Рішення № 6521717, 26.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2009 р. Справа № 63/123-09

вх. № 6407/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Шамраєв М.Є., дов. № 23 від 20.07.09 р.; відповідача - Дронин О.П., в.о. начальника

розглянувши справу за позовом Харківського обласного теріторіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до Комунального виробничого ремонтного підприємства по обслуговуванню житлового фонду Київського району м. Харкова, м. Харків

про стягнення 1268,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 800 грн. та пеню у розмірі 468,00 грн. Позов обгрунтовано статтями 17, 25 "Про антимомнопольний комітет України" та статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01 жовтня 2009 року до 06 жовтня 2009 року до 11 години 45 хвилин; з 06 жовтня 2009 року до 26 жовтня 2009 року до 11 години 30 хвилин та з 26 жовтня 2009 року до 15 години 45 хвилин.

06.10.2009 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому він просить суд стягнути з відповідача 1600,00 грн. заборгованості,з яких 800,00 грн. штраф та 800,00 грн. пеня.

Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, приймає надане клопотання до провадження та продовжує розгляд справи з його урахуванням.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 26.10.2009 року позивач підтримує позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 26.10.2009 року відповідач проти позову заперечує в повному обсязі.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

18 грудня 2008 року адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) було прийняте рішення № 83-К по справі № 1/01-68-08 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються створення результатів тендеру. Цим рішеннями дії відповідача були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, частиною 1 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та на відповідача бів накладений штраф у розмірі 800,00 грн.

Копія рішення була направлена на адресу відповідача листом № 02-26/1-2971 від 19.12.2008 року, але поштове повідомлення повернулось на адресу позивача з відміткою листоноші: "зважаючи на закінчення терміну зберігання".

Враховуючи неможливість вручити вказане рішення відповідачу, позивач 15.04.2009 року оприлюднив інформацію про прийняте рішення в офіційному друкованому виданні Харківської обласної ради - газеті "Слобідський край".

Відповідно до статті 15 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210-3 (з подальшими змінами та доповненнями) антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Статтею 35 зазначеного Закону встановлено, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. Згідно із статтею 48 вказаного закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Статтею 56 Закону визначено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем прописки, юридичної адреси відповідача).

Аналіз змісту вказаної норм закону дає підстави стверджувати суду про те, що названою нормою встановлено декілька альтернативних способів доведення рішень, розпоряджень органів Антимонопольного комітету України для їх виконання. Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Конструкція частини першої статті 56, в якій визначено порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету, при перелічуванні способів надання для виконання таких рішень використовує розділові сполучники або, чи, які слугують для з’єднання однорідних або рівноправних речень, слів. Таким чином рішення органів Антимонопольного комітету України можуть бути надані для виконання або шляхом надсилання, або шляхом вручення під розписку, або доведення до відома в інший спосіб.

Такий висновок також підтверджується й змістом пункту 34 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який містить в собі вказівку на те, що рішення у справі надається для виконання відповідно до частини першої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”. Одночасно частина 3 вказаної норми визначає, що рішення у справі може бути оприлюднене також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua), опубліковане в друкованих виданнях чи поширене в електронній формі.

Таким чином, суд приходить до переконливого висновку про те, що для надання для виконання рішень органи Антимонопольного комітету України можуть використовувати різні способи, перелік яких наведений в статті 56 Закону. Отже вирішення питання про конкретний спосіб доведення рішення для виконання відноситься законодавцем на розсуд органу, що виніс відповідне рішення.

Як свідчать матеріали справи, позивач, направивши витяг з рішення на адресу відповідача, отримав зазначений витяг з поміткою, що скінчився термін зберігання. Враховуючи вказану обставину, позивач на власний розсуд обрав інший, встановлений зазначеними вище нормами, спосіб надання для виконання власного рішення про стягнення з відповідача штрафу, а саме: шляхом оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (в газеті „Слобідський край”). Таким чином, відповідач є таким, що йому вручене зазначене рішення належним чином 25.04.2009 року, тобто через десять днів з дня оприлюднення вказаної інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.

Статтею 51 Закону України „Про захист економічної конкуренції” визначено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Зокрема, статтею 52 встановлено право органів Антимонопольного комітету України накладати штрафи, розміри яких передбачені частиною другою вказаної статті в залежності від характеру порушення законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строкі, пеоредбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Зазначені обставини справи з урахуванням наведених приписів чинного законодавства дають підстави суду стверджувати про те, що строк оплати відповідачем штрафу сплив 25.06.2009 року. Проте, як свідчать матеріали справи, зазначений штраф відповідачем не сплачено, що є правовою підставою для стягнення вказаної суми з відповідача на користь Державного бюджету України. Розглянувши ж розрахунок пені, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у визначеному позивачем розмірі, оскільки така вимога позивача ґрунтується на приписах закону та відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки спір по даній справі виник з вини відповідача, витрати по оплаті державного мита у сумі 102,00 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального виробничого ремонтного підприємства по ослуговуванню житлового фонду у Київському районі м. Харкова (61033, м. Харків, вул. Саперна, 10-А, код 31733547) на користь Державного бюджету України (рахунок УДК у Київському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ УДК 24134573, р/р 31115106700004, МФО 851011, ГУДКУ у Харківській області, код бюджетної класифікації - 21081100, символ звітності - 106) - штраф в сумі 800 грн. та пеню в сумі 800,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Комунального виробничого ремонтного підприємства по ослуговуванню житлового фонду у Київському районі м. Харкова (61033, м. Харків, вул. Саперна, 10-А, код 31733547) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) – 102,00 грн. державного мита.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Комунального виробничого ремонтного підприємства по ослуговуванню житлового фонду у Київському районі м. Харкова (61033, м. Харків, вул. Саперна, 10-А, код 31733547) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) – 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 26 жовтня 2009 року