Ухвала суду № 65221177, 10.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9479/16-ц

У х в а л а

Іменем України

"10" червня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення прав власності -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом, в якому просить суд: припинити право власності ОСОБА_2 на частку, яка складає ? частини квартири АДРЕСА_1 та визнати право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1 за позивачем, що перебуває у власності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Як убачається зі змісту позовної заяви, вона містить самостійні вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 12, 13 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 16 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно до ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: - у позовах про визнання права власності на нерухоме майно - дійсною вартістю нерухомого майна.

Як убачається з долученого до позовної заяви звіту про оцінку майна, ринкова вартість спірної квартири становить 631450,00грн., отже вартість ? частки цієї квартири складає 315725,00грн.

Всупереч вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви долучено копію квитанції про сплату судового збору в розмірі 552,00грн, що не є належним підтвердженням сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, заявнику необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви надати оригінал квитанції про сплату судового збору за вимогою немайнового характеру, а також документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогою майнового характеру про визнання права власності - в сумі 3157,25грн.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення прав власності - залишити без руху та запропонувати позивачу (представнику позивача) в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: