Рішення № 6521460, 22.10.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.09           Справа № 9/222-09. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс», м.Синельниково Дніпропетровської області До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’яни – 94, м. Суми

Про стягнення 200 179 грн. 90 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача грошові кошти за поставлену продукцію у сумі 200179 грн. 90 коп., а саме: заборгованість у сумі 171316 грн. 70 коп., інфляційних втрат – 1159 грн. 26 коп., сума пені 9401 грн. 47 коп., 3 % річних - 1170 грн. 80 коп., штрафна санкція у розмір 10 % від суми заборгованості 17131 грн. 67 коп., а також державне мито та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

За період з січня 2009 року по березень 2009 року, позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс», на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’яни -94», на умов договору купівлі – продажу № 11 від 01.01.2009 року було поставлено алкогольну продукцію на загальну суму 628694,34 грн., що підтверджується видатковими накладними: №8 від 12.01.2009 року на суму 195703,90 грн., № 71 від 26.01.2009 року на суму 270863, 90 коп., № 72 від 26.01.2009 року на суму 3969,72 коп., № 242 від 19.03.2009 року на суму 158156,80 грн.

Частиною 1 статті 526 ЦК України, встановлено, що: "Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".

Згідно із статтею 599 названого кодексу зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином.

Статтею 664 цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3.17 договору передбачено, що Дистриб’ютор ( ТОВ «Слов’яни -94»), зобов’язаний сплатити поставлену йому продукцію протягом 21 банківського дня з моменту поставки продукції.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково сплачено суму боргу, а саме 457377 грн. 64 коп. Таким чином, неоплаченим є товар, поставлений відповідачу останніми за хронологією поставками, а саме за видатковими накладними № 242 від 19.03.2009 року та № 72 від 26.01.2009 року, на загальну суму 171316 грн. 70 коп.

Пунктом. 4.3 договору передбачена відповідальністю Дистриб’ютора за порушення грошових зобов’язань в частині розрахунків за несвоєчасно здійснену оплату за поставлений товар. Згідно з даним пунктом, за порушення своїх грошових зобов’язань, Дистриб’ютор сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення але більше подвійної ставки Національного банку України, діючої на момент прострочення. В разі прострочення платежу на десять і більше банківських днів, Дистриб’ютор сплачує Продавцю штраф у розмірі 10 5 від суми заборгованості.

Так, крім основної суми боргу позивачем було заявлено до стягнення 9 401 грн. 47 коп. – пені та 17 131 грн. 67 коп. – штрафу.

Суд вважає, що дані позовні вимог можуть бути задоволені лише в частині стягнення 9401 грн. 47 коп. пені, а в частині стягнення штрафу позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу. За приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.

Також позивачем було заявлено до стягнення 1 170 грн. 80 коп. – 3 % річних та 1 159 грн. 26 коп. – інфляційних нарахувань.

Суд визнає дані вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач не надав доказів сплати вищевказаних сум, у зв’язку з чим, вимоги позивача в частині стягнення 171 316 грн. 70 коп. – основного боргу, 9 401 грн. 47 коп. – пені, 1 170 грн. 80 коп. – 3 % річних та 1 159 грн. 26 коп. – інфляційних нарахувань, визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідач пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково .

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’яни -94» (40030, м. Суми, вул. Заливна, 15, код 21116758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» ( 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникова, вул. Космічна, 1, код 30012937) 171 316 грн. 70 коп. – основного боргу, 9 401 грн. 47 коп. – пені, 1 170 грн. 80 коп. – 3 % річних, 1 159 грн. 26 коп. – інфляційних нарахувань, 1830 грн. 48 коп. – державного мита та 215 грн. 80 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову – ВІДМОВИТИ

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик