Ухвала суду № 65224581, 09.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

09 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Стрижеуса А.М., Семенюк Т.А.,

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року

в цивільній справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання незаконною та скасування постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року представник ПАТ «Київенерго» звернувся до суду із скаргою про визнання незаконною та скасування постанови Печерського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 03.10.2016 року про накладення штрафу .

В обґрунтування скарги зазначав, що на виконанні Печерського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавчий лист щодо зобов'язання ПАТ «Київенерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру оплати послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення за листопад-грудень 2015 р., а також підготовки та укладення договору про надання комунальних послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення із відповідною позначкою щодо пільг з оплати таких послуг. 03.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, оскільки боржником не було надано доказів виконання судового рішення. Разом з тим, як вказує у скарзі представник ПАТ «Київенерго», боржником 03.08.2016 року були подані докази виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 Щодо виконання рішення в частині укладення договору про надання послуг, то стягувач відмовляється підписати зазначений договір і представником ПАТ «Київенерго» здійснються заходи для виконання рішення і в цій частині.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2016 року скаргу ПАТ «Київенерго» задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві по виконавчому провадженню № 51596787 з виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 29.06.2016 р. у справі №757/3677/16-ц.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про відмову у задоволенні скарги. Вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом було неповно з'ясовано істотні для справи обставини, допущено упередженість в інтересах боржника шляхом зазначення у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали неправдивих відомостей, що призвело до неправомірного скасування законної постанови державного виконавця від 03.10.2016 р. про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду. Зазначає, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження його відмови у підписанні договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води населенню під час здійснення виконавчого провадження. Вказує, що ухвала від 25.11.2016 р. всупереч вимогам ЦПК України у резолютивній частині не містить відомостей, яку саме постанову державного виконавця в межах виконавчого провадження № 51596787 скасовано. Окрім того, лише після винесення постанови про накладення штрафу його 17.11.2016 р. його було запрошено до Центру надання послуг «Київенерго», де він отримав договір № 052082500300100 від 01.11.2015 року про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води населенню.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній.

Представник ПАТ «Київенерго» Гуменюк Т.М. просила апеляційну скаргу відхилити.

Представник ВДВС у судове засідання не з'явився. Виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів визнала за можливе провести апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, на виконання до відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві надійшов виконавчий лист №757/3677/16-ц, виданий 29.06.2016 року Печерським районним судом м. Києва про зобов'язання ПАТ «Київенерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру оплати послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення за листопад-грудень 2015 року з урахуванням пільг інваліда війни - 100% (1 особа), учасника бойових дій - 75% (2 особи) та про зобов'язання ПАТ «Київенерго» підготувати та укласти договір про надання комунальних послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення із відповідною позначкою щодо пільг з оплати таких послуг.

Державний виконавець відділу ДВС Печерського районного відділу ДВС м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві керуючись ст.ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» 11.07.2016 року, на виконання зазначеного виконавчого документа виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51596787 з наданням боржнику терміну для добровільного виконання протягом 7 днів з дня винесення державним виконавцем постанови про відкриття.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент звернення боржника до суду із скаргою на дії державного виконавця, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», до повноважень державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження зокрема відноситься і право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-юридичну особу від сорока до шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

03.10.2016 року держаним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у зв'язку з невиконанням судового рішення за виконавчим листом № 757/3677/16-ц, виданим Печерським районним судом м. Києва 29.06.2016 року.

Задовольняючи скаргу ПАТ «Київенерго», суд першої інстанції виходив з того, що боржником 03.08.2016 року були подані докази виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 та вважав встановленим,що невиконання рішення в частині укладення договору про надання послуг, обумовлено тим,що стягувач відмовлявся підписати зазначений договір ,а боржником здійснювались заходи для виконання рішення в цій частині, а відтак 01.11.2016 року рішення суду було виконано боржником у повному обсязі і підстави для накладення штрафу були відсутні.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду та вважає їх передчасними.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Разом з тим, скаржником не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно ухилявся від підписання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню.

Судом першої інстанції при розгляді вказаної скарги не було відібрано пояснень у державного виконавця, не досліджено матеріали виконавчого провадження, не перевірено, які саме дії вчиняв державний виконавець після повідомлення боржником ПАТ «Київенерго» щодо ухилення ОСОБА_1 від підписання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню.

А відтак, враховуючи вищенаведене, висновки суду першої інстанції про те, що стягувач відмовлявся підписати вищевказаний договір і боржником здійснювалися заходи для виконання рішення в цій частині є передчасними, такими, що ґрунтуються на припущеннях та недоведені жодними належними та допустимими доказами у розумінні ЦПК України.

Під час апеляційного провадження колегія суддів не може приймати та досліджувати нові докази,які не були подані до суду першої інстанції.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини,що мають значення для справи і висновок суду щодо ухилення ОСОБА_1 ґрунтується лише на твердженнях боржника,не перевірений та недоведений доказами, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту резолютивної частини ухвали суду першої інстанції незрозуміло, яку саме постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києва у ВП № 51596787 було визнано незаконною та скасовано.

Керуючись ст. ст. 303, 304,307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 757/3677/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1574/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Литвинова І.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.