Ухвала суду № 65223721, 02.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/1089/15-к 02.03.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 березня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Головуючого судді: Рудяка А.В.,

Суддів: Гребенюк В.І., Куценко О.В.,

за участю секретаря: Кельїної А.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12015150020000112 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.09.2016 року, відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні 3 малолітніх дітей, проживаючого: м. Миколаїв (вул. Гречаного, 6-«а»), раніше судимого (востаннє) вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 05.10.2015 року за ст.185 ч.1; ст.15 ч.2, ст.185 ч.2; ст.185 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.3, ст.185 ч.2 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор: Кучеренко Д.С.,

обвинувачений: ОСОБА_1,

захисник: ОСОБА_2,

Короткий зміст вимог апеляційної скарги обвинуваченого.

За змістом апеляційної скарги ставить під сумнів обґрунтованість оскаржуваного вироку та призначене покарання з огляду на незначну вартість викраденого.

Провадження №11-кп/784/186/17 Головуючий суду 1 інстанції: ОСОБА_3

Категорія: ст.15 ч.3 ст.185 ч.2КК України Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_4

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.3, ст.185 ч.2 КК Українита призначено покарання виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання, призначеному за цим вироком, частково приєднано не відбуте покарання, призначене вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 02.10.2015 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців.

На підставі ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_1 за цим вироком зарахований строк попереднього увязнення з 26.04.2016 року по день набрання цим вироком законної сили зрозрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі в період з 26.04.2016 року. Вирішено питання щодо речових доказів.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

За змістом апеляційної скарги вважає, що суд, не врахував конкретні обставини провадження, зокрема - незначну вартість товару, який він намагався викрасти (1 банку ікри).

Крім того, вважає, що суд не належно врахував його характеристику, яка, на його думку, є позитивною (зокрема, згідно інших вироків відносно нього), наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, факт повернення товару власникові, а також помякшуючу покарання обставину: щире каяття.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

ОСОБА_106.01.2015 року близько 14 год., знаходячись у приміщенні торгового залу супермаркету «Сільпо», розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 98, з корисливих мотивів, з наміром таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу викрав металеву банку червоної ікри марки «Премія зерниста», вагою 130 грам, вартістю 167 гривень, яка належить ТОВ «Фоззі Фуд». Проте, кримінальне правопорушення ОСОБА_5 не було доведене до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як останній був затриманий на місці вчинення злочину охоронцем вищевказаного супермаркету ОСОБА_6 одразу після перетину лінії каси з неоплаченим товаром.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги; його захисника ОСОБА_2, якій просив вирок скасувати, призначивши новий розгляд в суді 1 інстанції; думку прокурора Кучеренко Д.С., якій вважав вирок законним і обґрунтованим і просив залишити його без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Процедура судового розгляду кримінального провадження передбачає обовязок суду відповідно до ст.349 КПК України визначити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. Згідно вказаної норми закону суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обстави, які ніким не оспорюються. При цьому, суд зясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснює, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Проте, суд 1 інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону не дотримався.

Так, з мотивувальної частини вироку вбачається, що суд 1 інстанції, визнавши доведеним незакінчений замах ОСОБА_1 на вчинення 06.01.2015 року крадіжкибанки червоної ікри марки «Премія зерниста», вагою 130 грам, яка належить ТОВ «Фоззі Фуд», з приміщення торгового залу супермаркету «Сільпо», розташованого в м. Миколаїв, пр. Леніна, 98, зазначив про її вартість - 167 гривень.

Проте, висновок суду щодо вартості майна, у замаху на викрадення якого обвинувачується ОСОБА_1, не ґрунтується на досліджених судом доказах.

Так, згідно звукозапису судового засідання, зафіксованому на технічному носії, суд 1 інстанції, після повного визнання ОСОБА_1 своєї вини за предявленим обвинуваченням, визначаючи обсяг доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження, погодився з прокурором про недоцільність дослідження всіх доказів на обґрунтування обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, провів судовий розгляд в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, розяснив учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Проте, із зазначеного звукозапису вбачається, що суд взагалі не зясував в обвинуваченого ОСОБА_1 чи правильно він розуміє зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності його позиції.

Лише виходячи з заяви ОСОБА_1 про повне визнання вини та, сприйнявши її як не бажання оспорювати фактичні обставини вчиненого злочину, суд, обмежившись його допитом, а також дослідженням лише деяких доказів: постанови про визнання речовим доказом від 15.01.2015 року та розписки представника ТОВ «Фоззі Фуд» ОСОБА_6 про повернення йому слідчим цього майна (а.п.36, 44), ухвалив оскаржуваний вирок.

Однак, обвинувачений ОСОБА_1, зазначивши в апеляційному суді про не розяснення йому під час судового розгляду судом 1 інстанції вимог ст.349 КПК України, зазначив разом з захисником про незначну вартості вказаної банки ікри. Адже, з досліджених судом доказів та матеріали кримінального провадження взагалі не вбачається даних про вартість банки червоної ікри марки «Премія зерниста» вагою 130 гр., на момент вчинення злочину 06.01.2015 року.

Апеляційний суд зауважує на тому, що встановлення вартості майна, у викраденні якого обвинувачується особа, безпосередньо впливає на кваліфікацію злочину, його відмежування від дрібної крадіжки, яка є адміністративним правопорушенням, та висновок суду про визнання особи винуватою.

Таким чином, встановлення вартості викраденого є обовязковим. При цьому, відповідно до розяснень, які містяться п.25 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 N10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитки - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи.

Однак, суд 1 інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не зясував, як того вимагає ч.3 ст.349 КПК України, чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_1 зміст всіх обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції та, не дослідивши всіх доказів, не провівши їх аналізу для підтвердження чи спростування обвинувачення, ухвалив обвинувальний вирок, якій не ґрунтується на доказах, досліджених під час судового розгляду.

Вказані порушення кримінального процесуального закону України є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в звязку з чим вирок суду відповідно до ч.1 ст.412 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції на підставі п.1 ч.1 ст.415 КПК України.

За таких обставин апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а вирок - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки вирок підлягає скасуванню з процесуальних підстав, то всі інші доводи апеляційної скарги щодо доведеності обвинувачення, достовірності та допустимості доказів, застосування кримінального закону та призначення покарання - апеляційним судом не перевіряються.

Під час нового розгляду кримінального провадження, суд має ретельно перевірити зібрані докази в їх сукупності, дати їм належну оцінку та з урахуванням усіх обставин провадження, доводів апеляційної скарги та прийняти обґрунтоване і законне рішення.

Керуючись ст.ст.405, 407, 412, 415, 416, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.09.2016 року, відносно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді 1 інстанції в іншому складі суду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: