Постанова № 65225377, 18.01.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 р. Справа № 804/6866/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Сидоренка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги та рішення, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування виданих ОСОБА_2 податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області :

-вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.16 року №ф-0010771305 на суму 73689,41 грн.;

-рішення від 04.10.16 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом своєчасно не нарахованого ЄСВ у розмірі 7368,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем проведено виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13 по 31.12.2015 року.За результатами вказаної перевірки складено акт № 657/04-67-13-05/НОМЕР_2 від 13.09.2016 року, яким податковим органом задокументовано порушення вимог ч. 4 ст.4, п.2 ч.1 та ч.3 ст.7, п.1 ч.2 ст.6 та ч.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 «Про ЄСВ», в результаті чого платник податків занизив ЄСВ за 2014-2015 р. на суму 73689,41р. В результаті висновків викладених в акті перевірки прийняті: вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 04.10.2016 року №ф-0010771305 на суму 73689,41 грн. та рішення від 04.10.2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом своєчасно не нарахованого ЄСВ у розмірі 7368,93 грн. Вказані рішення позивач вважає протиправними та такими, що прийняті з порушенням Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування". Тому, з метою їх скасування позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Представник позивача в ході розгляду справи підтримував позовні вимоги, посилаючись на обставини, наведені у позові. До канцелярії суду надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач ОСОБА_2 податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що платник податків при формуванні звітів, щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за 2014-2015 року проводив обчислення суми єдиного внеску не шляхом ділення чистого доходу на відпрацьованих 12 місяців, з урахуванням максимальної величини бази нарахування. Отже, у порушення п.4ч.1 ст.4, п.2 ч.1 та ч.3 ст.7, п.1 ч.2 ст.7,ч.2 ст.9 ЗУ від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», платником податку ОСОБА_1 занижено суму внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на загальну суму 73689,41 грн., в тому числі за 2014 рік 44863,43 грн., за 2015 рік 28825,98 грн. Тому, на думку представника відповідача, контролюючий орган при визначені сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті позивачем, діяв правомірно.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 КАС України, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до положень ч.6 зазначеної норми.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.77.1 ст.77, п.82.1 ст.8 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі районі м.Дніпропетровська ДФС у Дніпропетровській області № 355 від 03.08.2016 року, №398 від 29.08. 2016 р., та плану-графіка проведення документальних планових перевірок субєктів господарювання на 3 квартал 2016 року, завідуючим сектору контрольно- перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 та головним державним ревізором-інспектором сектору контрольно-перевірочної роботи, ОСОБА_4 проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у інформаційному додатку до акта.

За результатами перевірки складено акт № 657/04-67-13-05/НОМЕР_2 від 13.09.2016 року, яким встановлено порушення п.4ч.1ст.4, п.2 ч.1 та ч.3 ст.7 , п.1 ч.2 ст.6, ч.2 ст.9 ЗУ від 08.07.2010 № 2464 VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, в редакції Закону України від 04.07.2013 року № 406-VII, занижено суму єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на загальну суму 73 689,41 грн., у т.ч. за 2014 рік на 44 863,43 грн. та за 2015 рік на 28 825,98 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010771305 від 04.10.2016 року на суму 73689,41 грн. (сума донарахованого єдиного соціального внеску) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 04.10.2016 року в сумі 7368,93 грн.

Не погоджуючись із вказаними вище вимогою та рішенням податкового органу, позивач з метою їх скасування та захистом своїх прав, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010771305 від 04.10.2016 року на суму 73689,41 грн (сума донарахованого єдиного соціального внеску) та рішенню про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 04.10.2016 року в сумі 7368,93 грн, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п. 1 - 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Під час проведення контролюючим органом перевірки встановлено, що, в порядку та строки передбачені Законом № 2464-VI, відповідачу подано річний звіт із зазначенням в ньому отриманої у 2014 році помісячно суми чистого оподатковуваного доходу:

- січень 2014 року -;

- лютий 2014 року - 15652,56 грн.;

- березень 2014 року - 38556,48 грн.;

- квітень 2014 року - ;

- травень 2014 року - ;

- червень 2014 року - 40917,90 грн.;

- липень 2014 року - ;

- серпень 2014 року - 48256,23 три.;

- вересень 2014 року - 43542,71 грн.;

- жовтень 2014 року -;

- листопад 2014 року -;

- грудень 2014 року - 73445,18 грн.

Таким чином, загальна сума чистого оподатковуваного доходу отриманого позивачем у 2014 році склала 260371,06 грн., що і відповідно було відображено позивачем в Звіті про нарахування єдиного внеску на загальне державне соціальне страхування фізичних осіб - підприємців.

В свою чергу, позивачем нараховано та відображено у звіті помісячні суми єдиного внеску, що в загальному за рік складає 41356,35грн.

