Ухвала суду № 65225076, 09.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 335/12037/16-ц Головуючий у 1-й інстанції: Рибалко Н.І.

Провадження № 22-ц/778/1047/17 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

Дзярука М.П.

При секретарі: Бєловій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормо - Транс - Логістик», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кормо - Транс - Логістик», ПрАТ «СК «Провідна», третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2016 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.

У грудні 2016 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, ОСОБА_3 просив суд з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Кормо-Транс-Логістик», що знаходяться на рахунках, відкритих в банківських установах, зокрема, на р/р 26009017510349 у філії АТ „Укрексімбанк" у м. Запоріжжі, МФО 313979, ІПН 373802705693, та інших виявлених рахунках, в межах суми заявлених позовних вимог 126 066 грн. 84 коп.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В силу ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Перелік видів забезпечення позову визначений ст. 152 ЦПК України, однак він не є вичерпний.

Виходячи зі змісту ст.ст. 151-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 6 ст. 153 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Проте, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя не вирішував питання з урахуванням зазначених роз'яснень.

Так, суддею порушено вимоги ст.ст. 153, 209, 210 ЦПК України, оскільки оскаржувана ухвала не містить в собі належно викладеної мотивувальної частини.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суддя лише зазначив, що «в матеріалах заяви відсутні відомості про те, що рахунок, на який просить накласти арешт представник позивача, належить саме ТОВ „Кормо-Транс-Логістик"», тому дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

З оскарженої ухвали видно, що судом не проаналізовані та не дістали правової оцінки обставини, на які посилався представник позивача, обґрунтовуючи заяву.

Більш того, у заяві представник ОСОБА_3 просив суд накласти арешт не лише на грошові кошти ТОВ „Кормо-Транс-Логістик", що знаходяться на р/р 26009017510349 у філії АТ „Укрексімбанк" у м. Запоріжжі, а й на інших виявлених рахунках, в межах суми заявлених позовних вимог. Проте, в цій частині вимоги заяви взагалі не вирішені судом, не проаналізовані та їм не надано правової оцінки.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала постановлена без дотримання норм процесуального права, є обґрунтованими, а тому вона підлягає скасуванню з передачею питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2016 року у цій справі скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: