Ухвала суду № 65214399, 09.03.2017, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 340/422/14-ц Номер провадження № 4-с/340/4/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Атаманюка Р.І.,

з участю: секретаря Ласкурійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за скаргою АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" про визнання неправомірними дій, скасування постанови головного державного виконавця Верховинський РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язання вчинити певні дії, боржник ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" звернулося до суду із скаргою на дії та рішення головного державного виконавця Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 щодо повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016 року, боржник ОСОБА_3

На обгрунтування скарги зазначає, що не погоджується із постановою державного виконавця , оскільки вважає її необгрунтованою та прийнятою всупереч вимогам закону. Зокрема 16.09.2016 представником АТ "БРОКБІЗНЕсБАНК" на адресу Верховинського РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області направлено заяву про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого листа № 340/422/14-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" заборгованості за кредитним договором № 4199 від 25.04.2008 року в сумі 87340,64 грн. 20.01.2017 року на адресу АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК від Верховинського РВ ГТУЮ в Івано-Франківській області надійшла постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016 року №52537076, винесена головним державним виконавцем Мартищук Г.Ф. на підставі п.2 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" в зв'язку з тим, що майна на яке можна б було звернути стягнення у боржника не виявлено.

У постанові зазначено, що вона винесена на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону "про виконавче провадження" яким передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Заява про примусове виконання подана до виконавчої служби 16.09.2016 року, а вже 27.12.2016 року, в порушення вимог п.2 ч.1. ст 37 Закону "Про виконавче провадження" виконавець повернув виконавчий документ стягувачеві

Отже дії головного державного виконавця Верховинського РВ ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_1 вважає незаконними, безпідставними, необгрунтованими, та такими що порушують права та інтереси АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" як стягувача у виконавчому провадженні. Просить визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Верховинського РВ ДВС ОСОБА_1Ф, винесену 27.12.2016 року щодо повернення виконавчого листа №340/422/14-ц, виданого 28.01.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" 87340,82 грн. заборгованості за кредитним договором № 4199, а також зобов'язати державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження .

Представник скаржника подав до суду клопотання, в якому просить провести слухання справи за відсутності представника АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", вимоги скарги підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Державний виконавець РВ ДВС ГТУЮ ОСОБА_1 Державний виконавець РВДВС ГТУЮ ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, хоча належним чином повідомлялася про час, день та місце судового засідання.

Боржник ОСОБА_2 - в судове засідання не з'явилася хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка з поштового відділення про отримання повістки.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 383, 387 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обовязковим до виконання.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

За практикою Європейського суду з прав людини у рішенні "Шмалько проти України" зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою частиною права на доступ до суду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна складова частина судового розгляду. Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено право на справедливий суд, однак дане право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Тлумачення ч.1 ст.6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із рішення Європейського суду у справі "Мушта проти України" випливає, що процесуальні обмеження не можуть обмежувати реалізацію права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Як встановлено в судовому засіданні при примусовому виконанні виконавчого листа № 340/422/14-ц, виданого 28.01.2015 року Верховинським районним судом на виконання рішення Верховинського районного суду від 21.11.2014 року про стягнення з ОСОБА_2, на користь БРОКБІЗНЕСБАНК" 87370,64 грн. заборгованості за кредитним договором № 4199 від 25.04.2008 року державним виконавцем РВ ДВС ГТУЮ ОСОБА_1 27.12.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с. 82).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Права та обовязки державного виконавця визначені ч.2 та ч.3 цієї статті.

Згідно ч.5 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Частина 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Із матеріалів скарги вбачається, що у даному випадку державний виконавець не вживав у визначені законом строки дій щодо примусового виконання рішення Верховинського районного суду від 21.11.2014 року (виконавчий лист № 340/422/14-ц від 28.01.2015 року ).Даний виконавчий документ повернуто з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та безрезультатності здійснених державним виконавцем заходів щодо розшуку такого майна.

При цьому державним виконавцем не надано в судове засідання жодного документу щодо перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням та документів про вжиття заходів щодо розшуку її майна з 16.09.2016 року, тобто з часу звернення стягувачем із заявою про відкриття виконавчого провадження до винесення 27.12.2016 року постанови про повернення виконавчого документа. .

Таким чином, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не були проведені усі необхідні дії з виконання виконавчого листа №340/422/14-ц виданого 28.01.2015 року Верховинським районним судом, постанова про повернення виконавчого документу стягувачу винесена передчасно, з порушеннням вимог ст. ст.18, 36, 37, 48 Закону України "Про виконавче провадження", а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.41 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобовязані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження предявити його до виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 6,11,18,36, 41,48, 74,75 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 61, 208-210, 223, 383-388 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Верховинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесену 27.12.2016 року у виконавчому провадженні № 52537076 щодо примусового виконання виконавчого листа №340/422/14-ц, виданого 28.01.2015 року Верховинським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" заборгованості за кредитним договором в сумі 87370,64 грн.

Зобов'язати головного державного виконавця Верховинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Івано-Франківської області ОСОБА_1 винести постанову про відновлення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №340/422/14-ц, виданого 28.01.2015 року Верховинським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" заборгованості за кредитним договором №4199 від 25.04.2008 року в сумі 87370,64 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ____ Атаманюк Р. І.