Ухвала суду № 65211293, 09.03.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 682/3060/16-ц

Провадження № 22-ц/792/486/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

Пастощука М.М. (головуючий)

Пєнти І.В., Ярмолюка О.І.

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Славутського міськрайонного суду від 17 січня 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений Парк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми середнього заробітку за час затримки виплати та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом до ТОВ «Зелений Парк» ОСОБА_4 вказував, що з вересня 2012 р. по 22.02.2013 р. він працював у ТОВ «Зелений Парк», який на даний час знаходиться по вул. Б. Хмельницького,146 у м. Славута. При звільненні позивача з роботи, йому не було повернуто трудову книжку, з наказом про звільнення не ознайомлено та не повідомлено про належні йому до виплати суми.

За час роботи у товаристві позивачу не в повному обсязі виплачено заробітну плату, а саме за останній відпрацьований місяць - лютий 2013 року. Всупереч ст. 116 КЗпП України працедавець не повідомив ОСОБА_4 про нараховані суми належні йому при звільненні.

Тому, відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки заробітної плати з часу його звільнення - з 22.02.2013 р. по 14.12.2016 - р. до моменту звернення до суду у сумі 98664 грн 20 коп. (995 робочих днів х 99 грн 16 коп.)

Неправомірними дійми ТОВ «Зелений Парк» ОСОБА_4 також заподіяна моральна шкода, яка полягає у психологічному дискомфорті, відчутті приниження. Моральну шкоду позивач оцінює в 1000 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив суд стягнути з ТОВ «Зелений Парк» заборгованість з виплати заробітної плати у сумі 1293 грн 93 коп., середній заробіток за час затримки виплати у сумі 98664 грн 20 коп. та моральну шкоду у сумі 1000 грн.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 17 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

На підтвердження незаконності рішення суду зазначається, що висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є необ'єктивними, оскільки не були взяті до уваги доводи позивача.

Суд взяв до уваги надані представником відповідача квитанції про відправку поштових відправлень, проте повідомлень про отримання ОСОБА_4 кореспонденції та заборгованої заробітної плати немає, виплату заробітної плати позивачу так і не провели. Натомість, в рішенні суду акцентовано увагу на те, що має бути вимога працівника аби вважати винним у невиплаті заробітної плати підприємство.

Свою вину у неприбутті до бухгалтерії підприємства позивач не визнавав, винним у невиплаті заробітної плати є ТОВ «Зелений Парк», що було підтверджено показами свідка щодо опломбування робочих місць. Винна підприємства підтверджується і тим, що працедавець не повідомив ОСОБА_4 про нараховані суми належні йому при звільненні.

Також суд безпідставно відмовив у стягненні моральної шкоди та не взяв до уваги обґрунтування позивача щодо заподіяної моральної шкоди.

В засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів.

Представник ТОВ «Зелений Парк» в судове засідання не з'явився, про день, час і місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4 по 01 березня 2013 року працював токарем шостого розряду в ТОВ «Зелений Парк», юридичною адресою якого є м. Київ, вул. Саксаганського,119 та фактично здійснює свою господарську діяльність за адресою м. Славута Хмельницької області, вул. Б. Хмельницького,144

01 березня 2013 року позивача звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин, що підтверджується наказом № 13-К від 01.03.2013 р.

01 березня 2013 року позивач відмовився отримати трудову книжку та ознайомитися з наказом про звільнення, про що складено відповідні акти.

01 березня 2013 р. та 29 березня 2013 р. рекомендованими листами позивачу надсилалися повідомлення про необхідність з'явитися до відділу кадрів ТОВ «Зелений Парк» для отримання трудової книжки, що підтверджується належним чином завіреними копіями цих повідомлень та копіями поштових квитанцій про їх надсилання позивачу.

З вимогою про проведення розрахунку позивач ОСОБА_4 до ТОВ «Зелений Парк» не звертався.

Вказані обставини судом першої інстанції встановлені правильно та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи встановлені судом обставини та положення ст. 116 КЗпП України, а також той факт що позивач не звертався до ТОВ «Зелений Парк» з вимогою про проведення розрахунку, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд взяв до уваги надані представником відповідача квитанції про відправку поштових відправлень, при цьому повідомлень про отримання ОСОБА_4 кореспонденції та заборгованої заробітної плати немає; що виплату заробітної плати позивачу так і не провели, спростовуються наступними обставинами.

Встановлено, що наказом директора ТОВ «Зелений Парк» від 1 березня 2013 року № 13-к ОСОБА_4, токаря шостого розряду, звільнено з роботи за прогули без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

1 березня 2013 р. позивач ОСОБА_4 відмовився від ознайомлення з наказом від 01 березня 2013 р. № 13-к та від отамання трудової книжки у зв'язку із звільненням з роботи, що підтверджується актами від 01.03.2013 р. про відмову від ознайомлення з наказом та про відмову від отримання трудової книжки складеними заступником директора, начальником відділу кадрів та інженером з охорони здоров'я (а.с. а.с. 30, 31).

1 березня 2013 р. та 29 березня 2013 р. рекомендованими листами позивачу надсилалися повідомлення про необхідність з'явитися до відділу кадрів ТОВ «Зелений Парк» для отримання трудової книжки, що підтверджується належним чином завіреними копіями повідомлень та копіями поштових квитанцій про їх надсилання позивачу.

Вказані обставини свідчать про те, що позивачу була відома підстава його звільнення, а трудова книжка ОСОБА_4 не була отримана у зв'язку з його відмовою.

Під час розгляду справи суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі, у тому й числі актам про відмову від ознайомлення з наказом про звільнення, про відмову від отримання трудової книжки та поштовій кореспонденції, яка направлялася на адресу позивача.

Безпідставними є і доводи про те, що з позивачем не був проведений розрахунок при звільненні.

Позивач, відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України після звільнення не звертався з вимогою до ТОВ «Зелений Парк» про проведення з ним розрахунку.

Разом з тим, згідно відомості на виплату грошей № 52 за березень 2013 року заробітна плата у сумі 1293,93 грн була виплачена ОСОБА_4 шляхом направлення грошовим переказом 29.11.2013 р., що підтверджується копією відомості та квитанції (а.с. а.с. 37, 38).

Не є обґрунтованими твердження позивача про те, що винним у невиплаті заробітної плати є ТОВ «Зелений Парк», що було підтверджено показами свідка щодо опломбування робочих місць; та що винна підприємства підтверджується і тим, що працедавець не повідомив ОСОБА_4 про нараховані суми належні йому при звільненні.

Згідно показів свідка зі сторони позивача ОСОБА_5, даних в суді першої інстанції, з 22 березня 2013 року працівників до цехів підприємства не пускали у зв'язку з його закриттям. Проте до адміністративного будинку підприємства доступ був.

Крім того, в суді першої інстанції позивач ОСОБА_4 підтвердив, що з вимогою про розрахунок до ТОВ "Зелений Парк" він не звертався.

Таким чином, позивач не був позбавлений можливості отримати трудову книжку та заробітну плату у строки встановлені КЗпП України.

Безпідставними є доводи про те що суд необгрунтовано відмовив у стягненні моральної шкоди та не взяв до уваги обґрунтування позивача щодо заподіяної моральної шкоди.

Оскільки ТОВ «Зелений Парк» не були порушені трудові права ОСОБА_4, у суду не було підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду від 17 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Суддя: Суддя:

підпис підпис підпис

З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду М.М. Пастощук

=====

Головуючий у І інстанції - Шевчук В.В.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 55