Вирок № 65217198, 09.03.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8906/15-к

Провадження № 1-кп/645/74/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Іващенко С.О.

секретарів судовий засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю прокурорів Пруднікова В.Г., Жиліна В.А., Потапенка І.В., Михайланко Д.П., Гультай П.В., Твердохліб В.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6,

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12015220460002051 від 03 серпня 2015 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, в силу ст.. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5

у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, 02.08.2015 року приблизно о 13.30 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_5, знаходячись на вулиці Енергетичній в місті Харкові, поблизу заводу «Турбоатом», що розташований за адресою: м.Харків, вул.. Енергетична, 3, побачили незнайому їм громадянку ОСОБА_8, на шиї якої були ювілейні прикраси у вигляді золотого ланцюжка з кулоном із срібла. Діючи за заздалегідь розробленому злочинному плану, згідно розподілених ролей, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, продовжуючи рухатися назустріч ОСОБА_8, і в той момент, коли ОСОБА_8 проходила повз ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Останній відволік увагу потерпілої тим, що вона подумала, що ОСОБА_5 може відібрати у неї сумку, як в той момент ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_5, відкрито для потерплої, одним рухом своєї руки різко зірвав з шиї ОСОБА_8 золотий ланцюжок разом з кулоном із срібла, тобто відкрито викрав чуже майно. Відкрито заволодівши майном, що належить ОСОБА_8, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 з місця злочину зникли, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, а отримані від злочинної діяльності гроші, розділили навпіл.

Крім того, 14.08.2015 року приблизно о 17-00 годині ОСОБА_3 знаходячись на вулиці Салтівське Шосе в м.Харкові, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_9, яка рухалась йому назустріч. Побачивши, що на шиї у ОСОБА_9 є ювелірна прикраса у вигляді срібного ланцюжка із золотим напиленням разом із золотою ладанкою, ОСОБА_3 відразу пішов назустріч потерпілій ОСОБА_9, яка в той час проходила біля будинку №156 по вулиці Салтівське Шосе в м.Харкові і порівнявшись з нею, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, відрито для потерпілої, одним рухом своєї руки зірвав з шиї ОСОБА_9 срібний ланцюжок із золотим напиленням, на якому також знаходилась золота ладанка вагою 1 грам, тобто відкрито викрав чуже майно. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №3989 від 14.09.2015 року вартість золотої ладанки, що належить ОСОБА_9, складає 440,46 грн., визначити вартість срібного ланцюжка із золотим напиленням не надалося можливим. Відкрито заволодівши майном, що належить ОСОБА_9, ОСОБА_3 з місця злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 19.08.2015 року приблизно о 12-00 годині ОСОБА_3 знаходячись на вулиці Салтівське Шосе в м.Харкові, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_7, яка разом із малолітньою дитиною рухались в його напрямку. Побачивши, що на шиї у ОСОБА_7 є ювелірні прикраси у вигляді золотого ланцюжка з золотим хрестиком, ОСОБА_3 направився їй нзустріч і порівнявшись з нею поблизу перехрестя вулиці Салтівське Шосе та вулиці Болонської в м.Харкові, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито для потерпілої та її малолітньої дитини одним рухом своєї руки зірвав з шиї ОСОБА_7 золотий ланцюжок вагою 2 грам на якому знаходився золотий хрестик вагою 4 грама, тобто відкрито викрав чуже майно, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №3990 від 15.09.2015 року складає: золотий ланцюжок 9050,80 грн. та золотий хрестик 1810,00 грн. Відкрито заволодівши майном, що належить ОСОБА_7, ОСОБА_3 з місця злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав, однак пояснив, що зазначені злочини він вчиняв самостійно. При викрадення майна потерпілої ОСОБА_8, ОСОБА_5 був з ним випадково. Крадені прикраси він здавав до ломбардів м. Харкова за допомогою ксерокопії паспорту ОСОБА_5 Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнав в повному обсязі, однак до часу ухвалення вироку не почав відшкодовувати завдану шкоду взагалі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав, пояснивши, що він ніяких злочинів взагалі не вчиняв, а їх вчиняв самостійно ОСОБА_3 Наголосив на тому, що він не здогадувався про наміри ОСОБА_3 вчинити грабіж, тому заперечив попередню змову. В дні вчинення злочинів, він був з ОСОБА_3 випадково. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не визнав.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими своєї вини, їх вина підтверджується наступними, дослідженими судом доказами.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що вона 02.08.2015 року о 13 год. 30 хвилин йшла по вул.. Енергетичній в сторону станції метро «Московський проспект» в м.Харкові. На її шиї була ювілейна прикраса у вигляді золотого ланцюжка з кулоном із срібла. На зустріч їй йшли раніше невідомі ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які спілкувалися між собою. З їхньої розмови вона почула слово «дівчина», після чого між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 раптово виник конфлікт, вони почали голосно кричати один на одного, сварилися між собою, і оскільки по вулиці взагалі не було ніяких людей, вона зрозуміла, що зараз щось трапиться, а саме в неї вкрадуть сумку, яку вона тримала в лівій руці. Продовжувала йти назустріч ОСОБА_3 та ОСОБА_5, та підійшовши до них ближче вони різко замовкли. Вона проходячи між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відволіклася на ОСОБА_5, який обходив її трішки попереду з лівої сторони, а в цей момент ОСОБА_3, який обходив її з правої сторони, одним рухом своєї руки різко зірвав з її шиї золотий ланцюжок разом з кулоном із срібла, після чого вони разом почали тікати, а вона побігла за ними по вулиці, при цьому кликала на допомогу та кричала їм щоб вони повернули вкрадене майно. В цей момент на велосипеді проїзжав якийсь чоловік і побачивши, що вона біжить за ОСОБА_3 та ОСОБА_5, також почав кричати їм, щоб вони повернулись, на що ОСОБА_3 крикнув, що нібито вона хвора та не сповна розуму. Наголосила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вчиняли злочин разом, оскільки ОСОБА_5 підійшовши до неї першим, тим самим відволік її увагу, в результаті чого ОСОБА_3 зірвав з її шиї золотий ланцюжок разом з кулоном із срібла. Матеріальну шкоду їй ніхто не відшкодував. Цивільний позов на загальну суму в розмірі 34795 гривень 00 копійок підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Моральну шкоду в розмірі 20000 гривень обґрунтувала тим, що вчинений обвинуваченими даний злочин призвів її до пригніченого стану, спровокував до підвищеної нервозності, вона не могла спати дві неділі без застосування снодійних та заспокійливих препаратів.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що 14.08.2015 року о 17 год. 30 хвилин вона поверталася з роботи додому та йшла в районі будинку №156 по вулиці Салтівське Шосе в м.Харкові. На зустріч їй йшов раніше невідомий їй ОСОБА_3, який порівнявшись з нею, одним рухом своєї руки зірвав з її шиї срібний ланцюжок із золотим напиленням, на якому також знаходилась золота ладанка, після чого з викраденим майном втік. На вулиці нікого крім неї та ОСОБА_3 не було. ОСОБА_3 йшов сам. Від подання цивільного позову відмовилася.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що вона 19.08.2015 року вийшла з дому разом зі своєю дитиною в супермаркет «Класс». Переходячи через перехрестя вул. Салівстке Шосе та пр. Тракторобудівників в м.Харкові вона зустріла раніше не відомого їй ОСОБА_5, який стояв біля кіоску, що розташований на зупинці. Вона звернула на нього свою увагу, а він в свою чергу звернув на неї свою увагу. Повертаючись з супермаркету додому, вона помітила, що ОСОБА_5 стояв на тому ж самому місті. Знаходячись неподалік перехрестя вулиці Салтівське Шосе та вулиці Болонської, їй на зустріч йшов раніше невідомий ОСОБА_3 ОСОБА_5 поруч не було ніде. ОСОБА_3 одним рухом зірвав з її шиї золотий ланцюжок з золотим хрестиком, і при цьому сильно вдарив її по шиї, після чого ОСОБА_3 втік. Вона, залишивши сумку з продуктами, побігла за ним та підбігши до перехрестя вона побачила, що ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_5 та вони пішли разом. Зазначила, що на місці зриву золотих прикрас, зупинки не видно. Коли ОСОБА_3 самостійно зривав прикраси, ОСОБА_5 поруч не було, проте зазначила, що на її думку ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_3, що на ній маються прикраси. Матеріальну шкоду їй не відшкодували. Цивільний позов на загальну суму 70000 гривень, з якої 50000 гривень - матеріальна шкода, а 20000 гривень моральна шкода - підтримала - в повному обсязі. Моральну шкоду обґрунтувала тим, що вона та її неповнолітня донька пережили душевні страждання, що виразилися в тому, для неї викрадені ювелірні прикраси окрім матеріальної цінності, мали велике значення, а також те, що її донька боялася виходити на вулицю, мотивуючи це можливою зустріч з обвинуваченими.

