Ухвала суду № 65203211, 09.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 446/1382/16-к Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.

Провадження № 11-кп/783/234/17 Доповідач: Марітчак Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючогоМарітчака Т.М.,суддів апеляційного судуТанечник І.І. та Урдюк Т.М.,при секретаріБориславському Р.А.

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12016140220000167 від 05 березня 2016 року, про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України, за участі

прокурораСвореня І.М.обвинуваченогоОСОБА_5,захисника обвинуваченогоОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року,

встановила:

вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Обава Мукачівського району Закарпатської області, рома, громадянина України, без освіти, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 20.03.2007 року Личаківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 07.12.2009 року Франківським районним судом м. Львова за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до з років позбавлення волі; 13.02.2015 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 29.03.2016 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком 4 місяці; 12.09.2016 року Пустомитівським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до арешту строком 6 місяців,

визнано винним за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 обрано покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з врахуванням вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.09.2016 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, в яке зараховано покарання, відбуте частково за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.09.2016 року.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 визначено рахувати з 17 червня 2016 року.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_5 зараховано у відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 17.06.2016 року до моменту винесення вироку з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Рівне Мукачівського району Закарпатської області, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого

визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 (два) роки, згідно ст. 75 КК України.

Вирок стосовно ОСОБА_6 в апеляційному порядку не оскаржувався.

Зазначеним вироком встановлено, що 05 березня 2016 року близько 03.00 год. ОСОБА_5 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6, повторно, таємно, шляхом проникнення на огороджену, охоронювану територію автостоянки, що розташована по АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_11, відкручуючи кришки паливних баків автомобілів, які знаходились на вказаній автостоянці, за допомогою гумового шлангу, шляхом відкачування у полімерні каністри, викрали з автомобіля марки «DAF XF» р.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_12, 500 літрів дизельного палива, з автомобіля марки «MAN» р.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля марки «DAF» р.н.з. НОМЕР_3, які належать ОСОБА_13 в загальному 160 літрів дизельного палива, з автомобіля марки «Skania» р.н.з. НОМЕР_4, який належить ОСОБА_15 - 420 літрів дизельного палива, чим завдали потерпілому ОСОБА_12 матеріальних збитків на суму 8 495 грн., потерпілому ОСОБА_13 ? на суму 2 718,40 грн., потерпілому ОСОБА_15 ? на суму 7 135,80 грн.

Крім цього, ОСОБА_5 11 червня 2016 року близько 12.17 год., перебуваючи в магазині «Рукавчичка», що знаходиться по вул. Шопена, 6 «а» в м. Камянка-Бузька Львівської області, маючи умисел на викрадення чужого майна та діючи з корисливих мотивів з метою власного безпідставного збагачення, повторно, таємно викрав чотири пачки фісташок торгової марки «Мачо», вміст яких висипав у поліетиленовий пакет та не пред'явив їх для оплати на касі магазину. Після цього, з викраденим вийшов з приміщення магазину. Внаслідок таких дій ОСОБА_5 ТзОВ ТВК «Львівхолод» було завдано матеріальних збитків на загальну суму 391,96 коп.

Не погоджуючись із вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року обвинувачений ОСОБА_5 подав на неї апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуваний вирок суду, в частині призначення покарання, змінити та застосувати стосовно нього ст. 69 КПК України, призначивши більш м'яке покарання, оскільки суд першої інстанції, призначаючи йому покарання не врахував тієї обставини, що він хворіє на туберкульоз, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката В.Речинського про зміну оскаржуваного вироку, в частині призначення обвинуваченому покарання, прокурора Ігоря Свореня про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення оскаржуваного вироку без змін, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_5 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, обґрунтовано дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм злочинів при встановлених судом обставинах, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 судом першої інстанції правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з проникненням у сховище.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_5, який раніше неодноразово судимий, останній раз за вчинення умисного злочину проти власності, судимість за який не погашена, за час проживання на території Прибужанівської сільської ради скарг щодо нього не надходило, за місцем реєстрації дані щодо нього відсутні, стійких соціальних зв'язків не має, на обліку в психіатра, фтизіатра, нарколога в Мукачевській ЦРЛ не перебуває, відсутність претензій до нього з боку потерпілих.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України суд визнав його щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України суд визнав рецидив злочинів.

За таких обставин, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов правильного висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_5 повинно бути призначено в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано вчинені ним злочини у виді мінімального позбавлення волі, оскільки виключно такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових злочинів та відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування іншого більш м'якшого покарання та не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 69 КК України у зв'язку з тим, що він хворіє на туберкульоз та має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, і призначення йому покарання нижче нижчої межі.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 і залишення оскаржуваного вироку без змін.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_5 необхідно зарахувати у відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 17.06.2016 року до вступу вироку в законну силу, тобто до 09 березня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. 376, 404-405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року стосовно ОСОБА_5 залишити без змін, відмовивши в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 17.06.2016 року до вступу вироку в законну силу, тобто до 09 березня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала вступає в законну силу після її проголошення і її можна оскаржити до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3 місяців після проголошення, для засудженого - з часу отримання копії ухвали.

Судді:

підпис підпис підпис

Марітчак Т.М. Танечник І.І. Урдюк Т.М.

Копія відповідно до оригіналу.

Суддя апеляційного суду Т.М. Марітчак.

Ухвала вступила в законну силу «09» березня 2017 року.

Копію виготовлено «__» ____ 2017 року

Помічник судді В.О. Юрочко