Ухвала суду № 65205808, 09.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/4202/16-ц 09.03.2017 09.03.2017 09.03.2017

Провадження №22-ц/784/616/17

Справа № 488/4202/16-ц

Провадження № 22ц/784/616/17 Головуючий у першій інстанції:Лазарева Г.М.

Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

09 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

за участі: представника позивача ОСОБА_3.,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року

за позовом

ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, третя особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2016 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. (далі - приватний нотаріус Завалієв А.А.) про визнання дій щодо проведення 15 вересня 2016 року державної реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_1 за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» незаконними; визнання протиправним та скасування рішення, згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №16458979 про державну реєстрацію права власності на будинок; визнання дій щодо проведення 19 вересня 2016 року державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1, площею 0,045 га за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» незаконними; визнання протиправним та скасування рішення, індексний номер 31504018 від 21 вересня 2016 року, згідно з яким 19 вересня 2016 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 16511619 про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі договору іпотеки від 30 січня 2007 року.

Для забезпечення свого позову ОСОБА_5 надала до суду заяву про накладення арешту на вказаний будинок та земельну ділянку. Крім того, просила заборонити будь-яким третім особам, у тому числі Державній виконавчій службі України:

- вчиняти будь-які дії по передачі права користування спірним будинком та земельною ділянкою;

- вчиняти будь-які дії щодо проникнення до будинку та на земельну ділянку;

- проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування будинок та земельну ділянку;

- вселятися в будинок, а також реєструватися в будинку.

Також позивачка просила заборонити Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (далі - Департамент) вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб, а також відомості про зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання у спірному будинку.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилаючись на незаконність ухвали суду та порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, із матеріалів позовної заяви вбачається, що у ОСОБА_5 виник спір з приватним нотаріусом Завалієвим А.А. щодо правомірності реєстрації прав власності за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. З метою забезпечення позову ОСОБА_5 просила накласти арешт на спірне майно та заборонити будь яким третім особам, в тому числі Державній виконавчій службі, вчиняти певні дії, пов'язані з користуванням та розпорядженням цим майном, а також Департаменту вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб, та відомості про зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання у спірному будинку.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанова № 9)).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 Постанови № 9).

Отже, пересвідчившись в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд обґрунтовано наклав арешт на майно, щодо якого виник спір.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам процесуального права.

Разом з тим, забороняючи вчиняти певні дії будь-яким третім особам, у тому числі Державній виконавчій службі України, зокрема, будь-які дії щодо проникнення до будинку та на земельну ділянку; проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування будинок та земельну ділянку; а також вселятися в будинок, та реєструватися в будинку, суд не в повній мірі врахував характер спірних правовідносин, які стосуються лише правомірності вчинення відповідних дій нотаріуса, як державного реєстратора, щодо реєстрації права власності за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на нерухоме майно.

Отже, виходячи саме з характеру спірних правовідносин та меж заявленого позову, колегія суддів вважає достатнім заходом забезпечення даного позову накладення арешту на майно, щодо реєстрації якого виник спір.

Вимога ж про заборону вчиняти певні дії, пов'язані з користуванням та розпорядженням цим майном, не можуть вважатись співмірними щодо позовних вимог.

Крім того, забороняючи вчиняти певні дії Державній виконавчій службі України, суд не звернув увагу на те, що за загальним правилом, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (п. 2 Постанови № 9).

Втручання в процес виконання судових рішень шляхом забезпечення позову передбачено процесуальним правом лише в окремих випадках. Зокрема, позов може забезпечуватись шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, а також зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 5, 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України).

Таким чином, оскаржувана ухвала підлягає зміні на підставі п. 2 ст. 312 ЦПК України, а заява про забезпечення позову частковому задоволенню, лише в частині вимог про накладення арешту на вказаний житловий будинок та земельну ділянку.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року змінити виклавши в наступній редакції.

Заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_1, площею 0,045 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні інших вимог щодо забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Лівінський

Судді О.О. Данилова

В.В. Коломієць