Рішення № 6520259, 23.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2009 р.Справа № 10/123-09-3470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Стронг Груп» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Винконцерн»

про стягнення 63497,55 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Драганов К.В. за довіреністю від 25.05.2009р. №488

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Холд Стронг Груп»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення ТОВ «Винконцерн»63497,55 грн., з яких, 11171,34 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу з 01.06.2008р. по 18.06.2009р. за порушення строків оплати товару, що поставлений позивачем відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2008р. №40 та 52326,21 грн. –індекс інфляції, що нарахований відповідачу з червня 2007 року по червень 2008 року також за порушення строків оплати товару, що поставлений позивачем відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2008р. №40.

Відповідач позов не визнає, з підстав, що викладені у відзиві на позові від 07.08.2009р. за вх.№19885, а саме, відповідач не заперечує фактів поставки товару позивачем на суму 407056,07 грн. та стягнення вказаних грошових коштів з відповідача господарським судом Одеської області, але посилається на те, що ухвалою господарського суду Одеської області по справі №5/69-08-2384 відповідачу надано розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2008р. про сплату заборгованості, що зовсім не враховується позивачем. Також відповідач посилається на те, що, по-перше, позивач не заявляв вимог про стягнення з відповідача індексу інфляції при вирішенні спору як у господарському суді Одеської області, так і в Одеському апеляційному господарському суді, по-друге, самим договором №40 від 06.03.2008р. не передбачено стягнення з винної сторони встановленого індексу інфляції, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та некоректними; по-третє, відповідач повністю розрахувався з позивачем раніше запланованого часу.

Під час розгляду справи строк вирішення спору продовжений господарським судом до 10.10.2009р. на підставі відповідного клопотання сторін, про що 28.08.2009р. винесено відповідну ухвалу. Також строк розгляду справи продовжений до 10.11.2009р. в.о. голови суду, про що 23.09.2009р. винесено відповідну ухвалу.

Супровідним листом від 19.10.2009р. за вх.№26806 позивач на вимогу суду надав індекси споживчих цін (індекси інфляції), що діяли у період відповідного нарахування відповідачу індексу інфляції.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

06.03.2008р. між ТОВ «Холд Стронг Груп»(продавець, позивач) і ТОВ «Винконцерн»(покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу виноматеріалів №40, предметом якого є зобов’язання позивача передати у власність відповідача виноматеріали та зобов’язання відповідача прийняти і оплатити ці виноматеріали на умовах даного договору, а саме відповідно до умов п.6.1. договору та умов п.1.4. Специфікації №1, яка є невід’ємною частиною цього договору, оплатити товар відповідач зобов’язаний з відстроченням платежу на протязі 60 календарних днів.

Також судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору позивач з 21.03.2008р. по 31.03.2008р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 407056,07 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯОП №3987885 від 21.03.2008р. та не заперечується самим відповідачем у відзиві на позов.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.09.2008р. у справі №5/69-08-2384 позов ТОВ «Холд Стронг Груп»про стягнення з ТОВ «Винконцерн»407056,07 грн., що є боргом відповідача за товар, який поставлений позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу виноматеріалів №40 від 06.03.2008р. задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р., яка залишена без змін Постановою ВГСУ від 11.02.2009р. вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано з процесуальних підстав, оскільки відповідач не був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, та прийнято нове рішення, яким позов ТОВ «Холд Стронг Груп» про стягнення з ТОВ «Винконцерн»407056,07 грн. задоволено.

При цьому у постанові Одеського апеляційного господарського суду також встановлені факти, які свідчать про те, що відповідач повинен був здійснити оплату отриманого товару з відсічкою платежу протягом 60 календарних днів, однак в порушення умов договору відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

01.12.2008р. господарським судом Одеської області виданий відповідний наказ про стягнення з ТОВ «Винконцерн»на користь ТОВ «Холд Стронг Груп»боргу в сумі 407056,07 грн., державного мита в сумі 4070,56 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

Під час виконання вищевказаного наказу господарського суду Одеської області Відділом ДВС Білгород-Дністровського РУЮ Одеської області перераховано на користь ТОВ «Холд Стронг Груп»120592,62 грн., а саме: 30.01.2009р. перераховано 70290 грн., 13.02.2009р. перераховано 47938,58 грн. та 20.02.2009р. перераховано 2363,64 грн.

В подальшому господарським судом Одеської області задоволено заяву ТОВ «Винконцерн»про розстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. та розстрочене виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. по справі №5/69-08-2384 наступним чином: з квітня по грудень 2009 року із щомісячною сплатою по 32294,60 грн. в місяць, про що 25.03.2009р. винесено відповідну ухвалу. Тією ж датою Відділом ДВС Білгород-Дністровського РУЮ Одеської області перераховано на користь ТОВ «Холд Стронг Груп»15033,91 грн.

Також Відділом ДВС Білгород-Дністровського РУЮ Одеської області перераховано на користь ТОВ «Холд Стронг Груп»275618,10 грн., а саме: 07.04.2009р. перераховано 384,32 грн., 28.04.2009р. перераховано 18138,70 грн., 30.04.2009р. перераховано 3836,48 грн., 27.05.2009р. перераховано 7086,34 грн., 29.05.2009р. перераховано 907,60 грн., 06.06.2009р. перераховано 84571,45 грн. та 19.06.2009р. перераховано 160693,21 грн.

Згідно з розрахунком 3% річних, який наданий у додаток до позову, нарахування 3% річних здійснено позивачем з 01.06.2008р. по 18.06.2009р. із врахуванням при цьому грошових коштів, які перераховані позивачу виконавчою службою при примусовому виконанні судового наказу та строків їх перерахування. Розрахунок індексу інфляції здійснений позивачем з червня 2008 року по червень 2009 року також із врахуванням грошових коштів, які перераховані позивачу виконавчою службою при примусовому виконанні судового наказу та строків їх перерахування.

          Окрім того, вищевказані розрахунки 3% річних та індексу інфляції свідчать, що при здійсненні вищевказаних нарахувань позивач взагалі не врахував ухвалу господарського суду Одеської області від 25.03.2009р., якою розстрочене виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. по справі №5/69-08-2384.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким, позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити переданий позивачем товар з відсічкою платежу протягом 60 календарних днів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Також судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання щодо поставки товару відповідачу та з 21.03.2008р. по 31.03.2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 407056,07 грн. Отже, оплатити поставлений позивачем товар відповідач зобов’язаний в строк до 01.06.2008р.

Між тим у строк, що встановлений договором відповідач поставлений позивачем товар не оплатив. При цьому факти щодо порушення відповідачем договірних зобов’язань стосовно строків оплати поставленого позивачем товару встановлені у Постанові Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. у справі №5/69-08-2384 за позовом ТОВ «Холд Стронг Груп»про стягнення з ТОВ «Винконцерн»407056,07 грн., а тому в силу вимог ч.2 ст.35 ГПК України не потребують доказування.

Водночас в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з розрахунком позивача, нарахування 3% річних, розмір яких становить 11171,34 грн., здійснено останнім з 01.06.2008р. по 29.01.2009р. з суми боргу 407056,07 грн.; з 30.01.2009р. по 12.02.2009р. з суми боргу 336765,67 грн., оскільки 30.01.2009р. позивачу перераховано 70290,40 грн.; з 13.02.2009р. по 19.0.2009р. з суми боргу 288827,09 грн., оскільки 13.02.2009р. позивачу перераховано 47938,58 грн.; з 20.02.2009р. по 24.03.2009р. з суми боргу 286463,45 грн., оскільки 20.02.2009р. позивачу перераховано 2363,64 грн.; з 25.03.2009р. по 06.04.2009р. з суми боргу 271429,54 грн., оскільки 25.03.2009р. позивачу перераховано 15033,91 грн.; з 07.04.2009р. по 27.04.2009р. з суми боргу 271045,22 грн., оскільки 07.04.2009р. позивачу перераховано 384,32 грн.; з 28.04.2009р. по 29.04.2009р. з суми боргу 252906,52 грн., оскільки 28.04.2009р. позивачу перераховано 18138,70 грн.; з 30.04.2009р. по 26.05.2009р. з суми боргу 249070,04 грн., оскільки 30.04.2009р. позивачу перераховано 3836,48 грн.; з 27.05.2009р. по 28.05.2009р. з суми боргу 241983,70 грн., оскільки 27.05.2009р. перераховано 7086,34 грн.; з 29.05.2009р. по 04.06.2009р. з суми боргу 241076,10 грн., оскільки 29.05.2009р. перераховано 907,60 грн.; з 05.06.2009р. по 18.06.2009р. з суми боргу 241076,10 грн., оскільки 06.06.2009р. перераховано 84571,45 грн.; з 05.06.2009р. по 18.06.2009р. з суми боргу 156504,65 грн., оскільки 19.06.2009р. перераховано 160693,21 грн.

Згідно з розрахунком позивача, нарахування індексу інфляції, розмір якого становить 52326,21 грн., здійснено останнім за червень 2008 року - січень 2009 року з суми боргу 407056,07 грн.; за лютий 2009 року з суми боргу 288827,09 грн., оскільки з 30.01.2009р. по 13.02.2009р. позивачу перераховано 118228,98 грн. (30.01.2009р. –перераховано 70290,40 грн. та 13.02.2009р. –перераховано 47938,58 грн.); за березень 2009 року з суми боргу 286463,45 грн., оскільки 20.02.2009р. позивачу перераховано 2363,64 грн.; за квітень 2009 року з суми боргу 271045,22 грн. та за травень 2009 року з суми боргу 249070 грн.

Між тим, вищевказані розрахунки 3% річних та індексу інфляції свідчать, що позивачем не враховано ухвалу господарського суду Одеської області від 25.03.2009р., якою задоволено заяву ТОВ «Винконцерн»та виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. по справі №5/69-08-2384 розстрочене наступним чином: борг в сумі 290651,40 грн. сплачується ТОВ «Винконцерн»з квітня по грудень 2009 року включно із щомісячною сплатою по 32294,60 грн. в місяць, а відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, господарський суд вважає, нарахування 3% річних є правомірним і обґрунтованим за період з 01.06.2008р. по 29.01.2009р. з суми боргу 407056,07 грн.; з 30.01.2009р. по 12.02.2009р. з суми боргу 336765,67 грн.; з 13.02.2009р. по 19.0.2009р. з суми боргу 288827,09 грн.; з 20.02.2009р. по 24.03.2009р. з суми боргу 286463,45 грн., а після винесення судової ухвали від 25.03.2009р. про надання розстрочення виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду, нарахування 3% річних повинно здійснюватися із врахуванням строків і розміру оплат, що встановлені в даній ухвалі суду. Розмір 3% річних, що нараховані позивачем за вищевказаний період становить 9460,63 грн. і саме в цій сумі позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню. Нарахування індексу інфляції є правомірним і обґрунтованим за червень 2008р. - січень 2009 року з суми боргу 407056,07 грн. та за лютий 2009 року з суми боргу 288827,09 грн. Розмір індексу інфляції, що нарахований позивачем за вищевказаний період становить 44630,96 грн. і саме в цій сумі позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції підлягають задоволенню.

Разом з тим, оскільки позивач не виконав вимоги суду, які викладені в ухвалах від 28.08.2009р., від 23.09.2009р. та не надав до суду розрахунку 3% річних та індексу інфляції із врахуванням вищевказаної ухвали господарського суду Одеської області від 25.03.2009р., то вирішення спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, які нараховані позивачем з 25.03.2009р. є неможливим, а тому позов в цій частині позовних вимог залишається без розгляду господарським судом на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, згідно з якою, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Посилання відповідача на те, що вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції не заявлені позивачем до відповідача під час вирішення спору у справі №№5/69-08-2384 у господарському суді Одеської області та в Одеському апеляційному господарському суді, не приймаються до уваги, оскільки вимоги чинного законодавства не заперечують звернення кредитора до господарського суду з вимогою стягнення 3% річних та індексу інфляції за порушення грошового зобов’язання у будь-який час, в т.ч. і після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

Посилання відповідача на те, що договором №40 від 06.03.2008р. не передбачено стягнення з винної сторони встановленого індексу інфляції також не приймаються до уваги, оскільки наявність зобов’язання боржника сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції встановлено діючим законодавством України, зокрема вимогами ст.625 ЦК України.

Посилання відповідача на те, що відповідач повністю розрахувався з позивачем раніше запланованого часу не заслуговують на увагу, оскільки вищевстановлені обставини справи свідчать, що повний розрахунок з позивачем здійснений відповідачем лише після винесення судової ухвали про розстрочення виконання рішення суду, а строк виконання свого зобов’язання щодо розрахунку за поставлений позивачем товар, який встановлений у договорі, відповідачем порушений.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Стронг Груп» задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Винконцерн» (67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Леніна,9/32, код ЄДРПОУ 24541545, р/р 260030101330 в «Ощадний банк 6707 України», м. Білгород-Дністровський, МФО 388034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Стронг Груп» (65000, м. Одеса, вул. Радісна,3/4, код ЄДРПОУ 32933672, р/р 260060022001 в ОФ АТ «Укрінбанк»м. Одеса, МФО 328696) 3% річних в сумі 9460 (дев’ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 63 коп., індекс інфляції в сумі 44630 (сорок чотири тисячі шістсот тридцять) грн. 96 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 539 (п’ятсот тридцять дев’ять) грн.73 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 267 (двісті шістдесят сім) грн. 75 коп.

3.В решті позовні вимоги залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 26 жовтня 2009 року.

Суддя