи ТОВ «Власівський мірошник» видало ПП «Агрохолдинг Торнадо», як поклажодавцю, відповідну складську квитанцію.

ТОВ «Власівський мірошник» при видачі складської квитанції не зясовував, на якому цивільному праві зазначена кукурудза знаходиться у володінні ПП «Агрохолдинг Торнадо», оскільки така інформація не є істотною для укладення договору зберігання та складання складської квитанції.

Таким чином, складські квитанції на переоформлення кукурудзи з ПП «Агрохолдинг Торнадо» на ТОВ СП «Агросфера М» підтверджують виключно факт прийняття на зберігання ТОВ «Власівський мірошник» кукурудзи у кількості 7000 тон від ТОВ СП «Агросфера М» замість ПП «Агрохолдинг Торнадо».

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на викладене слідує, що однією з підстав для набуття права власності є правочин. зокрема у виді договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З аналізу зазначеного положення закону слідує, що істотними умовами договору поставки є строк поставки та ціна товару.

Однак, як слідує з тексту наданих контролюючим органом актів приймання- передачі кукурудзи від ПП «Агрохолдинг Торнадо» до ТОВ СП «Агросфера М», зазначені документи не містять істотних умов договору поставки, зокрема строку поставки, а лише підтверджують факт заміни зберігача кукурудзи від ПП «Агрохолдинг Торнадо» до ТОВ СП «Агросфера М».

Таким чином, акти приймання-передачі, які надані контролюючим органом та які нібито-то підтверджують перехід права власності на 7000 тон кукурудзи від ПП «Агрохолдинг Торнадо» до ТОВ СП «Агросфера М», не можуть вважатися правочином у формі договору у розумінні Цивільного кодексу України, а тому відповідно не можуть бути підставою для переходу права власності на кукурудзу.

З огляду на викладене слідує, що висновок в акті перевірки про придбання ТОВ СП «Агросфера М» кукурудзи у кількості 7000 тон у ПП «Агрохолдинг Торнадо», не відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, висновки про те, що ТОВ «Європейський фонд розвитку» на порушення вимог п. 14.1.36, п. 14.1.56, ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 135.1, п. 135.2, 135.4.1, 137.1, 137.4 ПК України, чинного на момент вчинення вказаних господарських операцій, завищено доходи за 2014 рік на 13198333 грн. в частині взаємовідносин з УАСП ТОВ «Каіс» в частині реалізації товарів, придбаних у ТОВ «СП «Агросфера М»; на порушення вимог пп. 14.1.36, 14.1.27, ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 139.1.9 ПК України завищено витрати за 2014 рік в частині взаємовідносин з ТОВ «СП «Агросфера М» на суму 11783333 грн.; на порушення вимог п. 15.1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України безпідставно сформовано суму податкових зобовязань в частині взаємовідносин з УАСП ТОВ «Каіс» за грудень 2014 року на суму 2639667,00 грн.; на порушення п. 198.4 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «СП «Агросфера М» у грудні 2014 року на суму 2356667,00 грн., є необґрунтованими.

Між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та ТОВ «Сігмаблейзер Україна» було укладено агентський договір про надання послуг №25/11 від 01.11.2011. Відповідно до умов укладеного договору агент за винагороду зобов'язаний надавати агентські послуги, які включають в саме: дослідження ринку попиту на товари, які реалізовуються довірителем; дослідження ринкових цін на товари; проведення переговорів з покупцями довірителя щодо поставок товарів; формування заявок на поставку товарів; формування цін на товари, визначені в заявках; забезпечення документообігу між довірителем та покупцями; інші супутні послуги, які не суперечать умовам цього договору та чинного законодавства України.

Фактичне виконання послуг підтверджується наданою позивачем первинною документацією:актами приймання-передачі виконаних робіт, звітами про вартість поставленого товару, протоколами узгодження договірної ціни, звітами про обсяги поставленого товару, реєстрами заявок на поставку товарів, реєстрами розрахунків на оплату товару, реєстрами видаткових накладних на товар, які містять найменування послуг, які були отримані платником податку за цим договором.

