Ухвала суду № 65204889, 01.03.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/954/17

кримінальне провадження

№1-кс/489/352/17

УХВАЛА

01 березня 2017 р. м. Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Коновець М.С. за участю слідчого Жидика В.В., власника майна ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

СВ Вітовського ВП Корабельного ВПГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016151020000159 від 01.12.2016 р. за фактом незаконного заволодіння шляхом шахрайства, за попередньою змовою групою осіб, з використанням електронно-обчислювальної техніки майном ТОВ МП "Термінал Укрхарчозбутсировина".

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п.1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Окремою підставою для накладення арешту є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що передбачено п.4 ч.2 ст.170 КПК України.

Підтримуючи вищезазначене клопотання, слідчий зазначив, що частина вилученого під час обшуку майна є речовими доказами у справі. Арешт іншої частини вилученого майна є необхідним з метою відшкодування завданої шкоди, так як потерпілим заявлено цивільний позов.

Підозрюваний під час розгляду клопотання показав, що частину майна було вилучено за адресою його проживання, іншу з дачного будинку в якому на даний час з'являється тільки він. Також показав, що використовував мобільний телефон LG для зв'язку через Viber, а грошові кошти в сумі 58 000 грн. здобуті ним злочинним шляхом. Щодо вилученого ноутбуку показав, що це ноутбук дружини та доньки.

З огляду на вищезазначені обставини, надані до клопотання докази, досліджені в їх сукупності, а також на те, що слідчим під час розгляду клопотання доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (мобільний телефон LG, гроші в сумі 58 000 грн.), інше майно належить підозрюваному, та у зв'язку із заявленням цивільного позову повинно слугувати його забезпеченням, слідчий суддя з метою забезпечення цивільного позову та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно, окрім вилученого ноутбука "Самсунг", оскільки під час розгляду клопотання слідчим не доведено, що останній є речовим доказом, оскільки з моменту його вилучення та вилучення не було проведено жодної слідчої дії для встановлення факту того чи зберіг на собі вилучений ноутбук сліди злочину та чи є він безпосереднім об'єктом вчинення злочину.

Керуючись ст.ст. 170, 172, 173 Кримінального процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на мобільний телефон "LG" ІМЕІ:358635055919352, мобільний телефон "Sumsung" ІМЕІ:359584033498601, мобільний телефон "Sumsung" ІМЕІ:35984905570435403, планшет ""Sumsung SM-Т210", мобільний телефон "Хуавей" МЕІД:А000002Е9А6378, мобільний телефон "Nokia" ІМЕІ:3577978032235778, грошові кошти в сумі 2150 дол. США та 58 000 грн., які належать ОСОБА_1, з тимчасовим позбавленням останнього можливості відчужувати, користуватись та розпоряджатися ними до скасування арешту майна у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

В решті відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим та може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя