Ухвала суду № 65207749, 06.03.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3070/17

Провадження № 2/522/5995/17

УХВАЛА

06 березня 2017 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Шенцева О.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Обслуговуючого кооперативу «Граніт», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», про визнання майнових (інвестиційні права), зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Граніт», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», про визнання майнових (інвестиційні права) на квартиру № 32, загальною площею 79,75 кв.м, що розташована на 8 поверсі секції В житлового будинку за будівельною адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, 21, та зобовязання вчинити певні дії.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просить з метою забезпечення позову накласти арешт на спірне майно, посилаючись при цьому на те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, вважає, що в її задоволенні слід відмовити на підставі нижченаведеного.

Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Проте, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абзаци 2 та 3 частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України).

Отже, обєкт будівництва набуває статусу новоствореного нерухомого майна лише після прийняття об'єкта в експлуатацію та здійснення державної реєстрації права власності на нього.

Тобто, до завершення будівництва обєкта нерухомого майна, прийняття його до експлуатації та проведення державної реєстрації будь-яким особам можуть належати не право власності на обєкт нерухомості (квартиру), а майнові права на нього.

Відповідно до вимог п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою сторін, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

На виконання вимог ч.3 ст.152 ЦПК України, суд проаналізував обсяг позовних вимог та приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, про які просить позивачка не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У звязку з наведеним, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову на момент відкриття провадження у справі, вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, у заяві не зазначено жодних обставин, що підтверджувалися б належними та допустимими засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 151-153, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Обслуговуючого кооперативу «Граніт», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», про визнання майнових (інвестиційні права), зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя 06.03.2017