Рішення № 6521317, 20.10.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.09           Справа № 11/282-09. за позовом Приватного підприємства “Синтекс”, м. Суми до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Вендо-плюс”, м. Суми

про стягнення заборгованості в сумі 40 404 грн. 92 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача – Клок О.П., довіреність б/н від 13.10.09 р.

Від відповідача – Бесараб Г.М.

За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 40 404 грн. 92 коп. заборгованості, з яких: 35 988 грн. 26 коп. боргу за договором оренди нежитлового приміщення № 5, укладеного між сторонами 18.11.2008 р., 422 грн. 83 коп. 3% річних, 3 190 грн. 67 коп. пені, 803 грн. 16 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Представник позивача в попереднє судове засідання на вимогу ухвали суду від 30.09.2009р. подав довідку № 75 від 14.10.2009 р., в якій зазначив, що відповідач частково розрахувався і станом на 14.10.2009 р. борг складає 29988 грн. 26 коп. Дані документи було оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, проте в судовому засіданні зазначив, що визнає борг в сумі 29988 грн. 26 коп., але заперечує проти пені. Крім цього відповідачем були надані виписки банку про сплату боргу від 01.09.2009 р., 28.09.2009 р., 01.10.2009 р., 09.10.2009 р.

Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторін роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо їх процесуальних прав та обов’язків.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наданих позивачем уточнень, виходячи з наступного:

Відповідно укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 18.11.08 р. № 5 позивач передав відповідачеві в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 41,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 23, яке є власністю позивача.

Відповідно до п.п. 4.2 договору оренди орендар зобов‘язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату щомісяця, не пізніше 12 числа наступного місяця.

Відповідач вступив у строкове платне користування майном згідно акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду від 01.12.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 4.1 вищевказаного договору, відповідач зобов‘язувався сплачувати орендну плату у розмірі 150 грн. 00 коп. за 1 кв.м (у тому числі ПДВ), тобто 6165 грн. 00 коп. за повний календарний місяць, та компенсацію за електроенергію у відповідності до рахунків, наданих йому позивачем. Відповідач термін розрахунку порушив, не сплатив заборгованість за договором в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме актом звірки від 03.09.2009 р., підписаного повноважними представниками сторін (а.с.36)

В судове засідання, яке відбулося 14.10.2009 р. представником позивача було надано довідку № 75 від 14.10.2009 р., в якій зазначено, що відповідач частково розрахувався і станом на 14.10.2009 р. борг складає 29988 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано ні доказів сплати залишку боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 29988 грн. 26 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та п. 4.1 вищевказаного договору.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 3 190 грн. 67 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що умовами договору оренди нежитлового приміщення від 18.11.08 р. № 5, не було обумовлено розміру пені, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3 190 грн. 67 коп. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення 422 грн. 83 коп. 3% річних, 803 грн. 16 коп. інфляційних збитків, то статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 803 грн. 16 коп. інфляційних збитків та 422 грн. 83 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вендо-плюс” (40010, м. Суми, вул. Третя червонопрапорна, б. 4, код 35742761) на користь Приватного підприємства “Синтекс” (40030, м. Суми, просп. Курський, б. 81, код 21120518) 29988 грн. 26 коп. боргу, 422 грн. 83 коп. 3% річних, 803 грн. 16 коп. інфляційних збитків, 405 грн. 00 коп. витрат по державному миту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову – відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 21.10.2009 р.