Постанова № 65220835, 09.03.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/1182/17

Провадження №3/635/408/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року селище Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ІІ №0002875 від 20 лютого 2017 року, 20 лютого 2017 року на 471 км автодороги Київ-Харків-Довжанський надав послугу з перевезення вантажу без державної реєстрації як суб'єкта господарювання транспортним засобом Renault ВІ6414ВС, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ч.1 ст.164 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій також вказав, що заперечує проти складеного відносно нього адміністративного протоколу, а також надав до суду копію Виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань від 28.02.2017.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Статтею 6 частина 12 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, підлягають державному контролю.

Згідно статті 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлені зобовязання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті, спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, тощо.

Статтею 47 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені особливості внутрішніх перевезень вантажів та правила їх надання. Так, до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, повязаних з цими перевезеннями.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені чіткі вимоги до документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення особами, які мають відповідні ліцензійні документи. Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. В даному випадку, для водіяце посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Так, відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, визначені права, обовязки і відповідальність перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів (далі - Правила). Відповідно до пункту 11 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка повинна оформлюватись субєктом господарювання.

Тобто, з наведених вимог нормативно-правових актів та законів вбачається, що обовязковою умовою належного перевезення вантажу транспортним засобом є ліцензійний документ на право перевезення вантажу та товарно-транспортна накладна.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1, не являючись субєктом господарювання відповідної категорії, здійснив діяльність, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як субєкта підприємницької діяльності, за відсутності відповідних ліцензійних документів. Тоді як, надана до суду Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28 лютого 2017 року, свідчить про те, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець лише 27.02.2017, а адміністративне правопорушення вчинено 20 лютого 2017.

Вказані обставини підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ІІ №0002875 від 20 лютого 2017 року, копією товарно-транспортної накладної серії №Р72 від 20 лютого 2017 року, копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28 лютого 2017 року.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Враховуючи вище викладене, характер вчиненого правопорушення, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Сума судового збору на підставі ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір в дохід держави (реквізити для сплати: одержувач коштів - ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106 «Судовий збір») у розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області у десятиденний строк з дня вручення постанови.

Суддя -