Рішення № 6521165, 22.10.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2009 р. справа № 5020-4/174

За позовом Публічного акціонерного товариства „Банк Петрокоммерц-Україна” (01025, місто Київ, вулиця Велика Житомирська 20)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99038, АДРЕСА_1)

про стягнення 1037890,91грн.

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

від позивача Мережко Світлана Володимирівна, довіреність №1.10/1849 від 09.09.2008;

від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство „Банк Петрокоммерц-Україна” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1037890,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачеві було надано кредит в розмірі 1000000,00 грн. Позивач також зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 власні зобовязання за договором щодо погашення кредиту відповідно до встановленого графіку та зобовязання зі сплати процентів не виконує, у звязку з чим, банк, в силу пункту 1.9.1 має право вимагати дострокового розірвання договору.

Ухвалою суд від 07.09.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.09.2009 замінений позивач Закрите акціонерне товариство „Банк Петрокомерц-Україна” на його правонаступника Публічне акціонерного товариства „Банк Петрокоммерц-Україна”.

У судові засідання 17.09.2009, 29.09.2009, 20.10.2009, 22.10.2009 відповідач не зявився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що поштова кореспонденція надіслалась відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 Саме така адреса міститься у відповіді на запит адресного бюро міста Севастополя (арк. с. 23 том 2). Крім того саме така адреса зазначена самим відповідачем у кредитному договору №147 від 09.04.2008 (арк. с. 9-14 том 1).

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Тому, суд вважає, що відповідач сповіщався про час та місце засідання суду за належною адресою, у звязку з цим, визнав можливим розглянути справу у його відсутність.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухав представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.04..2008 між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник), було укладено кредитний договір № 147 (далі - Договір).

Відповідно до умов даного договору Банк надав Позичальнику кредитні кошти в сумі 1000000,00 грн. на строк до 08.04.2011.

Згідно з розділом І Договору, Позичальник зобовязався повернути отриманий кредит та сплачувати Банку 20% річних

Пунктом 1.4.1.3. Договору передбачено, що проценти підлягають сплаті Позичальником Банку щомісячно, протягом 5 днів, наступних за 20-м числом кожного місяця. Графік погашення кредиту встановлено сторонами у п.1.3.1 Договору.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 1 від 09.04.2008.

Позивач зазначає, що з боку відповідача умови договору стосовно необхідності погашення кредиту відповідно до встановленого в договорі графіку та зобовязання зі сплати процентів належним чином не виконуються, у звязку з чим, утворилась поточна заборгованість за кредитом у розмірі 730000,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 180000,00 грн., поточна заборгованість за процентами в розмірі 18449,31 грн., прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 90701,77 грн. та пеня за прострочення платежу в сумі 18739,83 грн.

У звязку з невиконанням відповідачем умов договору щодо графіку повернення кредиту та сплати процентів, позивач звернувся 29.12.2008 до відповідача з вимогою про дострокове погашення всіх зобовязань за договором. На час розгляду справи заборгованість за договором не сплачена.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами другої та третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Пунктом 1.9.1 Договору встановлено, що Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому, зокрема, у випадку невиконання Відповідачем зобовязань за договором.

Пунктом 1.9.1 також передбачено, що виконання боргових зобовязань повинно бути проведено Позичальником (відповідачем) протягом пяти Банківських днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.01.2009 Банком на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було направлено лист, в якому повідомлялось про порушення умов договору щодо дотримання графіків погашення кредиту, сплати процентів та ставилась вимога протягом 30 днів погасити заборгованість за кредитом у повному розмірі.

Відповідно до частини 1статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість у наступних розмірах: поточна заборгованість за кредитом 730000,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом 180000,00 грн., поточна заборгованість за процентами 18 449,31 грн., прострочена заборгованість за процентами 90701,77 грн. , вимоги щодо стягання яких суд вважає можливим задовольнити.

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з пунктом 4.1 Договору, за невиконання та/чи неналежне виконання боргових зобовязань, позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного/неналежно виконаного зобовязання за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня в сумі 18 739, 83 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд знаходить його таким, що відповідає вимогам закону, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 10378,90 грн. і інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк Петрокоммерц-Україна” (01025, місто Київ, вулиця Велика Житомирська 20 ідентифікаційний код 22906155) заборгованість в сумі 1 037 890,91 грн. з яких: поточна заборгованість за кредитом 730000,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом 180000,00 грн., поточна заборгованість за процентами 18449,31 грн., прострочена заборгованість за процентами 90701,77 грн., пеня - 18 739, 83 грн., а також: витрати по сплаті державного мита в сумі 10 378,90 грн. , та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено

згідно з вимогами

статті 84 ГПК України

та підписано 27.10.2009

Розсилка:

1. ПАТ “Банк Петрокоммерц-Україна”

(01025, місто Київ, вулиця Велика Житомирська 20)

2. ФОП ОСОБА_1

(99000, АДРЕСА_1)

3. Мережко С.В.

(місто Севастополь, вулиця Меньшікова 17 квартира 18)

4. Справа