Так, помісячний розрахунок суми єдиного внеску здійснений та задекларований ФОП ОСОБА_1 виглядає наступним чином:

- січень 2014 року -;

- лютий 2014 року - 15652,56 грн. * 34,7% = 5431,45 грн.;

- березень 2014 року 20706,00 грн. * 34,7% = 7184,98 грн.;

- квітень 2014 року - ;

- травень 2014 року -;

- червень 2014 року - 20706,00 грн. * 34,7% = 7184,98 грн.;

- липень 2014 року -;

- серпень 2014 року 20706,00 * 34,7% = 7184,98 грн.;

- вересень 2014 року - 20706,00 * 34,7% = 7184,98 грн.;

- жовтень 2014 року -;

- листопад 2014 року - ;

- грудень 2014 року - 20706,00 * 34,7% = 7184,98грн.

Також, відповідачу подано річний звіт із зазначенням в ньому отриманої у 2015 році помісячно суми чистого оподатковуваного доходу:

- січень 2015 року -;

- лютий 2015 року - 38646,99 грн.;

- березень 2015 року - ;

- квітень 2015 року 38646,99 грн. ;

- травень 2015 року - 38646,99 грн. ;

- червень 2015 року - 38646,99 грн.;

- липень 2015 року - 38646,99 грн.;

- серпень 2015 року - 38646,99 грн.;

- вересень 2015 року -;

- жовтень 2015 року - 38646,99 грн.;

- листопад 2015 року -;

- грудень 2015 року - 38646,99 грн..

Таким чином, загальна сума чистого оподатковуваного доходу отриманого позивачем у 2015 році склала 309175,88 грн., що і відповідно було відображено позивачем в Звіті про нарахування єдиного внеску на загальне державне соціальне страхування фізичних осіб - підприємців.

В свою чергу, позивачем нараховано та відображено у звіті помісячні суми єдиного внеску, що в загальному за рік складає 61169,16грн.

Так, помісячний розрахунок суми єдиного внеску здійснений та задекларований ФОП ОСОБА_1 виглядає наступним чином:

- січень 2015 року 1 218 * 34,7% = 422,65 грн.;

- лютий 2015 року - 20706,00 грн. * 34,7% = 7184,98 грн.;

- березень 2015 року 1 218 * 34,7% = 422,65 грн.;

- квітень 2015 року - 20706,00 грн. * 34,7% = 7184,98 грн.;

- травень 2015 року - 20706,00 грн. * 34,7% = 7184,98 грн.;

- червень 2015 року - 20706,00 грн. * 34,7% = 7184,98 грн.;

- липень 2015 року - 20706,00 грн. * 34,7% = 7184,98 грн.;

- серпень 2015 року 20706,00 * 34,7% = 7184,98 грн.;

- вересень 2015 року - 1378,00 * 34,7% = 478,17 грн.;

- жовтень 2015 року 23426,00 * 34,7% = 8 128,82 грн.;

- листопад 2015 року - ;

- грудень 2015 року - 23426,00 * 34,7% = 8128,82 грн.

Суд звертає увагу, що застосований позивачем порядок визначення сум єдиного соціального внеску відповідає встановленим Законом № 2464-VI вимогам.

Проте, податковий орган дійшов висновку щодо невірного обрахунку позивачем розміру єдиного внеску, який підлягає сплаті за 2014, 2015 роки. Зокрема, відповідач зазначив, що позивач помилково визначив помісячну суму чистого оподатковуваного доходу. У зв'язку із вказаним відповідач самостійно донарахував позивачу суму єдиного внеску.

Так, у висновках акту перевірки податковий орган визначив максимальну велечину бази нарахування єдиного внеску для ФОП ОСОБА_1 :

- у 2014 році 248472,00 грн. (1218грн.х12 місяців);

- у 2015 році 259352,0грн. (1218 грн.х17 х 8 місяців + 1378 грн. х 17 х 4 місяця).

Дані суми податковим органом було взято за основу для розрахунку, як щомісячну суму чистого оподатковуваного доходу отриманого позивачем протягом 2014,2015 року в цілях нарахування ЄСВ шляхом її ділення на 12 календарних місяці. Відповідно, зазначені суми і визначені податковим органом як чистий оподаткований дохід отриманий позивачем у кожному окремому місяці 2014, 2015 року.

Однак, суд критично оцінює застосований відповідачем метод визначення суми чистого доходу отриманого платником податків в кожному конкретному місяці 2014, 2015 року та зазначає, що вказаний метод не узгоджується із вимогами Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» враховуючи наступне.

Порядок та механізм нарахування середньомісячного річного оподатковуваного доходу та щомісячну суму чистого оподатковуваного доходу із нарахування суми єдиного соціального внеску не є тотожними та регулюється різними нормативно-правовими актами. Крім того, вказані поняття є різними за своєю правовою природою.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;.

На думку податкового органу, у випадку виникнення сумнівів щодо визначення помісячної суми чистого оподатковуваного доходу як бази для нарахування єдиного соціального внеску слід застосовувати розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу.

