Рішення № 6522307, 09.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

09.10.09

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

01 жовтня 2009 року Справа №14/127

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Базис",

вул.Любецька 70, м. Чернігів, 14021

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

До відповідача: Приватного підприємства "Приватна фірма "Віталіна",

вул. Щорса, 76-А, м. Чернігів, 14014

Про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Н.Ю. Книш

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Берднікова Н.В. представник, довіреність №774/05 від 14.11.08р.

від відповідача: ОСОБА_2 директор

від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов до відповідача про витребування з чужого незаконного володіння електронавантажувача „Балканкара-ЕВ-687”. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на придбання електронавантажувача „Балканкара-ЕВ-687” у субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за 10000,00грн. відповідно до договору купівлі продажу від 15.08.04р., який не визнавався недійсним. Позивач у позовній заяві стверджує, що на даний час електронавантажувач „Балканкара-ЕВ-687” знаходиться у володінні приватного підприємства приватної фірми «Віталіна», оскільки був переданий директору фірми ОСОБА_2 по постанові в.о.слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області Н.В.Мотора від 20.07.2006р.

Господарський суд Чернігівської області відповідно до ухвали від 27.07.09р. залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Позивач на виконання ухвали суду надав письмові пояснення від 03.09.09р. за №901 по справі та стосовно витребуваних судом документів.

Від відповідача до суду надійшло пояснення, в якому зазначив, що строк дії фактів, викладених у справі, перевищив всі терміни для їх розгляду, що з ТОВ „Базис” ПФ „Віталіна” не мала і не має ніяких фінансових та господарських стосунків, що в результаті розслідування кримінальної справи №25/30258 правоохоронними органами були вивчені факти придбання навантажувача „Балканкара-ЕВ-687”, його ремонту та шлях по якому він потрапив до ТОВ „Базис”, в матеріалах справи достовірно підтверджено власність ПФ „Віталіна”, результатом чого і стало повернення навантажувача законному власнику, що всі необхідні документи знаходяться в матеріалах кримінальної справи, без розгляду якої неможливий розгляд справи №14/127. В письмові поясненні від 22.09.09р. відповідач зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та ПФ „Віталіна” на законних правах придбала механізм, що після викрадення на законних правах отримала його у власність за допомогою правоохоронних органів.

В судовому засіданні 22.09.09р. СПД ОСОБА_1 на запитання суду, якими документами підтверджується факт придбання „Балканкара-ЕВ-687” та право власності субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на час відчуження та укладання договору купівлі-продажу №15 від 15.08.04р. з ВАТ «Базис»усно пояснив, що всі документи у нього були вилучені міліцією.

На запит суду від Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області до господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали кримінальної справи №25/30258, порушеної за ознаками злочину передбаченого ст.190 ч.3 КК України та закритої згідно постанови в.о.слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області Мотора Н.В. про закриття кримінальної справи від 20.07.06р.

В судовому засіданні 22.09.09р. суд оглянув та ознайомив присутніх з матеріалами кримінальної справи №25/30258 порушеної за фактом заволодіння шляхом шахрайства погрузчиком ПФ «Віталіна», закритої на підставі п.2 ст.6 КПК України та наданої Чернігівським міським відділом Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на запит господарського суду Чернігівської області. Суд ухвалив залучити до матеріалів справи копії з документів, які містяться в кримінальній справі №25/30258.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення від 01.10.09р. щодо заперечень відповідача проти позову, в якому зазначив, що будь-які матеріальні претензії відповідача безпідставні, а не реалізація права власника відповідачем з 2006р. є підтвердженням з його боку того, що майно знаходиться у нього тимчасово та безпідставно.

Третя особа в судове засідання не зявилася, вимоги суду викладені в ухвалах від 27.07.09р., від 03.09.09р., від 15.09.09р. та від 22.09.09р. ОСОБА_1 не виконав, письмові пояснення та витребувані судом документи не надав. Заяв та клопотань від третьої особи до початку судового засідання не надходило.

Третя особа була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи 01.10.09р., оскільки ОСОБА_1 безпосередньо був присутній в попередньому судовому засіданні, яке відбулося 22.09.09р., ухвала про відкладення розгляду справи від 22.09.09р. була направлена на його адресу.

Розглянувши подані матеріали справи та документи, матеріали кримінальної справи №25/30258, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

15.08.04р. між субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 29.03.2000р., індивідуальний податковий НОМЕР_3, (продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Базис” (покупець) було підписано договір купівлі-продажу №15, згідно п.1.1. якого продавець передає у власність покупця електропогрузчик „Балканкар” ЕВ-687, вільний від прав та претензій третіх осіб, а покупець приймає і оплачує вартість товару. Відповідно до п.2.1. договору покупець зобовязується сплатити продавцю 10000грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно акту прийому передачі від 17.08.04р. (додаток №1 до договору №15 від 15.08.04р.) по накладній №15 від 17.08.04р. СПД ОСОБА_1 передав, а ВАТ „Базис” прийняв електропогрузчик „Балканкар” ЕВ-687 вартістю 10000грн., з зауваженнями сторін, які викладені у другому розділі вказаного акту.

