Ухвала суду № 65207142, 21.05.2015, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/585/15-ц

Провадження № 2/499/288/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"21" травня 2015 р. смт.Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Кравчук О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якому просив розірвати шлюб між ними.

Зі змісту ч. 4 ст.119 ЦПК України вбачається, що позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

З ч.5 ст.119 ЦПК України вбачається, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) ставка судового збору за подання до суду заяви забезпечення доказів або позову становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Така правова позиція підтверджується розясненнями Вищого спеціалізованого суду України який в: п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, (далі постанова) розяснив, в п.п. 13 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону передбачено справляння судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.; п. 10 розяснив, що оскільки ст 134, ч. 2 ст. 151 ЦПК України не передбачено наслідків неподання доказів сплати зазначеного збору в установленому порядку і розмірі, то застосовуються наслідки, передбачені ст. 119, 121 ЦПК України, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову; в п.27 постанови розяснив, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху.

Тому, позивачу слід здійснити оплату судового збору за подачу клопотання про забезпечення доказів у розмірі 121 гривня 80 копійок на рахунок Іванівського районного суду Одеської області за такими реквізитами - рахунок №31217206700200, отримувач УК в Іванівському районі Одеської області, ЄДРПОУ 37801601, банк отримувач ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011 й надати до суду оригінал квитанції про вчинення таких дій.

З вимог п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України вбачається, що в позовній заяві повинні міститися ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Однак позивач не зазначив повної адреси місцезнаходження позивача, в частині вказання вулиці, та відповідача в частині вказання селища.

З п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України вбачається, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В позовній заяві не зазначено виходячи з положень ч.2 ст. 57 ЦПК України докази на підтвердження обставин: наявності або відсутності взаємної згоди на розірвання шлюбу у сторін; припинення сімейних відносин, втрати почуття, взаємопорозуміння.

Така правова позиція підтверджується розясненнями Верховного Суду України, який в абзаці 1 п.7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 розяснив, що позовна заява повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

За правилами ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Крім того, суддя звертає увагу позивача, що йому необхідно надати до суду оригінал свідоцтва про укладення шлюбу.

З огляду на викладене, зазначену вище позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу, строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачам строк 5 (п'ять) днів з дня отримання ним копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Розяснити позивачам, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_3