Проте, на думку суду такі висновки не узгоджуються, з поміж іншого, також із нормою ст. 1 ПК України, в силу якої Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У статтях 8, 9, 10 Податкового кодексу України міститься вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, і в цьому переліку немає єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, сфера дії Податкового кодексу України не поширюється на правовідносини пов'язані із нарахуванням та сплатою єдиного соціального внеску.

Крім того, ст. 8 Закону № 2464 визначає, по-перше, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування; а по-друге, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, і лише в частині адміністрування - нормами Податкового кодексу України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Щодо механізму визначення розміру середньомісячного річного оподатковуваного доходу, то такий визначається відповідно до порядку встановленого наказом Міндоходів України від 11.12.2013 року № 793 та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, і, відображається у додатку № 5 Податкової декларації про майновий стан та доходи (чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України, а саме об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця, та пункту 178.3 статті 178 ПК України, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Разом з тим, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, в обов'язковому порядку разом з Податковою декларацією подають додаток 5 (додаток 4) до розділу III Податкової декларації.

Статтею 167.1 ПК України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці 1 цього пункту та поділена на кількість календарних місяців протягом яких платником податку було одержано такі доходи в податковому (звітному році) за який здійснюються декларування.

Відображена сума доходу застосовується для визначення розміру податку на доходи з фізичних осіб.

Водночас щомісячний чистий дохід, це величина яка, враховуючи положення Закону України «Про збір облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вираховується платником податків самостійно, враховуючи при цьому щомісячні витати на придбання товару, витрати на здійснення підприємницької діяльності (оренда, податки придбання ТМЦ тощо) та доходів в ході реалізації робіт та послуг у кожному конкретному місяці на підставі первинних документів.

При цьому, відповідно до п.4.1 розділу 4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 09.09.2013 року № 454 звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок. (чинний на момент виникнення спірних відносин щодо нарахування ЄСВ за 2014 рік)

Відповідно до п. 1 розділу 4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.04.2015 № 435, звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок. (чинний на момент виникнення спірних відносин щодо нарахування ЄСВ за 2015 рік)

Підпунктом 4.5 пункту 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Проте, прив'язка порядку обчислення ЄСВ до даних річної декларації стосується лише суми чистого річного оподаткованого доходу, що узгоджується із нормами п.164.1 ст. 164 ПК України та п.177.2 ст. 177 ПК України.

Такий висновок пов'язаний в тому числі із тим, що показник середньомісячного оподатковуваного доходу Декларації про доходи та майновий стан платника визначається математичним шляхом ділення суми чистого річного оподаткованого доходу на 12 календарних місяців, а щомісячний чистий дохід визначається на підставі первинних документів.

Відповідно до пп.2 ч.1 ст. 7 Закону для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку),отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але спільно з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин щодо нарахування ЄСВ за 2014 рік).

Згідно з п.п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин щодо нарахування ЄСВ за 2015 рік)

В силу ч. 2 п. 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Законунараховується єдиний внесок.

З аналізу вище наведених положень законодавства також можна дійти висновку про обов'язок платника єдиного внеску нараховувати та обчислювати єдиний внесок, в даному випадку в розмірі 34.7% із суми чистого оподатковуваного доходу за кожен календарний місяць.

Таким чином, механізм нарахування середньомісячного річного оподаткованого доходу та щомісячного чистого доходу із нарахування суми єдиного внеску є різним, а саме розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу розраховується математично, тоді як щомісячний чистий дохід вираховується на підставі бухгалтерських та інших первинних документів.

Враховуючи викладене, поняття отриманого середньомісячного річного доходу не є тотожним поняттю щомісячного чистого доходу отриманого позивачем у звітному періоді, як про це зазначає відповідач.

Як вбачається з вимог Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосування середньомісячного показника не передбачено, оскільки платник може отримувати різний дохід у тому чи іншому місяці, відповідно платнику податків надано право визначати розмір такого доходу самостійно.

В свою чергу, податковий орган може виявити розбіжність лише на підставі первинних документів, а не шляхом розподілу математичним шляхом сукупного річного оподатковуваного доходу на дванадцять місяців.

Натомість в порушення вимог ч. 2, 3 ст. 9 Закону, відповідач, самостійно здійснивши обчислення суми єдиного внеску платника, не перевірив при цьому жодних бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Таким чином, контролюючий орган не зміг об'єктивно перевірити показники звіту ЄСВ та не дослідив первинні бухгалтерські та звітні документи позивача, які б свідчили про обсяги помісячно отриманого позивачем доходу в перевіряємий період і як наслідок, визначення суми єдиного соціального внеску в звітний період. Вказане призвело до передчасних та помилкових висновків про заниження бази нарахування єдиного соціального внеску.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову, правомірності спірних рішень не довів, відтак позов слід задовольнити та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010771305 від 04.10.2016 року.

Щодо рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 04.10.2016 року, то таке також підлягає скасуванню з огляду на те, що донарахування ОСОБА_2 податковою існпекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДС у Дніпропетровській області єдиного внеску мало місце без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Отже, позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо скасування оскаржуваних рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 р. № ф-0010771305 та Рішення від 04.10.2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_5