Ухвала суду № 65217481, 02.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1011/17 Головуючий 1 інст. Якименко Л.О.

Справа № 629/2223/15-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : ОСОБА_1,

ОСОБА_2

за участю секретаря: Єрьоменко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, третя особа Дергачівська місцева прокуратура Харківської області про визнання права власності на земельні ділянки,

встановила:

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, третя особа Дергачівська місцева прокуратура Харківської області про визнання права власності на земельні ділянки та просила визнати за нею право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: с.Руська Лозова, Дергачівський район. Харківська область, кадастровий номер 6322082001:00:000:0904 та земельну ділянку за адресою: с. Руська Лозова, Дергачівський район, Харківська область, кадастровий номер 6322082001:00:000:0903.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що 30 вересня 2009 року між нею та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: с. Руська Лозова, Дергачівський район, Харківська область, кадастровий номер - 6322082001:00:000:0904, зареєстрований в реєстрі за № 3879.

08 червня 2016 року позивач звернулася до ЦНАП при Дергачівській районній державній адміністрації з заявою про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень щодо зазначеної земельної ділянки.

14 червня 2016 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно ЦНАП при Дергачівській районній державній адміністрації було прийняте рішення № 30037548 про відмову у державній реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку за ОСОБА_5

Державним реєстратором зазначено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням Дергачівського районного суду Харківської області №2010/2-2075/11 від 16 грудня 2004 року, ухвалою апеляційного суду Харківської області №2010/2-2075/11 від 13 травня 2015 року, державний акт серія ЯЕ №518019 від 05 серпня 2009 року, на підставі якого продавцю ОСОБА_4 належала зазначена земельна ділянка, визнано недійсним, а право власності скасовано.

Також, у позові зазначила, що вона- Абєлєнцева І.М. та ОСОБА_5 22 жовтня 2009 року уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, кадастровий номер 6322082001:00:000:0903, зареєстрований в реєстрі за №4299.

08 червня 2016 року позивач звернулася до ЦНАП при Дергачівській районній державній адміністрації з заявою про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень щодо зазначеної земельної ділянки.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно ЦНАП при Дергачівській районній державній адміністрації 14 червня 2016 року було прийнято рішення №30036237 про відмову у державній реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку за позивачем ОСОБА_5

Державним реєстратором зазначено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням Дергачівського районного суду Харківської області №2010/2-2012/2011 від 26 січня 2012 року, державний акт серія ЯЕ №523318 від 25 серпня 2009 року, на підставі якого продавцю ОСОБА_4 належала зазначена земельна ділянка, визнано недійсним, а право власності скасовано.

Вищевказані договори купівлі-продажу земельних ділянок позивач вважає дійсними, оскільки питання щодо витребування цих ділянок з володіння покупця ОСОБА_5 судами не вирішувалося.

За інформацією з Державного земельного кадастру спірні земельні ділянки все ще перебувають в приватній власності, у власність територіальної громади Русько-Лозівської селищної ради не передані.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

В своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухваленні рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія находить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції ґрунтовно виходив із того, що ОСОБА_5 у порушення вимог ст. 328 ЦК України не доведено наявність законних підстав для набуття права власності.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони правильні, обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам у справі та розясненням, які містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30 вересня 2009 року уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, кадастровий номер 6322082001:00:000:0904, зареєстрований в реєстрі за №3879.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг при Дергачівській районній державній адміністрації 14 червня 2016 року було прийнято рішення №30037548 про відмову у державній реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку за позивачем ОСОБА_5

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням Дергачівського районного суду Харківської області №2010/2-2075/11 від 16 грудня 2004 року та ухвалою апеляційного суду Харківської області №2010/2-2075/11 від 13 травня 2015 року, державний акт серія ЯЕ №518019 від 05 серпня 2009 року на підставі якого продавцю ОСОБА_4 належала зазначена вище земельна ділянка визнано недійсним, а право власності скасовано.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 22 жовтня 2009 року уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, кадастровий номер 6322082001:00:000:0903, зареєстрований в реєстрі за №4299.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг при Дергачівській районній державній адміністрації 14 червня 2016 року було прийнято рішення №30036237 про відмову у державній реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку за позивачем ОСОБА_5

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням Дергачівського районного суду Харківської області №2010/2-2012/2011 від 26 січня 2012 року, державний акт серія ЯЕ №523318 від 25 серпня 2009 року на підставі якого продавцю ОСОБА_5 належала зазначена земельна ділянка визнано недійсним, а право власності скасовано.

Згідно рішення апеляційного суду Харківської області від 13 травня 2015 року частково задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора області, скасовано рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 16 грудня 2014 року та позов заступника прокурора області задоволено частковою. Визнано недійсним державний акт серії ЯЕ №518019 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га, яка розташована за адресою: с. Руська Лозова Дергачівський район Харківська область, виданий на імя ОСОБА_4. Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим №6322082001:00:00:0904. У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

Згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 січня 2012 року у справі №2010/2-2012/2011 позов заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області задоволено частково. Визнано недійсним державний акт серії ЯЕ №523318 від 25.08.2009 року на право власності на земельну ділянку розміром 2.00 га за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова, виданий на імя ОСОБА_5. Визнано недійсним запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку розміром 2.00 га за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова. Відмінено в Державному реєстрі земель державну реєстрацію державного акту серії ЯЕ №523318 від 25.08.2009 року на право власності на земельну ділянку, виданого на імя ОСОБА_5. Зобовязано ОСОБА_5 звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку 2.00 га за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова, та повернути зазначену земельну ділянку за належністю Русько-Лозівській сільській раді Дергачівського району Харківської області. В іншій частині відмовлено.

Згідно ухвали судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2012 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 січня 2012 року залишено без змін.

Судовим розглядом встановлено, що на даний час рішення судів виконані в повному обсязі, а саме скасовано право власності на земельні ділянки та повернуто їх до комунальної власності.

На підставі ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених сторонами обставин.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Доказами відповідно до ст. 57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 58 ЦПК України) та допустимими (ст. 59 ЦПК України).

Крім того, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно розділу VІІ Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності та відповідальності у сфері державної реєстрації прав.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, субєкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Тому суд 1 інстанції вірно зазначав, що у разі незгоди з рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову від державної реєстрації права власності позивач має право оскаржити вищевказане рішення до суду.

Підстави набуття права власності передбачені ст. 328 ЦК України. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявляти позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що позивач ОСОБА_5 не навела законних підстав для набуття права власності.

Ст. 328 ЦК України передбачається, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

За вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухваленні рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, тягар доказування обґрунтованості своїх вимог покладено на позивача.

ОСОБА_5 не доведено обґрунтованість позовних вимог, ухвала Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2012 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 13 травня 2015 року є чинними.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний звязок доказів у їх сукупності, ухвалив законне рішення на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, ст.ст.314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді Л.В. Гуцал

ОСОБА_2