Крім того, вина ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтверджується наступними письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні:

- Витягом з ЄРДР №120152204600020581 від 02.08.2015 року;

- змістом даних, що містяться у протоколі предявлення особи для впізнання від 15.10.2015 року та фото таблиці до нього, в ході якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_5 під №2.

- змістом даних, що містяться у протоколі предявлення особи для впізнання від 15.10.2015 року та фототаблиці до нього, в ході якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_3 під №1.

- змістом даних, що містяться у протоколі предявлення особи для впізнання від 30.08.2015 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_3 під №2.

- змістом даних, що містяться у протоколі огляду місця події від 14.08.2015 року, в ході якого було оглянуто ділянку місцевості, що розташована за адресою: м. Харків, вул.. Салтівське Шосе, 156.

- змістом висновку судово-товарознавчої експертизи № 3989 від 14.09.2015 року, з якого вбачається, що вартість викраденого майна, належного потерпілій ОСОБА_9, становить 440 гривень 46 копійок.

- змістом договору про надання фінансового кредиту та закладу майна №11/08/2015 року від 14.08.2015 року, який був оформлений у відділенні Ломбарду, згідно якого ОСОБА_5 отримав 272 грн. 00 коп. під заставу підвісу з золота 585 проби, вагою 0,66 грамів.

- змістом даних, що містяться у протоколі огляду місця події від 19.08.2015 року, в ході якого було оглянуто перехрестя вилиці Болонська та вулиці Салтівське Шосе в м.Харкові.

- змістом даних, що містяться у протоколі предявлення особи для впізнання від 29.08.2015 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3 під №2.

- змістом даних, що містяться у протоколі предявлення особи для впізнання від 29.08.2015 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_5 під №2.

- змістом висновку судово-товарознавчої експертизи № 3990 від 15.09.2015 року, з якого вбачається, що ринкова вартість викраденого майна, належного потерпілій ОСОБА_7 становить 10860 гривень 96 копійок.

- змістом даних, що містяться у протоколі предявлення особи для впізнання за фотознімками від 13.09.2015 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3 під №2.

- змістом даних, що містяться у протоколі предявлення особи для впізнання за фотознімками від 13.09.2015 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_5 під №2.

- змістом даних, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 13.10.2015 року та фототаблиці до нього, в ході якого ОСОБА_3 відтворив події вчинення ним злочину в районі будинку №3 по вулиці Енергетичній в м.Харкові.

- змістом даних, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 13.10.2015 року та фототаблиці до нього, в ході якого ОСОБА_5 відтворив події вчинення ним злочину в районі будинку №3 по вулиці Енергетичній в м.Харкові.

- змістом даних, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 13.10.2015 року та фототаблиці до нього, в ході якого ОСОБА_3 відтворив події вчинення ним злочину по вулиці Салтівське Шосе в м.Харкові.

