Рішення № 6521887, 26.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2009 р. Справа № 57/221-08

вх. № 8222/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Грєнков І.В., дов. від 25.12.2008 р.;

3-ї особи не з"явився;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Гаражно-будівельного кооперативу "Буревісник-1", м. Харків

про звільнення та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Харківська міська рада звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд зобов’язати відповідача ГБК „Буревісник -1” звільнити земельну ділянку по вул.. Луї Пастера,185, площею орієнтовано 0,6500 Га, самовільно зайняту відповідачем для будівництва гаражів, привести її у придатний для подальшого використання стан, у тому числі шляхом знесення металевого профілю та звільнення від будь-якого іншого майна; повернути цю земельну ділянку територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради. Також позивач просить покласти судові витрати на відповідача. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач використовує земельну ділянку без документів, що посвідчують право на неї (право власності, право постійного користування земельною ділянкою або договір оренди).

Господарським судом Харківської області залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області.

У призначене судове засідання 26.10.2009 року представник відповідача не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Присутній у попередніх судових засіданнях повноважний представник відповідача проти позову заперечував, пояснив, що він дійсно займає та використовує для будівництва гаражів спірну земельну ділянку по вул.. Луї Пастера,185 у м. Харкові, площею орієнтовано 0,6500 Га, правовстановлюючі документи на земельну ділянку у нього відсутні, проте, на даний час ним здійснюються заходи щодо оформлення договору оренди.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Присутній в судовому засіданні 26 жовтня 2009 року позивач позов підтримує, наполягає на його задоволенні, вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача та третьої особи.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

28 травня 2008 року Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за результатами чого, складено акт від 28.05.2008 року № 1236/1/08, яким встановлено, що земельна ділянка за адресою: м. Харків, ву. Луї Пастера,185, орієнтовно площею 6500 кв.м (0,6500 га.) огороджена металевим профілем, на земельні ділянці ГБК „Беревісник-1” (відповідачем) розпочато виконання земельних підготовчих робіт для будівництва одноповерхових гаражів. Об’єкт розміщено на відстані орієнтовано 50 м до житлового будинку № 185 по вул.. Луї Пастера поблизу ставка. Документи, які посвідчують право користування зазначеною земельною ділянкою відсутні.

31 травня 2008 року Управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради винесено попередження, яким зобов’язано відповідача зупинити використання земельної ділянки до укладання договору оренди земельної ділянки з Харківською міською радою.

За результатами повторного обстеження Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради спірної земельної ділянки, встановлено, що порушення не усунуті, відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування двох металевих кіосків з продажу продуктів харчування (для здійснення підприємницької діяльності) без документів, які посвідчують право користування зазначеною земельною ділянкою, про що складено акти від 24.07.2008 року № 1872/08, від 07.11.2008 року № 2881/08.

З огляду на зазначені порушення, з метою захисту інтересів держави позивачем пред’явлено даний позов до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 3 Земельного кодексу України закріплено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. №963 визначено, що - самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У ч.1 п.п."в" п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 року № 7, вказується, що "відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договорів оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)."

Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 373 Цивільного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, повноваження щодо розпорядження спірної земельної ділянки здійснює Харківська міська рада.

Однак, відповідачем заходи, щодо оформлення земельної ділянки не проведені, а земельна ділянка не звільнена.

Частиною 3 статті 25 Земельного кодексу України передбачено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості ), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації, забороняється.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи, що на час прийняття рішення по справі відповідач не надав суду жодного документу, який підтверджує право на спірну земельну ділянку (право власності, право постійного користування земельною ділянкою або договір оренди), приймаюич до уваги, що у судових засідання повноважний представник відповідача не заперечував використання відповідачем спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки правомірна та обгрунтована, така, що підтверджується доданими до матеріалами справи доказами та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню..

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 373 Цивільного кодексу України, статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статтями 25, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Гаражно-будівельний кооператив „Буревісник-1” (61115, м. Харків, вул.. Другої П’ятирічки, 19, кв. 154, ідентифікаційний номер 35348874, відомості про р/р відсутні) звільнити земельну ділянку по вул.. Луї Пастера,185 у м. Харкові, площею орієнтовано 0,6500 Га, самовільно зайняту відповідачем для будівництва гаражів, привести її у придатний для подальшого використання стан, в тому числі шляхом знесення металевого профілю та звільнення від будь-якого іншого майна; повернути цю земельну ділянку територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу „Буревісник-1” (61115, м. Харків, вул.. Другої П’ятирічки, 19, кв. 154, ідентифікаційний номер 35348874, відомості про р/р відсутні) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н Конституції,7 (розрахунковий рахунок 33213812800002 в УДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 04059243 - 85,00 грн. державного мита. Та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 29.10.2009 року; справа № 57/221-08