Також позивачем надано копії угод про співпрацю між ТОВ «Сігмаблейзер України» та контрагентами позивача, які свідчать про обізнаність покупців позивача щодо повноважень агента діяти від імені ТОВ «Європейський фонд розвитку».

До матеріалів справи також додано копію рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №640/17238/16, що набрало законної сили і в якому ТОВ «Європейський фонд розвитку» приймало участь на стороні відповідача. Рішенням встановлено наступні обставини.

Укладений 01 листопада 2011 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та ТОВ «СІГМАБЛЕЙЗЕР Україна» Агентський договір № 25/11 відповідає вимогам чинного законодавства, є дійсними, укладений з дотриманням вимог ст. 203 ЦК України, містить усі суттєві умови, передбачені ст. 901 ЦК України. Крім того, зміст зазначеного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Договір також не містить ознак, передбачених ст. 228 ЦК України, яка визначає нікчемність правочину, який порушує публічний порядок, а також ознак, передбачених ч. 1 ст. 207, ст. 208 ГК України.

Судом також не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання цих договорів.

Судом встановлено, що на виконання укладеного Агентського договору № 25/11 від 01.11.2011 року ТОВ «СІГМАБЛЕЙЗЕР Україна» фактично надало передбачені ним послуги на користь ТОВ «Європейський фонд розвитку».

До актів приймання-передачі виконаних робіт також додані звіти про вартість поставленого товару, протоколи узгодження договірної ціни, звіти поставленого товару, реєстри заявок на поставку товарів, реєстри розрахунків на оплату товару, реєстри видаткових накладних на товар, які містять найменування послуг, які були отримані платником податку за цим договором, найменування контрагентів, покупців, обсяг господарських операцій (послуг) шляхом посилання на первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з поставки товарів, і визначення їх обсягу у вартісному вимірі.

Акти приймання - передачі виконаних робіт (наданих агентських послуг) і місячні звіти містять відомості про фактично надані послуги та інформацію про конкретні обсяги та напрями надання таких послуг.

В актах та щомісячних звітах містяться дані, які згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і п. 2.4 Положення про порядок документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, є обов'язковими для первинних документів.

Таким чином, судом встановлено, що акти приймання - передачі виконаних робіт (наданих агентських послуг) до Агентського договору № 25/11 від 01.11.2011 року, укладеного між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та ТОВ «СІГМАБЛЕЙЗЕР УКРАЇНА», складені із дотриманням вимог законодавства і є первинними документами.

Складені первинні документи до Агентського договору № 25/11 від 01.11.2011 року дають змогу чітко встановити зміст господарської операції, в тому числі визначити, які фактично послуги були надані, за якими напрями вони були використані, а також містять дані щодо обсягу таких послуг.

Також позивачем додано до матеріалів справи копію постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/17548/14 від 17.02.2015 за позовом ТОВ «Європейський фонд розвитку» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яка набрала законної сили.

Вказаною постановою досліджувалась реальність господарських операцій між ТОВ «Європейський фонд розвитку» і ТОВ «Сігмаблейзер Україна» за агентським договором №25/11 від 01.11.2011, і було встановлено наступні обставини.

Агентські послуги були необхідні і фактично були використані ТОВ «Європейський фонд розвитку» у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, а також в процесі реалізації продукції і дотримання вимог клієнтів щодо її якості, з організації виробничого процесу і процесу здійснення поставок покупцям продукції відповідача.

Покупці згодні працювати з платником податку і придбавати його продукцію лише у випадку дотримання вимог щодо якості, організації виробництва, обліку і документообігу.

Забезпечити дотримання вказаних вимог покупців самостійно платник податку не мав можливості, оскільки не мав відповідних управлінських і виробничих технологій, дотримання яких вимагають покупці.

Збереження договірних відносин з покупцями продукції платника податку було б неможливим без отримання послуг за агентською угодою з ТОВ «Сігмаблейзер Україна».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, судом встановлено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сігмаблейзер Україна» за вищевказаними договором; зібрані докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та ПСП «Огульчанське» було укладено договори поставки №110315/1 від 11.03.2015, №4.03.15/1 від 04.03.2015. На виконання умов поставки ПСП «Огульчанське» відвантажено соняшник та оформлено видаткові накладні.

В подальшому ТОВ «Європейський фонд розвитку» поставило соняшник на адресу ТОВ «Фідленс-Україна» на підставі договору поставки зерна Т-1 №13 від 11.02.2015, та ТОВ «Кернел-трейд», договір поставки №Х-1378/15 від 01.04.2015. За вказаним поставками проведено розрахунки, заборгованість відсутня, про що вказано контролюючим органом в акті перевірки.

Контролюючим органом вказується, що актом №206/20-20-14-08/24271057 від 13.04.2016 встановлено нереальність господарських операцій ТОВ «Європейський фонд розвитку» в частині придбання товару у ПСП «Огульчанське» та подальшої його реалізації в адресу ТОВ «Фідленс Україна» та ТОВ «Кернел-трейд» за березень, квітень 2015 року. Прийнято податкове повідомлення-рішення №0000281400 від 27.04.2016 р.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до суду. За результатами розгляду позову була прийнята постанова Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/4816/16 від 10.11.2016, якою позов було задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000281400 від 27.04.2016 р. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/4816/16 від 22.02.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду було залишено без змін. Копії вказаних судових рішень були долучені позивачем до матеріалів справи.

Судом встановлено, що у справі №820/4816/16 досліджувались господарських операцій ТОВ «Європейський фонд розвитку» в частині придбання товару у ПСП «Огульчанське» та подальшої його реалізації в адресу ТОВ «Фідленс Україна» та ТОВ «Кернел-трейд», які є предметом даної справи.

Судовими рішеннями було встановлено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами за вищевказаними договором; зібрані докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За період з 01.01.2014р. по 05.02.2015 р. ТОВ «Європейський фонд розвитку» здійснювало операції з експорту зернових відповідно до контракту №11214/1 від 01.12.2014 з фірмою «Profit» Sp.z.o.o (Польща).

В результаті здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України за вказаним договором, ТОВ «Європейський фонд розвитку» було застосовано ставку « 0» при визначені оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п.15-2 підрозділу 2 ХХ Податкового кодексу України (в редакції від 17.01.2015 р.), тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, у 2015 році операції з вивезення у митному режимі експорту зернових, які здійснені ТОВ «Європейський фонд розвитку» було правомірно застосовано ставку « 0» привизначені оподаткування податком на додану вартість експортних операцій за контрактом №11214/1 від 01.12.2014 р.

01.01.2011р. між ТОВ «Європейський фонд розвитку» (Постачальник) та СТОВ «Агрофірма «Україна Нова» (Покупець) укладений договір поставки №01/01/11-УН.

Згідно даного договору постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передавати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймати та сплачувати визначений товар.

Відповідно до 1.2. Договору поставки, найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, шо підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), терміни поставки визначаються заявками на поставку, видатковими накладними та рахунками-фактурами, що є невідємною частиною цього договору.

Згідно з заявкою на поставку від 01.04.2014р. до договору поставки №01/01/11-УН від 01.01.2011р., СТОВ «Агрофірма «Україна Нова» замовило у ТОВ «Європейський фонд розвитку» насіння кукурудзи та соняшника на загальну суму 10 971 675,20 грн. без ПДВ на умовах повної передоплати до 15.04.2014р.

На підставі рахунку-фактури №ПЕ-000000000286 від 01.04.2014 року, СТОВ «Агрофірма «Україна Нова» сплатило на користь ТОВ «Європейський фонд розвитку» попередню оплату за насіння кукурудзи та соняшника у загальному розмірі 10 971 675,20 грн.

По факту отримання попередньої оплати від СТОВ «Агрофірма Україна Нова» ТOB «Європейський фонд розвитку» складено податкову накладну №93 від 07.04.2014р. на суму 10 485 688,00 грн. без ПДВ та податкову накладну №158 від 11.04.2014р. на суму 485 987,20 грн., без ПДВ.

При складенні зазначених податкових накладних, ТОВ «Європейський фонд розвитку» скористалося пільгою по ПДВ на підставі п 15-1 підрозділу 2 розділу XX ПК країни (у редакції 2014 року).

На підставі листа №791 від 30.12.2014р., СТОВ «Агрофірма «Україна Нова» попросило ТОВ «Європейський фонд розвитку» повернути попередню оплату перераховану на підставі рахунку-фактури №ПЕ-000000000286 від 01.04.2014 року.

30.12.2014р. ТОВ «Європейський фонд розвитку» перерахувало на користь СТOB «Агрофірма «Україна Нова» попередню оплату здійснену на підставі рахунку- фактури №ПЕ-000000000286 від 01.04.2014р. у загальному розмірі 10 971 675,20 грн. без ПДВ.

За наслідками зазначеного повернення коштів, ТОВ «Європейський фонд розвитку» склало розрахунок коригування №466 від 30.12.2014р. до податкової накладної -158 від 11.04.2014р. та розрахунок коригування №465 від 30.12.2014р. до податкової накладної №93 від 07.04.2014р.

Однак, ревізори-інспектори ГУ ДФС у Харківській області зробили безпідставний висновок про те, що конкретний господарський договір, а саме договір поставки 0l/01/11-УН від 01.01.2014р. між СТОВ «Агрофірма «Україна Нова» та ТОВ «Європейський фонд розвитку» не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому пільги по ПДВ були безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.

Таким чином, в ході перевірки ревізори-інспектори ГУ ДФС у Харківській області фактично зробили висновок про те, що укладений між СТОВ «Агрофірма «Україна Нова» та ТОВ «Європейський фонд розвитку» договір про надання поставки №01/01/11-УН від 01.01.2014р. є фіктивним правочином.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України, фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, законодавець чітко закріпив, що визнання правочину недійсним за ознаками фіктивності (без наміру створення правових наслідків) здійснюється виключно судом.

Тобто, виключно рішення суду, а не акт податкової перевірки чи будь-який інший документ, може бути підставою для висновку про те, що правочин укладений без наміру створення правових наслідків, тобто є фіктивним правочином.

Надані позивачем первинні документи підтверджують наміри здійснення господарської операції з остачанпя товарів за договором поставки №01/01/11-УН від 01.01.2014р., шо підтверджується здійсненням попередньої оплати СТОВ «Агрофірма «Україна Нова».

З вищевказаного слідує, що відсутні будь-які правові підстави для кваліфікації договору поставки №01/01/11-УН від 01.01.2014р., як правочину укладеного без наміру створення правових наслідків, тобто фіктивного правочину.

Крім того, суд зазначає, що ч. 1 ст. 204 ЦК України закріплює існування в України презумпції правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів наявності рішення суду про визнання недійсними чи встановлення факту нікчемності договору поставки №01/01/11-УН від 01.01.2014р., укладеного між СТОВ «Агрофірма «Україна Нова» та ТОВ «Європейський фонд розвитку», що свідчить про правомірність вказаного вище правочину.

За вказаних вище обставин, висновок ревізорів-інспекторів про заниження ТОВ «Європейський фонд розвитку» податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 2 194 335,00 грн. у частині правовідносин з СТОВ «Агрофірма «Україна Нова» за квітень 2014 року є безпідставним та протиправним.

Відповідно до договору поставки №01/08-ЕФР від 01.08.2014р. та специфікацій від 06.08.2014р. №НР-00002236, №НР-00002237, №НР-00002238, №НР-00002239, №НР-00002241. ТОВ «Нертус» передало у власність ТОВ «Європейський фонд розвитку» агрохімікати на загальну суму 9 120 350,88 грн. в т. ч. ПДВ у розмірі 1 520 058,48 грн.

Факт поставки зазначених агрохімікатів підтверджується видатковими накладними від 06.08.2014р. №2236, №2237, №2238, №2239, №2241.

ТОВ «Європейський фонд розвитку» повністю розрахувалось з ТОВ «Нертус» за придбаний товар, шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

За наслідками вищевказаних господарських операцій, ТОВ «Нертус» оформило для ТОВ «Європейський фонд розвитку» податкові накладні від 06.08.2014р. №23, №24, №25, №26, №27.

Вищевказані агрохімікати, які придбані ТОВ «Європейський фонд розвитку» у ТОВ «ЄН «Нертус», були реалізовані на користь третіх осіб на загальну суму 9 348 708,60 грн.. в т.ч. ПДВ - 1 558 118,10 грн., зокрема на користь:

- СТОВ «Агрофірма «Україна Нова» на підставі договору поставки №01/01/11-УН від 01.01.2011р., видаткової накладної №ПЕ-000000014526 від 06.08.2014р., товарно-транспортної накладної №19 від 06.08.2014р. та податкової накладної №91 від 06.08.2014р. на загальну суму 2 202 547,80 грн. в т.ч. ПДВ - 367 091,30 грн.

- СТОВ «Агрофірма «Подолівська» на підставі договору поставки №07/09/2010-ф від 07.09.2010р. та видаткової накладної №ПЕ-000000014529 від 06.08.2014р., товарно-транспортної накладної №17 від 06.08.2014р. та податкової накладної №85 від 06.08.2014р на загальну суму 1 547 671,20 грн. в т.ч. ПДВ - 257 971,20 грн.

- СТОВ «Лан» на підставі договору поставки №07/2010 від 05.07.2010р. та видаткової накладної №ПЕ-000000014524 від 06.08.2014р., товарно-транспортної накладної №20 від 06.08.2014р. та податкової накладної №78 від 06.08.2014р на загальну суму 1 441 550,40 грн. в т.ч. ПДВ-240 258,40 грн

- СТОВ «АПК «Зачепилівське» на підставі договору поставки №09-03-3 від 09.03.2011 р. і а видаткової накладної №ПЕ-000000014525 від 06.08.2044р., товарно-транспортної накладної №21 від 06.08.2014р. та податкової накладної №71 від 06.08.2014р на загальну суму 810 479,40 грн. в т.ч. ПДВ-135 079,90 грн

- ТОВ «АПК «Донець» на підставі договору поставки №09-03-Д від 09.03.2011р. та видаткової накладної №ПЕ-000000014527 від 06.08.2014р., товарно-транспортної накладної №18 від 06.08.2014р. та податкової накладної №68 від 06.08.2014р., розрахунку коригування №128 від 04.09.2014р. на загальну суму 416 057,40 грн. в т.ч. ПДВ - 69 342,90 грн.

- ПОСП «Бурлуцьке» на підставі договору поставки №09-03-Б від 09.03.2011р. та видаткової накладної ХоПЕ-000000014523 від 06.08.2014р., товарно-транспортної накладної №23 від 06.08.2014р. та податкової накладної №62 від 06.08.2014р на загальну суму 616 898,40 грн., в т.ч. ПДВ-102 816,40 грн.

- СТОВ «Агрофірма «Барвінківська» на підставі договору поставки №1004/12 від 10.04.2012р. та видаткової накладної №ПЕ-000000014528 від 06.08.2014р., товарно-транспортної накладної №24 від 06.08.2014р. та податкової накладної №60 від 06.08.2014р на загальну суму 1 714 523,40 грн. в т.ч. ПДВ - 258 753,90 грн.

- ТОВ «Агрозем» на підставі договору поставки №16-01/14А від 16.01.2014р. та видаткової накладної №ПЕ-000000014522 від 06.08.2014р., товарно-транспортної накладної №18та податкової накладної №43 від 06.08.2014р. на загальну суму 598 980,60 грн. в т.ч. ПДВ - 99 830,10 грн.

Вищевказані підприємства - покупці, повністю розрахувались з ТОВ «Європейський фонд розвитку» за придбаний товар, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

За наслідками вищевказаних господарських операцій з постачання товарів, ТОВ «Європейський фонд розвитку», належним чином оформило для СТОВ «Агрофірма «Україна Нова», СТОВ «Агрофірма «Подолівська», СТОВ «Лан», СТОВ «АПК «Зачепилівське», СТОВ «АПК «Донець», ПОСП «Бурлуцьке», СТОВ «Агрофірма «Барвінківська» та ТОВ «Агрозем» відповідні податкові накладні.

За ланцюгом поставки було поставлено десиктант Скорпіон в.р.к. і інсектицид ОСОБА_3 к.с., які є предметом регулювання Закону України «Про пестициди і агрохімікати».

Відповідно до ст. 4 вказаного закону забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

В обґрунтування допущених позивачем порушень контролюючий орган зазначає, що ТОВ «Нертус ЛТД», якому видано посвідчення про державну реєстрацію препаратів, не здійснював постачання будь-якому контрагенту з дослідженого ланцюга постачання, також не здійснював ввезення даних препаратів (виробництва Угорщини) на митну територію України протягом терміну придатності препарату.

Вказане може свідчити лише про порушення ТОВ «Нертус ЛТД» вимог митного законодавства, і не може бути підставою для визнання господарських операцій з постачання вказаних товарів нереальними. ТОВ «Європейський фонд розвитку» не має обовязку і можливостей перевіряти дотримання вимог законодавства при імпорті товарів його контрагентами. Вимоги ст. 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» щодо допущення до обігу лише тих пестицидів і агрохімікатів, які пройшли державну реєстрацію, дотримано. Десиктант Скорпіон в.р.к. і інсектицид ОСОБА_3 к.с. пройшли державну реєстрацію, посвідчення надані під час перевірки, про що вказано в акті перевірки.

Також позивачем в обґрунтування було додано копії судових рішень. В постанові Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/3334/15 від 05.05.2015, що набрала законної сили, досліджувалась господарська операція з поставки ТОВ «Європейський фонд розвитку» на адресу СТОВ Агрофірма «Україна Нова», яка є частиною досліджуваного в даній справі ланцюгу поставки. Постановою встановлено наступні обставини.

Фахівцями Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка СТОВ Агрофірма «Україна Нова» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ «Європейський фонд розвитку» за серпень 2014 р., за результатами якої 24.02.2015 р. був складений акт за № 235/20-27-22-12/00707231, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства.

За наслідками вказаного акту перевірки 18.03.2015 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 367091,00 грн.

У перевіряємому періоді між СТОВ Агрофірма «Україна Нова» - покупець, та ТОВ «Європейський фонд розвитку» - постачальник, укладено договір поставки № 01/01/11УН від 01.01.2011 р., на підставі якого постачальник поставив товар, гербіцид Скорпіон в.р.к. у кількості 13 380 л та протруйник ОСОБА_3 к.с. 1 180 л.

Зазначений товар, був переданий підприємству позивача, що підтверджується видатковою накладною № ПЕ-0000000145 від 06.08.2014 р.

Відповідно до цієї поставки виписана податкова накладна № 91 від 06.08.2014 р., яка позивачем включена до складу податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Аналогічна постанова існує і щодо іншого контрагента з досліджуваного в даній справі ланцюга поставки СТОВ «ЛАН». В наданій позивачем копії постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/5461/15 від 28.07.2015, що набрала законної сили, досліджено поставку ТОВ «Європейський фонд розвитку» на адресу СТОВ «ЛАН», встановлено реальність господарської операції, податкове повідомлення-рішення Нововодолазької ОДПІ скасовано.

З огляду на наведене, з підстав наявності здійснення господарських операцій і первинних документів, в розумінні ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складених згідно чинного законодавства України, судом встановлено реальність господарських операцій з придбання товару у ТОВ «Нертус» і подальшої його реалізації, у зв'язку з чим позивачем правомірно відображено в податковому обліку дохід і витрати, податкові зобовязання і кредит з ПДВ.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Перевірені відповідачем під час документальної позапланової виїзної перевірки первинні документи, що підтверджують взаємовідносини між позивачем та контрагентами оформлені у строгій відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість чи на прибуток має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлену в судовому засіданні наявність підстав для скасування податкових повідомлень - рішень, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню а податкові повідомлення рішення від 22.06.2016 р. № НОМЕР_1 та №0000731402 скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області № НОМЕР_1 від 22 червня 2016 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області №0000731402 від 22 червня 2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" (63213, Харківська область, Нововодолазький район, с. Бахметівка, вул. Леніна, б. 115Б, код ЄДРПОУ 24271057) судові витрати в загальному розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім ) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46 код ЄДРПОУ 39599198).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 07.03.2017 року.

Суддя О.М.Тітов