Рішення № 6521878, 26.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2009 р. Справа № 43/05-09

вх. № 8038/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Слабунова В.М. довіреність від 6344 від 23.12.2008 року відповідача - Агафоненко Т.В. довіреність № 6449 від 14.10.2009 року

розглянувши справу за позовом Відкрите акціонерне товариство " Укртелеком" в особі Центру електрозв*язку № 7 Харківської філії ,м. Балаклія

до Первомайського районного відділу управління УМВС України в Харківській області, м. Первомайський

про стягнення 19580,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство " Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ( позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Первомайського районного відділу управління УМВС України в Харківській області суми основного боргу у розмірі 18547,01 грн. та пені у розмірі 1033,52 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору № 248000016 від 22.05.2001р. позивач надавав послуги електрозв’язку відповідачу, однак відповідач свої зобов`язання по оплаті послуг виконує неналежним чином, з урахуванням чого станом на 01.08.2009 р. виникла заборгованість по оплаті за послуги електрозв’язку у розмірі 18547,01 грн. та нараховано пеню в сумі 1033,52 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15 жовтня 2009 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2009 року було відкладено розгляд справи на 26 жовтня 2009 року о 11:00.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.

Відповідач визнає суму основного боргу, але просить суд зменшити розмір пені з тих підстав, що відсутня його вина в допущенні порушення строків платежів, які стались з причин затримки бюджетного фінансування.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

22 травня 2001 року між сторонами був укладений типовий договір №248000016 про надання послуг електрозв'язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до умов договору позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1 до договору, а відповідач зобов'язався оплатити надані йому послуги у встановленому договором порядку та розмірі, а саме відповідно до п. 4.5 та 4.6 договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, надав відповідачеві послуги з електрозв'язку відповідно до умов вищевказаного договору. Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свої зобов'язання за договором в частині оплати наданих позивачем, внаслідок чого станом на 01 серпня 2009 року утворилась заборгованість в сумі 18547,01 грн. основного боргу, розмір якої підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов’язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем в сумі 18547,01 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 18547,01 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно п. 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню в розмірі 1% від затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

Позивачем нараховано пеню в сумі 1033,52 грн., враховуючи заяву відповідача про зменшення розміру нарахованої пені, відсутність його вини в допущених порушеннях строків платежів, які стались з причин затримки бюджетного фінансування, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені. Відповідно до роз"яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року " Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов"язання, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, які стались з причин затримки бюджетного фінансування, а Первомайський РВ УМВС України є державною установою і повністю фінансується з Державного бюджету України, а також приймаючи до уваги скрутність фінансового становища установи, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50 % і стягнути з відповідача пеню в сумі 526,76 грн. В іншій частині стягнення пені відмовити. В решті позову слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 192,55 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 233, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Первомайського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (64107, Харківська область, м. Первомайськ, вул. Харківська,1 код 08675973, розрахунковий рахунок 0601021002004510 ВДК Первомайського району ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №7 Харківської філії ВАТ "Укртелеком" (64200, м. Балаклія, пров. Серпуховського, 1 розрахунковий рахунок 2604767 ХОД АК АППБ " Аваль" м. Харків, МФО 350589, код 25614660) 18547,01грн. боргу, 516,76 грн. пені, витрати по сплаті державного мита у сумі 192,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,0 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 516,76 грн. - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 29.10. 2009 року.