У відповідності до договору №15 від 15.08.04р. адреса СПД ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, місце проживання АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_4, копія якого надана третьою особою, ідентифікаційний номер ОСОБА_1 НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівліпродажу передає або зобовязується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Як вбачається із наданих позивачем до матеріалів справи платіжних доручень №953 від 19.08.04р. на суму 3100грн., №245 від 16.09.04р. на суму 2000грн., №301 від 21.09.04р. на суму 2000грн., №936 від 18.08.04р. на суму 2900грн. ВАТ „Базис” здійснив перерахування грошових коштів на рахунок СПД ОСОБА_1 на загальну суму 10000грн. з призначенням платежів, як часткова оплата за електропогрузчик згідно рах.15 від17.08.2004р.

Позивачем за підписом голови правління та заступником головного бухгалтера надана довідка №817/05 від 23.07.09р., в якій ВАТ „Базис” повідомляє, що в вересні місяці 2004р. на баланс підприємства було зараховано електропогрузчик „Балканкар” ЕВ-687 на підставі договору №15 купівлі-продажу від 15.08.04р. та акту прийому-передачі від 15.08.04р. за інв.№10401291 та вартістю 8333,00грн.

У поданому суду поясненні від 03.09.09р. за №901 позивач повідомив, що в довідці №817/05 від 23.07.09р. ним помилково вказана дата складання акту приймання-передачі електронавантажувача -15.08.04р., так як акт приймання-передачі підписаний 17.08.09р. і доданий до справи, рахунок №15 від 17.08.04р. знищено у звязку зі спливом строку зберігання, що зареєструвати електронавантажувач „Балканкара” ЕВ-687” позивач не встиг, так як не експлуатував його у звязку з проведенням ремонту, та у звязку з наступним вилученням, а постанову в.о. слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області Мотора Н.В. від 20.07.06р. про закриття кримінальної справи не оскаржував.

Лист територіального управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області від 14.09.09р. за №980 свідчить про те, що електронавантажувач „Балканкара” ЕВ-687” в територіальному управлінні не зареєстровано ні за приватною фірмою «Віталіна», ні за субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Згідно ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

У відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України та на неодноразову вимогу суду третя особа - ОСОБА_1 не надав суду на час розгляду справи документів, що підтверджують його право власності на електронавантажувач „Балканкара” ЕВ-687”, який був відчужений позивачу по договору купівлі-продажу №15 від 15.08.04р.

Відповідач в поясненнях поданих суду стверджував, що спірний навантажувач є приватною власністю ПФ «Віталіна», та в результаті розслідування кримінальної справи №25/30258 правоохоронними органами були вивчені факти придбання навантажувача „Балканкара” ЕВ-687”, його ремонту та шлях, по якому він потрапив до ТОВ «Базис», що в матеріалах справи достовірно підтверджено власність ПФ «Віталіна», результатом чого стало повернення навантажувача законному власнику.

Згідно довідки №1325 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виписки з наказу №1 від 12.09.1995р. директором приватної фірми „Віталіна” (ідентифікаційний код 22820078) є Курішко Віталій Степанович.

У відповідності до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.07.09р. повне найменування відповідача - Приватне підприємство Приватна фірма "Віталіна", ідентифікаційний код 22820078, місцезнаходження - м. Чернігів, вул. Щорса, 76-А.

З метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи господарським судом Чернігівської області були витребувані від ЧМВ УМВС України в Чернігівській області матеріали кримінальної справи №25/30258, порушеної згідно постанови дізнавача ВД ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 07.10.04р. за заявою гр-на ОСОБА_2 за фактом шахрайських дій з боку невстановлених осіб, щодо отримання електропогрузчика «Балканкара»за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.3 КК України.

Згідно супровідного листа №5/8720 від 11.09.09р. ЧМВ УМВС України в Чернігівській області надав матеріали кримінальної справи №25/30258, які були оглянуті в судовому засіданні та ознайомлені уповноважені представники сторін, третя особа.

В.о. слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області Мотора Н.В. 20.07.06р. була прийнята постанова про закриття кримінальної справи, в якій постановив кримінальну справу №25/30258 порушену за ознаками злочину передбаченого ст.190 ч.3 КК України закрити, електронавантажувач „Балканкара”ЕВ-687” передати законному власнику ОСОБА_2

Як свідчать матеріали кримінальної справи №25/30258, вказана постанова є остаточною та не скасованою на час розгляду справи №14/127.

У постанові про закриття кримінальної справи від 20.07.06р. встановлено, що 26.10.2004р. на території ВАТ «Базис»по вул.Любецькій,70, м. Чернігова був виявлений та вилучений електронавантажувач „Балканкара”ЕВ-687”, яким 17.08.04р. шляхом обману заволоділа невстановлена особа, що електронавантажувач впізнали ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та вилучений протоколом виїмки від 26.10.04р. електронавантажувач був переданий на зберігання голові правління ВАТ «Базис»Склярець Андрію Вікторовичу, а 03.03.05р. у звязку з подальшою експлуатацією електронавантажувача працівниками ВАТ «Базис»та незабезпеченням належних умов для зберігання електронавантажувач був переданий на зберігання директору ПФ «Віталіна»ОСОБА_2

Виявлення та вилучення електронавантажувача „Балканкара”ЕВ-687” на території ВАТ «Базис»по вул.Любецькій,70, м. Чернігова, передача його на зберігання голові правління ВАТ «Базис»Склярець А.В. підтверджується протоколом виїмки та огляду від 26.10.2004р., в якому описані індивідуальні ознаки електронавантажувача.

Відповідно до ст.184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Передача електронавантажувача „Балканкара”ЕВ-687” на зберігання директору ПФ «Віталіна»ОСОБА_2 підтверджується постановою в.о.слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області А.Г.Леоненко від 03.03.05р., актом прийому-передачі електронавантажувача „Балканкара”ЕВ-687” від 09.03.05р., який складено між позивачем та відповідачем, підписано уповноваженими особами і скріплено печатками ВАТ «Базис»та ПФ «Віталіна», сохранною розпискою ОСОБА_2 від 11.03.05р., постановою в.о.слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області О.І.Вакуленко від 20.04.06р.

В акті прийому-передачі електронавантажувача „Балканкара”ЕВ-687” від 09.03.05р. вказано, що електронавантажувач ЕВ-687 знаходиться в справному стані, був у використанні, придатний до експлуатації, АКБ, яка передається з електронавантажувачем знаходиться в справному стані, але без проводів. В розписці від 11.03.05р.ОСОБА_2 вказав, що претензій по збереженню не має.

З огляду на викладене судом не приймаються до уваги твердження відповідача про повернення ВАТ «Базис»спірного електронавантажувача в неналежному стані.

Відповідачем надана суду довідка від 24.09.09р., в якій повідомляється, що залишкова вартість електронавантажувача становить 2630,00грн.

У постанові про закриття кримінальної справи від 20.07.06р. слідчим зазначено, що допитаний по справі директор ПФ «Віталіна»ОСОБА_2 показав, що в грудні 2002 року ПФ «Віталіна»придбала на агрофірмі «Полісся», що знаходиться в с.Нові Яриловичі Ріпкинського району, Чернігівської області електронавантажувач „Балканкара”ЕВ-687” за 480 гривень, підтвердженням чого є надані ОСОБА_2 та приєднані до матеріалів кримінальної справи правовстановлюючі документи, а саме: накладна №36 від 20.12.2002р., що свідчить про купівлю-продаж даного електронавантажувача. Далі у постанові від 20.07.06р. вказано, що електронавантажувач „Балканкара”ЕВ-687” знаходився в несправному стані, без переднього моста, акумуляторних батарей та інших запчастин, для проведення ремонтних робіт електронавантажувач поставили в майстерню СПД ОСОБА_5, що знаходиться по АДРЕСА_2, для проведення ремонту на протязі 2002-2003 року ОСОБА_2 перерахував через ПФ «Віталіна»та особисто заплатив готівкою гроші в сумі 3100 гривень та надав необхідні запчастини на суму більше 4 тисяч гривень, про що свідчать надані ОСОБА_2 та приєднані до матеріалів кримінальної справи накладна №21/03 від 21.03.03р. та платіжне доручення №56 від 31.07.03р.

При огляді в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи №25/30258 суд зясував, що ПФ «Віталіна»згідно листа вих.№3/1 від 25.01.05р. на запит слідчого від 20.01.05р. №5/342 надіслав оригінали документів: накладна №36 від 20.12.2002р. на придбання погрузчика на суму 480,00грн., накладна №21/03 від 21.03.03р. на придбання мосту переднього погрузчика Балканкар №518189 б/у на суму 4167,45грн., платіжне доручення №56 від 31.07.03р. про сплату за ремонт погрузчика СПД ОСОБА_5 на суму 1900,00грн., які приєднані до матеріалів кримінальної справи №25/30258.

