Ухвала суду № 6521793, 20.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"20" жовтня 2009 р. Справа № 7/1517-42/261-0

вх. № 7746/1-42

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Прохач Е.Ю. (дов.)

розглянувши справу за позовом Державного господарського об'єднання Концерн "Техвоєнсервіс", м. Київ

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Воєнконверс-43", м. Хмельницький, в особі Харківської філії ДП МОУ "Воєнконверс-43" "Екоцентр-43", м. Харків

про стягнення 26461,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДГО Концерн "Техвоєнсервіс" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства Міністерства оборони України "Воєнконверс-43", м. Хмельницький, в особі Харківської філії ДП МОУ "Воєнконверс-43" "Екоцентр-43", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором позики № 225/к/62-07-9 від 14.08.2007р. в сумі 26461,37 грн., в т.ч. основна заборгованість - 20000,00 грн., пеня - 368,22 грн., 3% річних - 853,15 грн., інфляційні втрати - 5240,00 грн.

Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

20.10.2009р. від сторін через канцелярію суду надійшла заява про затвердження мирової угоди, до заяви наданий текст мирової угоди.

У судовому засіданні представник відповідача просить затвердити надану суду мирову угоду.

Судом встановлено, що між "Концерном "Техвоєнсервіс" (позивач) та Харківською філією державного підприємства Міністерства оборони України "Воєнконверс-43" "Екоцентр-43" (відповідач) було укладено договір позики № 225/к/62-07-9 від 14.08.2007 року (далі - договір), за яким позивач передає у власність відповідачу грошові кошти у розмірі 20000,00 гривень, а відповідач зобов'язується повернути позику у визначений цим Договором строк.

Відповідно до платіжного доручення № 1459 від 20 серпня 2007 року позивач перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 20000,00 гривень згідно з Договором №225/к/62-07-9 від 14.08.07 року.

Згідно з п. 4.1 Договору строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим Договором і становить 180 (сто вісімдесят) календарних днів. Після закінчення строку позики відповідач зобов'язується протягом 10 (десяти) діб повернути суму позики.

Строк позики, згідно Договору, скінчився 16 лютого 2008 року. Відповідач повинен був повернути позику в строк до 27.02.2008 року.

Однак відповідач не виконав свої зобов'язання та своєчасно не повернув позику позивачеві, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2008р., а також підтверджується представником відповідача в судовому засіданні.

Суду наданий текст мирової угоди, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо погашення відповідачем заборгованості в сумі 20000,00 грн., а також щодо сплати судових витрат, частками. При цьому позивач відмовляється від позовних вимог стосовно стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Таким чином укладена мирова угода стосується саме предмету спору по даній справі.

Текст мирової угоди підписаний з боку позивача генеральним директором Шоломицьким Л.В., а з боку відповідача - представником Харківської філії ДП МОУ "Воєнконверс-43" "Екоцентр-43" Прохач Е.Ю., повноваження якого підтверджуються довіреностями від 19.02.2008р. за підписом генерального директора ДП МОУ "Воєнконверс-43", якою надано директору Харківської філії право представляти інтереси Філії в суду з правом передоручення, а також довіреністю від 08.09.2009р., якою директор Харківської філії уповноважує Прохача Е.Ю. бути представником у суді.

Таким чином, мирова угода підписана уповноваженими на те особами.

Суд зазначає, що умови мирової угоди не суперечать нормам діючого законодавства та стосуються врегулювання предмету спору по даній справі.

Мирова угода, надана для затвердження суду, відповідає вимогам статті 78 Господарського кодексу України, тобто стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмету спору, підписана уповноваженими на це представниками позивача та відповідача

Суд роз'яснив наслідки підписання мирової угоди, а саме: в разі затвердження мирової угоди між сторонами по справі суд припиняє провадження по справі на підставі статті 78 Господарського процесуального кодексу України і повторне звернення до суду у випадках припинення провадження по справ між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України, не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку затвердити мирову угоду по справі № 7/1517-42/261-09, укладену між позивачем та відповідачем, відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України та припинити провадження по справі на підставі п. 7 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 78, п. 7 ч.1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити мирову угоду від 14.10.2009р., укладену Державним господарським об'єднанням Концерном "Техвоєнсервіс" (далі - позивач) (04119 м. Київ, вул.Дегтярівська, 13/24, код 33689867) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Воєнконверс-43", м. Хмельницький, в особі Харківської філії ДП МОУ "Воєнконверс-43" "Екоцентр-43", м. Харків (далі -відповідач) (61024 м. Харків, вул.Петровського, 28, код 25859491), в наступній редакції :

"Відповідач визнає, що його заборгованість перед Позивачем на момент укладення цієї Мирової угоди за Договором позики № 225/к/62-07-9 від 14.08.2007 року. Становить 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок (сума основного боргу).

Відповідач гарантує своєчасну сплату боргу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, а також державного мита в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) гривні 61 копійка та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315 (триста п'ятнадцять) гривень 00 копійок поетапно, а саме:

- 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок - до 10.11.2009 року;

- 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок - до 10.12.2009 року;

- 5579 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 61 копійка - до 10.01.2010 року.

Позивач погоджується на сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, державного мита в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) гривні 61 копійка та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315 (триста п'ятнадцять) гривень 00 копійок та відповідно зменшує розмір позовних вимог і відмовляється від стягнення суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 5240 (п'ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 853 (вісімсот п'ятдесят три) гривні 15 копійок та пені в розмірі 368 (триста шістдесят вісім) гривень 22 копійки.

Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової угоди.

Позивач та відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

Цією Мировою угодою сторони у справі № 7/1517 - 42/261-09, яка розглядається господарським судом Харківської області, дійшли згоди стосовно розподілу судових витрат і взаємно погодили, що сплачене позивачем із позовної заяви державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї Мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання спору, будь-яких зустрічних претензій, не мають і не матимуть ніяких інших вимог, включно вимог про відшкодування збитків тощо.

Сторони визнають, що з врахуванням положень цієї Мирової угоди та норм договорів і документів, на які є в ній посилання, визначені всі суттєві умови та існують належні підстави для визначення зобов'язань сторін.

Сторони мають належне уявлення про сутність цієї Мирової угоди і всіх її елементів. Не існує ніяких факторів, які могли б вплинути на їх уявлення про мету цієї Мирової угоди.

Сторони підтверджують, що вище викладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

Провадження у справі № 7/1517 - 42/261-09 припинити

Суддя Яризько В.О.