- змістом даних, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 13.10.2015 року та фототаблиці до нього, в ході якого ОСОБА_3 відтворив події вчинення ним злочину в районі перехрестя вулиці Салтівське Шосе та вулиці Болонській в м.Харкові.

- змістом даних, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 13.10.2015 року та фототаблиці до нього, в ході якого ОСОБА_11 показував місце очікування ОСОБА_3 на перехресті вулиці Салтівське Шосе та вулиці Болонській в м.Харкові.

Суд критично ставиться до не визнання обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вини в вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), вчиненого за попередньою змовою групою осіб по епізоду викрадення ювелірної прикраси у вигляді золотого ланцюжка з кулоном із срібла, які належать ОСОБА_8, оскільки така позиція обвинувачених спростовується іншими зібраними та дослідженими у справі доказами, зокрема показаннями потерпілої ОСОБА_12, яка була допитана в судовому засіданні. Таку позицію обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин.

Суд вважає вину обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в вчиненні злочину по епізоду викрадення ювелірної прикраси у вигляді золотого ланцюжка з кулоном із срібла, які належать ОСОБА_8, повністю доведеною, дії кожного кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України- відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, дослідивши зазначені вище докази та вислухавши пояснення потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_7, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень щодо викрадення майна потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні, однак вина ОСОБА_5 цими доказами спростовується.

Згідно ст.26 КК Україниспівучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Утім доказів того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вчинили кримінальне правопорушення спільно потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в ході судового розгляду не підтверджено.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд приходить висновку, що обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень по епізодам викрадення ювелірних прикрас, які належать ОСОБА_7 та ОСОБА_9, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ґрунтується на припущеннях, будь - яких інших доказів, які б свідчили про вчинення цих кримінальних правопорушень ОСОБА_5 органом досудового розслідування не надано, а тому, у зв'язку із недоведеністю що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_5, останній на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України підлягає по суду виправданню.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 по епізоду викрадення ювелірної прикраси у вигляді срібного ланцюжка із золотим напиленням разом із золотою ладанкою, які належать ОСОБА_9, суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України - як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинений повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 по епізоду викрадення ювелірної прикраси у вигляді золотого ланцюжка з золотим хрестиком, які належать ОСОБА_7, суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України - як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинений повторно.

Згідно зст.65 КК Українипри призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується негативно.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає визнання вини.

Обставини, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлені.

Обставини, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суд бере до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тяжкість завданих наслідків, суспільну небезпеку скоєного, дані про осіб обвинувачених.

Потерпілою ОСОБА_8 був заявлений цивільний позов на загальну суму в розмірі 34795 грн. 00 коп., з якого матеріальна шкода становить 14795 гривень 00 копійок, а моральна 20000 гривень 00 копійок, який, враховуючи встановлені обставини спричинення винними злочину потерпілій, підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню в солідарному порядку з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Потерпілою ОСОБА_7 був заявлений цивільний позов на загальну суму в розмірі 70000 грн. 00 коп., з яких 20000 гривень матеріальна шкода, а 50000 моральна шкода, який підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3, оскільки він визнав його в повному обсязі.

Судові витрати, повязані з проведенням судово-товарознавчих експертиз №3989 від 14.09.2015 р. в розмірі 306,90 грн. та №3990 від 15.09.2015 р. в розмірі 306,90 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 349, 395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді пяти років та шести місяців позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді пяти років та трьох місяців позбавлення волі.

Виправдати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правоворушень, передбачених ст. 186 ч.2 КК України по епізодам, де є потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_9.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 рахувати з 31 серпня 2015 року з дня фактичного затримання.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27), залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у попередньому увязненні із розрахунку: один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 14795 гривень 00 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 20000 гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_14 матеріальну шкоду в розмірі 20000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_14 моральну шкоду в розмірі 50000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, повязані з проведенням судово-товарознавчої експертизи №3989 від 14.09.2015р. в розмірі 306,90 грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, повязані з проведенням судово-товарознавчої експертизи №3990 від 14.09.2015р. в розмірі 306,90 грн. на користь держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя -