Постанова № 65226405, 10.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7452/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л. І.

при секретарі судового засідання - Галушко А. В.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представника відповідача- ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Котовської обєднаної державної податкової інспекції (Красноокнянське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» з адміністративним позовом до Котовської обєднаної державної податкової інспекції (Красноокнянське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень №0006511520 від 06.05.2016 року, №0010631520 від 23.11.2016 року, податкової вимоги №69368-15 від 03.08.2016 року, податкової вимоги №92675-15 від 20.12.2016 року, скасування податкових повідомлень-рішень №0006511520 від 06.05.2016 року, №0010631520 від 23.11.2016 року, податкових вимог №69368-15 від 03.08.2016 року, №92675-15 від 20.12.2016 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав, з підстав викладених в позовній заяві, оскільки ПАТ «Одесагаз» подало платіжне доручення АТ «Єврогазбанк», який здійснював обслуговування поточного рахунку підприємства, на повну суму належних до сплати податкових зобов'язань підприємства перед бюджетом із сплати орендної плати за землю та згідно відміток АТ «Єврогазбанк» платіжне доручення було прийняте до виконання, однак переказ коштів не був виконаний з вини банку, а тому податковий орган не має право покладати відповідальність за порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету на позивача та нараховувати позивачу штрафні санкції.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (аркуші справи 37-38), оскільки на даний час борг позивача по орендній платі з юридичних осіб відсутній, оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасовані податковим органом самостійно, а вимоги з цих підстав є відкликаними, що підтверджується обліковою карткою платника податків позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Публічним акціонерним товариством «Одесагаз» 18 червня 2014 року до обслуговуючого банку АТ «Єврогазбанк» надано на виконання платіжне доручення №13264 для сплати орендної плати за землю за травень 2014 року у розмірі 2054,75 грн. (аркуш справи 12).

Заявою №108 від 26.06.2014 року ПАТ «Одесагаз» повідомило відповідача про отримання АТ «Єврогазбанк» платіжного доручення №13264 від 18.06.2014 року для сплати заборгованості по орендній платі за землю за травень 2014 року у розмірі 2054,75 грн., а також про те, що з вини банку зарахування вказаної суми до бюджету не було проведено з наданням до податкового органу копії платіжного доручення (аркуш справи 13).

Проте, Котовською обєднаною державною податковою інспекцією (Красноокнянським відділенням) Головного управління ДФС в Одеській області на адресу позивача направлені податкові повідомлення-рішення №0006511520 від 06.05.2016 року, №0010631520 від 23.11.2016 року про нарахування ПАТ «Одесагаз» штрафних санкцій за платежем орендна плата з юридичних осіб та податкові вимоги №69368-15 від 03.08.2016 року, №92675-15 від 20.12.2016 року щодо сплати суми узгодженого податкового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб (аркуші справи 9-11, 32).

Суд вважає такі дії відповідача із направлення позивачу спірних податкових повідомлень-рішень та вимог не правомірними та приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень та вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 38.1 ст. 38, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п.1.24, п. 1.29 ст. 1, п. 8.1 ст. 8, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно із положеннями ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно із п. 2.14 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої 21.01.2004 року Постановою Правління Національного банку України № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого п. п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.

Отже, направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформленого платіжного доручення на оплату обовязкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 року № 424 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 року тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці по 17.10.2014 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказане платіжне доручення від 18 червня 2014 року №13264 не було списане банком з рахунків позивача без поважних причин.

До суду позивачем надано копію платіжного доручення від 18.06.2014 року №13264, з якого вбачається, що позивач сплатив заборгованість по орендній платі за землю за травень 2014 року у розмірі 2054,75 грн. (аркуш справи 12) та це доручення містить відмітку банку «одержано банком» та відсутні будь-які ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання, а тому неперерахування коштів не є наслідком винних дій позивача та до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня.

Враховуючи викладене, судом не встановлена наявність у позивача недоїмки зі сплати орендної плати за землю за травень 2014 року у розмірі 2054,75 грн., а тому до нього не могли бути застосовані штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями №0006511520 від 06.05.2016 року, №0010631520 від 23.11.2016 року та враховуючи відсутність у позивача заборгованості із сплати орендної плати з юридичних осіб вимоги №69368-15 від 03.08.2016 року, №92675-15 від 20.12.2016 року позивачу також не мали направлятися.

Таким чином, дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень №0006511520 від 06.05.2016 року, №0010631520 від 23.11.2016 року, податкових вимог №69368-15 від 03.08.2016 року, №92675-15 від 20.12.2016 року є такими, що вчинені з порушенням вимог законодавства та є не правомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги мають бути скасовані судом.

Посилання відповідача на відсутність у позивача заборгованості зі сплати орендної плати з юридичних осіб, як на підставу відмови в задоволенні позову, суд не приймає до уваги, оскільки ці обставини не впливають на встановлені судом обставини щодо неправомірності дій відповідача та наявності підстав для скасування спірних рішень субєкта владних повноважень.

Посилання відповідача на скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень самостійно відповідачем та, як наслідок, відкликання податкових вимог, суд також не приймає до уваги, оскільки до суду не надано доказів, які б свідчили про скасування спірних податкових-повідомлень рішень, зокрема, рішень податкового органу з цього приводу.

Відповідач посилається на скасування спірних податкових повідомлень-рішень судом у справі №815/696/16, однак ці обставини не відповідають дійсності, оскільки предметом розгляду в цій справи були податкові вимоги, направлені позивачу за узгодженим податковим зобовязанням з орендної плати з юридичних осіб.

Дані облікової картки платника податків, на які посилається відповідач свідчать про виключення з обліку сум нарахованих штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, однак ці обставини не свідчать безперечно про скасування податкових повідомлень-рішень податковим органом за його самостійним рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, проте відповідачем не спростовані доводи позивача та не доведені належними доказами обставини, щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень та вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Одесагаз» обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Котовської обєднаної державної податкової інспекції (Красноокнянське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій щодо винесення податкових повідомлень-рішень №0006511520 від 06.05.2016 року, №0010631520 від 23.11.2016 року, податкової вимоги №69368-15 від 03.08.2016 року, податкової вимоги №92675-15 від 20.12.2016 року, скасування податкових повідомлень-рішень №0006511520 від 06.05.2016 року, №0010631520 від 23.11.2016 року, податкових вимог №69368-15 від 03.08.2016 року, №92675-15 від 20.12.2016 року задовольнити.

Визнати неправомірними дії Котовської обєднаної державної податкової інспекції (Красноокнянське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області щодо винесення податкових повідомлень-рішень №0006511520 від 06.05.2016 року, №0010631520 від 23.11.2016 року, податкових вимог №69368-15 від 03.08.2016 року, №92675-15 від 20.12.2016 року.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Котовської обєднаної державної податкової інспекції (Красноокнянське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області №0006511520 від 06.05.2016 року, №0010631520 від 23.11.2016 року, податкові вимоги №69368-15 від 03.08.2016 року, №92675-15 від 20.12.2016 року.

Стягнути з Котовської обєднаної державної податкової інспекції (Красноокнянське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208) судовий збір у розмірі 8712 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 10.03.2017 року.

Суддя Л.І. Свида

.