Крім того, в матеріалах кримінальної справи наявні документи щодо проведення ремонту електронавантажувача СПД ОСОБА_5 на замовлення ПФ «Віталіна», зокрема Акт №81 приймання виконаних підрядних робіт за 27.09.04р. на суму 800,00грн., Акт №50/1 приймання виконаних підрядних робіт за 31.07.03р. на суму 1900,00грн.

Представники сторін не заперечували, що спірний елетронавантажувач „Балканкар ЕВ-687” з урахуванням проведених ремонтів є саме тим, який був придбаний відповідачем у ТОВ Агрофірма „Полісся” та позивачем по справі у СПД ОСОБА_1

У постанові від 20.07.06р. про закриття кримінальної справи №25/30258 зафіксовані показання громадян допитаних по справі в якості свідків, серед яких СПД ОСОБА_1, який показав, що до нього звернулися незнайомі чоловіки і запропонували провести через його підприємство продаж електронавантажувача „Балканкара ЕВ-687” на ВАТ „Базис”, вони пояснили, що ВАТ „Базис” може заплатити гроші тільки по безготівковому рахунку, а їм треба готівка, ОСОБА_1 виписав податкову накладну та транспортну накладну і отримав гроші на свій рахунок. Гроші, які надходили частинами забирав чоловік кавказької національності на імя Діма. За надану послугу ОСОБА_1 отримав 6% від суми угоди і більше вищевказаних осіб не бачив.

У вказаній постанові слідчий констатував, що про переказ ВАТ „Базис” грошей за електронавантажувач „Балканкара ЕВ-687” на рахунок СПД ОСОБА_1 свідчить копії договору купівлі-продажу та ряду накладних та платіжних доручень, але доказів належності електронавантажувача „Балканкара ЕВ-687” СПД ОСОБА_1 здобуто не було.

Третя особа на стороні позивача ( СПД ОСОБА_1) у судовому засіданні 22.09.09р. на запитання суду, якими документами підтверджується факт придбання електронавантажувача „Балканкара-ЕВ-687” та право власності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на час відчуження та укладання договору купівлі - продажу №15 від 15.08.04р. з ВАТ "Базис" усно пояснив, що всі документи у нього були вилучені міліцією.

Третя особа на стороні позивача не надала суду доказів вилучення у нього співробітниками правоохоронних органів під час розслідування кримінальної справи №25/30258 документів, які стосуються електронавантажувача „Балканкара ЕВ-687”.

Під час огляду в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи №25/30258 суд зясував, що вказана кримінальна справа не містять доказів, документів, які б вилучались у субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 або безпосередньо надавалися б ним, в тому числі підтверджували право власності СПД ОСОБА_1 на електронавантажувач „Балканкара ЕВ-687” на момент укладання з позивачем (ВАТ «Базис») договору купівлі-продажу від 15.08.04р., і такі документи не надані СПД ОСОБА_1 на вимогу господарського суду Чернігівської області.

Згідно ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В матеріалах кримінальної справи №25/30258 та в матеріалах даної справи відсутні письмові докази, що спростовують право власності відповідача на електронавантажувач „Балканкара ЕВ-687” придбаний у ТОВ агрофірма «Полісся», щодо волевиявлення відповідача на відчуження спірного електронавантажувача „Балканкара ЕВ-687”, щодо вибуття електронавантажувача „Балканкара ЕВ-687” із власності ПФ «Віталіна»з власної волі та згоди.

У відповідності до ст.320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до положень ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203 ЦК України).

Згідно ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

За змістом ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України, право володіння користування та розпорядження майном належить власнику. Розпоряджаючись чужим майном, оскільки не набуто права власності відповідно до норм Цивільного кодексу України, третя особа субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 порушив вищезазначені статті. У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що договір купівлі-продажу від 15.08.04р. укладений між субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством „Базис” щодо продажу електронавантажувача „Балканкара ЕВ-687” є недійсним відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відкрите акціонерне товариство „Базис” не набуває статусу власника електронавантажувача „Балканкара ЕВ-687” по недійсному договору купівлі-продажу від 15.08.04р.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Виходячи із змісту вказаної норми - право вимагати майно із чужого незаконного володіння належить лише власнику цього майна.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, оскільки позивач не є належним власником спірного електронавантажувача „Балканкара ЕВ-687”, то позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.11, 16, ч.1 ст.203, 204, 215, 236, 316, 317, 319, 321, 328, 330, 387, 655, 658 Цивільного кодексу України, ст. 134, 207 Господарського кодексу України, ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

В И Р І Ш И В :

1. Визнати повністю недійсним укладений 15.08.04р. між субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) та Відкритим акціонерним товариством "Базис" (ідентифікаційний код 14231737, вул.Любецька 70, м. Чернігів) договір купівлі-продажу №15.

2. У позові відмовити повністю.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 06.10.09р.

Суддя Н.Ю.Книш