Рішення № 6521810, 20.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2009 р. Справа № 29/384-09

вх. № 7780/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Грицай - Липська Н.С.

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом

ТОВ "Нова Сервіс", м.Пустомити

до ТОВ "ТК "Інтермаркет", м. Харків

про стягнення 41288,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 41288,66 грн. основної заборгованості не забезпеченою порукою.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представника позивача суд встановив, що 02.01.08 між сторонами було підписано договір №ТП-452. Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав відповідачеві товар на суму 165154,61 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується матеріалами справи, але оплату його вартості не здійснив.

Виходячи з умов п. 3.3 розділу З "ЦІНА І ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ" укладеного Договору ТП-452 від 02.01.2008 р., «Відповідач» зобов'язався провести розрахунок з «Позивачем» за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку протягом 60 днів із моменту отримання товару.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків, станом на 20.03.2009 р. заборгованість ТОВ «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ» перед ТОВ «Нова Сервіс» по Договору № ТП-452 від 02.01.2008 р. складала 165 154,61 грн.

Таким чином, станом на 20.03.2009 р., сума основного боргу «Відповідача» за отриманий товар від «Позивача» погашеною не була і склала 165 154,61 грн.

Згідно договору поруки № ПО 131/0-09 від 03.04.2009 р. укладеного між ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» («Поручитель»), ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет» («Боржник») та ТзОВ «Нова Сервіс» («Кредитор») Поручитель відповідає перед кредитором за зобов'язаннями з оплати товарів, поставлених Боржнику відповідно до Основного договору (Договору № ТП-452 від 02.01.2008 р.) до 20.03.2009 р. в розмірі 75 % від суми боргу, визначеного в акті звірки розрахунків підписаному Кредитором та Боржником станом на 20 березня 2009 р., що складає 123 865,95 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 41288,66 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

Судові витрати в сумі 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з роз'ясненнями президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609 не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми державного мита можливо стягнути за результатами розгляду справи.

При поданні позову, позивачем сплачено державне мито в розмірі 85 грн, в той час як у відповідності до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 " Про державне мито" в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1% відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 25500 грн.). Таким чином за заявленим позовом розмір державного мита має складати 412,89 грн. За таких обставин, суд вважає необхідним додатково стягнути з відповідача решту несплаченого державного мита в розмірі 327,89 грн. про що видати наказ.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 38, 43, 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Стягнути з ТзОВ «ТК «ІНТЕРМАРКЕТ» (м. Харків, пр. Гагаріна, 7, к. 1, код 13827416) на користь ТзОВ «Нова Сервіс» (м. Харків, Львівська область, Пустомитівський район, вул. Грушевського, 90, код 20785428) - 41288,66 грн. суми основної заборгованості по Договору № ТП-452 від 02.01.2008 р., не забезпеченої порукою.

Стягнути з ТзОВ «ТК «ІНТЕРМАРКЕТ»(м. Харків, пр. Гагаріна, 7, к. 1, код 13827416) на користь ТзОВ «Нова Сервіс» (м. Харків, Львівська область, Пустомитівський район, вул. Грушевського, 90, код 20785428) - 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ТзОВ «ТК «ІНТЕРМАРКЕТ»(м. Харків, пр. Гагаріна, 7, к. 1, код 13827416) на користь державного бюджету України - 327,89 грн. державного мита.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя